Чому українці «терміново потребують» F-16 і що стримує західних політиків?

Адміністрація президента США Джо Байдена схвалила передачу Україні винищувачів F-16 американського виробництва з Данії та Нідерландів, коли українські пілоти повністю навчаться керувати ними.

Надання літаків буде "природним продовженням" обіцянки президента США Джо Байдена, яку він дав у травні на зустрічі "Групи семи" в Хіросімі, про те, що він підтримає тренування українських пілотів на американських літаках F-16, заявив на пресконференції у п'ятницю радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Україна просила надати їй винищувачі ще з перших днів широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року, але США та їхні союзники виключали цю можливість протягом понад року.

Аналітики кажуть, що пройде ще від пів року до року, доки українські пілоти пройдуть тренування, а також, що літаки не зможуть допомогти нинішньому контрнаступу України, який відбувається без підтримки з повітря.

«Диванні аналітики» розчаровані повільним контрнаступом, реалії на полі бою свідчать про великі втрати без повітряної підтримки

Кореспондент телеканалу CNN в Україні Нік Пейтон Волш, який побував з українськими військовими на передовій, каже, що російські літаки обстрілюють українські позиції бомбами по пів тонни, які роблять величезні вирви розміром з кратери на полі бою. Але українці не мають, чим захиститися, бо росіяни запускають смертоносні снаряди з такої відстані, яка є недосяжною для українських ППО.

Повернувшись з окопів під Оріховим, що на Запоріжжі, він каже, що під час обстрілу таких бомб може бути до 20 за 20 хвилин.

«Тож коли Україна каже, що їй терміново потрібні F-16, це тому, що українські військові щодня гинуть через російську перевагу в повітрі», – каже він. І додає, що попри західні обіцянки, навіть навчання ще не розпочато.

Він зауважує, що українці подякували за п’ятничне рішення Вашингтона про схвалення передачі F-16 після завершення навчання, але факт залишається фактом – Україна навряд чи отримає літаки раніше наступного року.

Українська армія, яку ледь не списали півтора роки тому, тепер має здійснити те, на що б не наважилася ні одна армія НАТО – кореспондент CNN

Американський журналіст пише, що «армії НАТО навіть не розглядали б завдання піти проти мінних полів і лінії оборони вздовж південного Запорізького фронту без високоякісної бронетехніки, засобів проти розмінування, переваги в повітрі та добре навчених сил».

Але від українців очікується саме це, каже він.

«Якимось чином Захід дозволив собі розкіш нетерпіння щодо того, що Україна не в змозі взяти армію молодих людей, щойно мобілізованих і нашвидкуруч навчених на новому обладнанні, і захопити контрольовану Росією територію до осені», – пише Волш.

Натхненні торішніми успіхами українців, коли вони відкинули російські війська з-під Києва, Харкова і Херсона, «диванні критики повільних темпів контрнаступу України, схоже, створили у своїй уяві образ надлюдської України, здатної скасувати будь-які основні військові заповіді», каже американський репортер.

«Тепер вони очікують, що армія, яку майже списали 18 місяців тому, зможе зробити подвиг, до якого жодна армія НАТО навіть не підступилася б», – каже він.

Українські військові розповідають американському журналісту, що навіть сама поява F-16 на фронті вселяла б страх у росіян – вони б знали, що їхні позиції не прикриті, і не почувалися б так вільно.

Також для українських міст, які росіяни тероризують постійними нічними обстрілами, важливо було б знати, що F-16 могли б перехопити якісь з цих ракет ще на підльоті.

«Коли лежиш у Дніпрі, чуєш сирени і очікуєш, де ж воно вибухне, всі ці дебати про те, чи Україні потрібно більше засобів ППО, виглядають смішно», – каже Волш, який нині перебуває у Дніпрі.

Але він пояснює, що масштаб завдань, які пов’язані з новою технікою, також потрібно брати до уваги – на нових літаках потрібно не лише навчитися літати, їх потрібно вміти обслуговувати і ремонтувати. Люди, які ухвалюють ці рішення у НАТО, розуміють, що на якомусь етапі може виникнути потреба у західних фахівцях, бо українських може не вистачити.

А це є ризик того, що НАТО буде втягнуто у цей конфлікт, тому західні політики і військові розраховують, що можливо, українці якось впораються і без літаків. Такі розрахунки виглядають «бездушними і відстороненими», коли сидиш в окопі під Оріховим, каже Волш.

Інші західні оглядачі пояснюють детальніше, що стоїть за розрахунками військових фахівців та політиків НАТО. Генерал Джеймс Гекер, командувач ВПС США в Європі та Африці, у розмові з виданням Defense News каже, що пілоти, які проходять навчання зараз, як правило, є досить «молоді», які «ледве мають якісь години польотів», вони починають навчання з мовних курсів в Англії, потім їх привозять до Франції, де вчать на простіших моделях літаків.

«Це займе деякий час, щоб побудувати пару ескадрилій F-16 і підняти їхню готовність на достатньо високий рівень і на достатньо високу кваліфікацію. Тобто це може бути через чотири-п’ять років», – сказав він у розмові з виданням.

Інший експерт, Бредлі Боумен, старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій, погоджується, що перевести іншу країну на нові літаки «це складно, вимагає багато часу та ресурсів».

«Але правда також і те, що Україна вражає неймовірно швидкими темпами у навчанні», – каже він у розмові з вашингтонською газетою Hill. Боумен пояснює, що на відміну від західних військових, в українців сильна мотивація.

«Нічого так не сприяє концентрації та відчуттю мотивації, як найбільше сухопутне вторгнення в Європу з часів Другої світової війни, коли ви захищаєте свою країну, дім і сім’ю від неспровокованого вторгнення», – каже Боумен.

Західні підрядники та технології – це те, над чим ламають голову в НАТО – Бронк

Колишній британський пілот, а нині аналітик Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), Джастін Бронк пояснює ризики, про які мають думати західні урядовці. Бо крім пілотів, потрібно кілька років, щоб навчити механіків обслуговувати F-16. Це означає, що навряд чи вдасться обійтися без підрядників з країн НАТО. Також будь-які бази обслуговування літаків будуть мішенню для російських ракетних обстрілів. Що станеться якщо хтось із західних фахівців буде вбитий? Це питання також турбує тих, хто ухвалює рішення, каже аналітик.

Ще одне питання – фінансування, каже Бронк. Хоч ці літаки не є найновішими, чи найдорожчими, вони також чимало коштують, і на їхню відправку потрібна згода Конгресу. А це може бути непросте питання під час президентської кампанії.

Він пояснює, що якщо надсилати літаки в рамках нинішнього бюджету, то виділення коштів на літак означатиме скорочення коштів на іншу зброю.

«Враховуючи брак європейського потенціалу, ключовим є пошук способу підтримати українські Повітряні сили для створення та стабільної експлуатації F-16 без скорочення бюджету на більш важливі поставки артилерії, боєприпасів, танків, БМП, ракет Patriot тощо», – твітує британський експерт.

І на останок він зауважує, що ефективність літаків також залежатиме від того, з якою зброєю він постачатиметься. Деякі ракети є надто чутливими для НАТО, адже союзники б дуже не хотіли, щоб ці технології потрапили в руки росіян, чи китайців.

Дивіться також:

Щоб ефективно воювати на F-16, потрібно тренуватися. СТУДІЯ ВАШИНГТОН