Експерти, які взяли участь у спеціальному проекті "Голосу Америки" "Вибори президента України 2019: Погляд з Вашингтона" кажуть, що перемога Володимира Зеленського у першому турі та сильні показники напередодні другого свідчать, що виборці втомилися від існуючої влади, але чому саме вони надають перевагу – залишається незрозумілим. Один зі способів хоча б частково дати відповідь на це питання – дебати.
Виборці голосують за когось нового, хто ще не проходив випробування
«Я думаю, що українські виборці втомилися від статусу-кво. Вони невдоволені через корупцію, їм не подобаються інтриги. Їм не подобається уся ця драма навколо корупційних скандалів в Україні. Отже вони голосують за когось нового, хто ще не проходив випробування. Звичайно, існує багато питань стосовно того, яким стане цей президент, якщо звичайно Зеленський переможе у другому турі», - сказав у студії Голосу Америки Майкл Карпентер, старший директор Центру Дипломатії та Глобального залучення Пенн-Байдена.
За словами директора програм з Росії Центру аналізу європейської політики Браяна Вітмора, він не знає жодної людини,«яка має хоча б якесь уявлення, яким Володимир Зеленський буде президентом.
Ми ніколи не бачили Зеленського у ситуації, коли він діяв без сценарію
«Одні люди говорять, що він цілком може стати реформатором. Інші – що він лише знаряддя Коломойського. Ще інші кажуть, що він - інструмент росіян. Але ми не знаємо і головне тому, що його кампанія була настільки зрежисованою. Ми ніколи не бачили Зеленського в ситуації, коли він діяв без сценарію. Я навіть не говорю про справжні дебати – взагалі будь-яке спілкування без сценарію. Він продає українським виборцям те, що я називаю «цуценята, веселки та єдинороги» протягом всіх цих виборчих перегонів.
Мені цікаво подивитися, як він буде поводитися в ситуації, де у нього немає сценарію, щоб він продемонстрував, що він знає, представив програму та обґрунтував її під час дебатів. За законами політики, коли ти попереду, ти менш зацікавлений в дебатах, ніж коли відстаєш. Але у даному випадку, ми маємо феномен, якого ми раніше в українській політиці не бачили».
Він продає українським виборцям те, що я називаю «цуценята, веселки та єдинороги» протягом всіх цих виборчих перегонів.
«Маємо знайти відповідь на питання, ким є Володимир Зеленський. Чи це була його ідея балотуватися на виборах, чи це була ідея Коломойського? Якими є його погляди і що його турбує? Це базові питання, і в кожного журналіста має бути можливість їх поставити. Якими є його відносини з Коломойським? Чи буде Коломойський його офіційним радником, чи будуть люди Коломойського його радниками? Чи будуть люди Коломойського в його партійному списку на наступних виборах? Ніхто з тих, кого я знаю в Україні, не має відповіді на ці питання. У мене багато питань щодо того, як Зеленський буде діяти у ролі головнокомандуючого. Досі він не призначив жодного радника з питань національної безпеки чи зовнішньої політики. І це турбує.
Скажу очевидне: Україна зараз в такій ситуації, коли їй потрібна людина з великим досвідом. Зеленський майже не давав інтерв’ю пресі. Він говорив тільки з кількома людьми. Він не проводив жодних брифінгів про свої політичні погляди. Ми не знаємо, що він буде робити, якщо стане президентом. Виборці заслуговують знати, що їхній президент буде робити на своїй посаді», - говорить Мелінда Гарінг, редакторка блогу UkraineAlert Атлантичної ради.
Скажу очевидне: Україна зараз у такій ситуації, коли їй потрібна людина з великим досвідом
У тої же час Майкл Карпентер припустив, що дебати можуть стати і розчаруванням, залишивши більше питань, ніж давши відповідей.
«Я думаю, що дебати потрібні, але ми себе обманюємо, коли думаємо, що вони дадуть більше інформації, ніж приховають. Це теж зрежисована подія. І ми маємо одного кандидата, який має величезний досвід виступу на сцені. Інший кандидат був у публічній політиці понад 10 років. Він теж має багато досвіду. Я не переконаний, що ми справді отримаємо відповіді на питання, які виборці заслуговують знати. Дебати можуть пройти таким чином, що виборці мало що дізнаються про політичні питання, які їх турбують. Більше того, навіть якщо вони почують відповіді на питання, які ви поставили, зовсім не обов’язково, ці відповіді справдяться у разі перемоги того чи іншого кандидата».
Чи є Володимир Зеленський виразником інтересів громадянського суспільства чи знаряддя олігархату? – в цьому питанні позиції Мелінди Гарінг та Браяна Вітмора розійшлися.
Гарінг вважає, що він представляє інтереси громадянського суспільства, бо «представляє людей, які хочуть реальної боротьби, аби корупціонери потрапили до в’язниці, і щоб їхнє економічне становище покращилося». До того ж, вказала вона, доказом того є присутність в його команді реформаторів Сергія Лещенко, Олександра Данилюка та Айвараса Абромавічуса.
Вітмор говорить, що присутність Абромавічуса, якого він вважає справжнім реформатором, для нього є єдиною пом’якшуючою обставиною, але самого Зеленського він зараховує до політичних еліт, бо вважає його інструментом Коломойського.
Коли ти говориш з людьми, які дійсно борються за ці речі, я не думаю, що вони бачить Зеленського своїм провідником
«Коли ти говориш з людьми, які дійсно борються за ці речі, я не думаю, що вони бачить Зеленського своїм провідником», - додав він.
Позиція Карпентера – десь посередині.
«Я думаю що олігархи використовують змагання між цими двома кандидатами, щоб досягнути власних цілей та інтересів. І те ж саме відбувається з радниками- реформаторами, які намагаються доєднатися до обох компаній. Є реформатори, які ходили навколо Порошенка, намагаючись змусити його рухатися вперед зі сміливими та амбітними реформами. Інколи вони досягали успіху, а інколи - ні. Тепер вони намагаються вскочити у потяг Зеленського, аби спробувати вплинути на нього.
І ще хочу сказати, один можливий сценарій, до якого немає достатньо уваги, що Зеленський може бути як Бідзіна Іванішвілі у Грузії. Хтось, хто підходить до розмови з Росією трохи менш конфронтаційно, хто намагається консолідувати владу навколо свого бренду та своїх прихильників, але хто не відхиляється значним чином від наявного курсу у зовнішній політиці».
Одне з положень програми кандидата Зеленського, яке викликало здивування експертів, - проведення референдуму щодо НАТО.
«Я думав, що українці вже зробили цей вибір. Я думав, що Україна рухається у напрямку євроатлантичного співробітництва. Чесно кажучи, навіть якщо відбудеться референдум, ми вже знаємо його результати. Який сенс про це заявляти?» - дивується Браян Вітомор.
Мелінда Гарінг припустила, що Зеленський включив цей пункт у свою програму, апелюючи до виборців південно-східних регіонів.
Карпентер з нею погодився і додав, що сама по собі ідея проведення референдуму щодо НАТО може мати сенс: «Я не бачу проблеми в тому, щоб мати референдум щодо важливого питання безпеки. До того ж вступ до НАТО для України так далеко, що немає великого значення, що трапиться з цього питання в наступні 2 роки».
А от ідею щодо проведення референдумів з багатьох питань внутрішньої та зовнішньої політики, що міститься в програмі кандидата Зеленського, вважають надзвичайно небезпечною.
Ідею щодо проведення референдумів з багатьох питань у програмі кандидата Зеленського, вважають надзвичайно небезпечною
«Я за демократію, але проводити референдум в країнах, які не мають історичного досвіду референдумів, - небезпечно. Я не думаю, що треба згадувати, що сталося у Великобританії, але я можу навести приклад тут, у Сполучених Штатах, у рідному для Майкла штаті Каліфорнія. Там на референдумі мешканці штату заборонили піднімати податки і знижувати витрати. А що такому випадку відбувається? Бюджетний дефіцит. І це створило фіскальні проблеми», - говорить Вітмор.
«Це також відкриває двері для зовнішнього втручання. Саме звідти походить небезпека, враховуючи обсяг російської дезінформації і потенціал його зростання. Це відкриває двері для величезної небезпеки і це не потрібно», - додає Карпентер.
«Росія зацікавлена у створенні хаосу в Україні. І президентство Зеленського збільшує ймовірність хаосу в Україні, незалежно від того чи є в нього самого такий намір. Я думаю, що хаос Україні зараз точно не потрібний. Необхідно, щоб українська демократія була консолідована, щоб вона зробила цей стрибок від олігархічного до реального плюралізму. Яким би неідеальним був Порошенко, він - чорт, якого ми знаємо», - продовжує Вітмор.
Це відкриває двері для зовнішнього втручання. Саме звідти походить небезпека, враховуючи обсяг російської дезінформації і потенціал його зростання.
На думку Карпентера, сьогодні Зеленський - чистий аркуш, що відкриває можливості для впливу на нього «як з боку громадянського суспільства, яке буде тиснути, аби він рухався у західному напрямку, а також і від Кремля, який буде намагатися привернути його до себе, зробити його їхнім проектом. Я думаю, що ці два впливи відбуватимуться одночасно - від реформаторів, промайданівських сил і від Кремля. Куди він захоче рухатися, він може вже знати, а може думати, що знає, але я думаю що все це - відкрите питання».
Відкритим залишається і питання, хто переможе у другому турі виборів. Хоча опитування вказують на великі шанси Володимира Зеленського, можливі сюрпризи, які вплинуть на результат виборів, кажуть американські експерти.
«Думаю, що умови зараз несприятливі для нього, йому буде дуже важко виграти. Зеленьському буде важко програти, але він все ще може програти», - вважає Вітмор.
«Зеленський ще може програти ці вибори. 2-й тур залишається змагальним. Якщо ви подивитися на підрахунки соціологів, виглядає, що Зеленський здобуде дві третини голосів, а Порошенко – одну третину. Але багато що може змінитися до 21 квітня», - говорить Гарінг.
«Порошенку буде важко виграти. Але ось, що він може зробити, щоб виграти. Він може запропонувати провести 10 - 15 реформ, які він пообіцяє зробити під час своїх перших трьох місяців на посаді і це має бути щось реальне, що він зможе зробити. Якщо йому повірять, то в нього є невеликий шанс. Якщо він не запропонує реформи, якщо він буде повторювати старі гасла, не думаю, що в нього є шанс», - підсумував Карпентер.
Дивіться також: Вибори президента України 2019: Погляд з Вашингтона. Другий випуск
Your browser doesn’t support HTML5
Вибори президента України 2019: Погляд з Вашингтона. Другий випуск