Іспанський верховний суд у Мадриді розпочав у вівторок 12 лютого розгляд справи дванадцяти лідерів руху за відокремлення Каталонії, історичного регіону на північному сході Іспанії.
Їх звинувачують зокрема у заколоті, підбурюванні до насильства та незаконному використанні коштів, що може загрожувати в’язничними термінами до 25 років.
Дивіться також: Каталонська дилема для українцівЧастина обвинувачених перебувають в ув’язненні вже близько року, після того як каталонський парламент проголосив самостійну республіку за результатами референдуму, в якому взяли участь менше половини місцевих виборців.
Більшість учасників каталонського референдуму 1 жовтня 2017 року проголосували за самостійність, але іспанський конституційний суд постановив, що референдум незаконний.
Тогочасний президент автономного уряду Каталонії Карлес Пучдемон утік і попросив притулку в Бельгії.
Прихильники підзахисних стверджують, що насильницького заколоту не було, і що каталонські лідери стали політичними в’язнями.
Іспанський уряд наполягає, що жодного політичного впливу на процес немає, і що судді діятимуть відповідно до законів країни.
Чому значна частина каталонців хоче незалежності?
Каталонські прихильники незалежності стверджують, що коріння державності їхнього краю сягають у давнину на 1000 років.
Упродовж останнього десятиліття ідея самостійності набрала популярності, почавшись з руху за відродження каталонської мови та культури і зміцнення автономних прав регіону.
Але прихильники єдності Іспанії вказують, що історія Каталонії нерозривно пов’язана з творенням іспанської держави.
Зараз Каталонія з населенням 7,45 мільйона є одним з найбагатших із низки самобутніх регіонів Іспанії з широкими автономними правами.
Дивіться також: Російський інтерес в КаталоніїБарселона - один з найвідоміших у світі центрів міжнародного туризму.
Багато каталонців вважають, що регіон платить у центральний бюджет більше, ніж отримує і суперечка загострилася на тлі міжнародної фінансово-економічної кризи 2008 року, що дуже болісно вдарила по Іспанії.
До 1975 року в Іспанії панував військовий режим генерала Франко, який жорстоко придушував культуру і мову меншин, включно з каталонською.
Після вступу Іспанії у Європейський Союз 1986 року країну часто називали прикладом успішного демократичного та економічного розвитку за сприяння ЄС.
Частиною внутрішніх демократичних процесів було надання Каталонії значних права самоврядування.
Дивіться також: Коли за чотири роки Мінських угод "недосягнуті базові умови із забезпечення безпеки, важко почати виконувати політичні"
Your browser doesn’t support HTML5