Роберт Сарджент Шрайвер був особливою людиною і присвятив своє життя служінню людям. Будучи чоловіком сестри президента США Джона Кеннеді, протягом 60 років він був частиною клану Кеннеді. Саме за правління Джона Кеннеді Сарджент заснував і очолив Корпус миру.
Президент Ліндон Джонсон дав йому прізвисько «Містер бідність», і у 60-их роках призначив відповідальним за історичну кампанію «Війни з бідністю». Так Сарджент потрапив у політику, і вже у 1972-му році, у парі з кандидатом у президенти Джорджем Макговерном, балотувався на пост віце-президента США, утім – невдало. Він також є батьком Марії Шрайвер Шварценеґґер – дружини колишнього губернатора Каліфорнії Арнольда Шварценеґґера.
Втім, життя Сарджента Шрайвера було присвячене боротьбі з бідністю. Саме його ім’я пов’язували з появою нових програм для бідних, як наприклад «Волонтери на служінні Америці», що є подібною до програми волонтерів Корпусу миру, але діє на території США, або з програмою «Ранній старт», яка досі допомагає дітям та родинам з низькими прибутками.
Разом зі своєю дружиною – Юніс Кеннеді Шрайвер, він заснував Спеціальну олімпіаду, яка згодом набула міжнародного статусу. А у 1994-му році президент Білл Клінтон нагородив Сарджента Шрайвера найвищою цивільною нагородою – «Президентською медаллю свободи».
У 2003-му році у Шрайвера діагностували хворобу Альцгеймера. Та навіть попри це, він продовжив служити країні, ставши живим нагадуванням про хворобу та її вплив на життя хворого та його близьких.
Улюбленим висловом Сарджента Шрайвера було те, що кожному потрібна допомога, і кожний, хто досяг успіху, отримував допомогу від інших.