Священик Юліан Шеремета вважає, що українське духовенство живе не краще за вірних

Священик Української греко-католицької церкви отець Юліан Шеремета, настоятель парафії Покрови Пресвятої Богородиці в Черкасах відповів на питання редакції «Голосу Америки» та користувачів сайту Facebook про практичну користь від перебування в лоні Церкви.

Г.А.: Яку роль відіграє Церква (православна, греко-католицька) у згуртуванні української громади в еміграції?

Ю.Ш.: Наша Церква приділяє велику роль імміграції та згуртуванню українського народу поза Україною. З цього приводу навіть був скликаний останній синод єпископів та буде присвячений наступний синод у Бразилії у вересні. Проблеми імміграції сьогодні є одними з найбільш пріоритетних для нашої Церкви. Річ у тому, що Церква повинна бути зі своїми людьми. Тож якщо сьогодні багато українців, шукаючи кращої долі, змушені виїхати поза межі України та проживати там,то наші священики повинні бути разом зі своїм народом. Чим раз більше священиків появляються в країнах, де проживають наші емігранти. Сьогодні це – Італія, Греція, Англія, Німеччина, США, Португалія, Іспанія, Франція, Аргентина, Бразилія, Австралія, Росія, Ізраїль. Фактично – це усі куточки світу. У цих країнах створюються нові парафії та громади. Існує активне життя нашої Церкви.

До речі, у США я бачив багато американців, які приходять до Української греко-католицької церкви молитись, хоча не мають жодного українського коріння. Наша Церква є відкритою для всіх.

Г.А.: Настанов з приводу яких питань просять у священників вірні?

Ю.Ш.: Найперше це є питання віри та особистого стосунку з Богом. Інші питають про проблеми в родині, на роботі, в стосунках з людьми. У відповідях священик завжди говорить точку зору Святого Письма, тому його відповідь є завжди актуальною, бо Божі правди є вічні і незмінні. Людські цінності нараз можуть змінюватись, а Божа цінність і правда є вічними. Сьогодні світ багато постає проти цієї правди і тому так багато є нещасливих людей на сьогодні, і вони не можуть знайти сенсу свого життя. З точки зору Церкви сенс життя людини полягає в тому, щоб жити у Бозі та перебувала з ним, як зі своїм батьком, розуміючи, що він хоче найкращого для нас і до нас є найдобрішим у світі.

Г.А.: Чи накладає Церква якісь обмеження на священників щодо їх побуту? Чи регулюється якимось гласними або негласними приписами володіння предметами розкоші, транспортними засобами, нерухомістю, коштовностями?

Ю.Ш.: Наша Церква не накладає якихось спеціальних обмежень щодо побуту священників. Принаймні мені такі приписи не відомі. Загалом наші священики не є багатими людьми і не купаються у розкоші. Якщо би така ситуація була,то напевне би Церква відповідно зреагувала на це своїми приписами. Знаючи священиків, можу сказати, що вони живуть на рівні з усіма українськими людьми. За інші Церкви я не можу говорити.

Г.А.: Як Ви ставитесь до індивідуальних джерел прибутку, якими користуються ієрархи Православної церкви в Україні та Росії, як-от розкішні маєтки, дорогі авто тощо?

Ю.Ш.: Можу міркувати за себе та нашу Церкву. Якщо навіть говорити про якісь індивідуальні джерела прибутку, то вони ніколи не могли би стосуватись дорогих авто, маєтків, яхт і т.п. Моя думка – деколи потрібні ці індивідуальні джерела прибутку, але суто для того, щоб забезпечити свою родину, оскільки часто парафія (громада) не в стані утримати священика. Тому це виправдано лише для того, щоб, наприклад, дитина могла вчитись в університеті.

@_GsJa_: Де поділася Божа слава, Його сила і вогонь? Чому Дух Божий більше не проявляє себе? Проблема в Церкві, чи Дух передумав діяти?

Ю.Ш.: Дух діє, але Господь є терплячий і милосердний, тому він терпить, надіючись, що його діти повернуться до свого Батька.