ICAN, Міжнародна кампанія за заборону ядерної зброї в своєму звіті опублікованому у понеділок стверджує, що дев’ять держав світу, які мають ядерну зброю, витратили 91,4 мільярда доларів минулого року, тобто вони витрачали майже 3000 доларів на секунду, "продовжуючи модернізувати, а в деяких випадках і розширювати свої арсенали" ядерної зброї.
"Ці витрати фактично марні, адже ядерні держави погоджуються з тим, що ядерну війну ніколи неможливо виграти і її ніколи не слід вести", — заявила журналістам минулого тижня в Женеві Алісія Сандерс-Закре, співавторка звіту.
Наприклад, за її словами, 91,4 мільярда доларів на рік "можуть забезпечити вітряною енергією понад 12 мільйонів будинків і допомогти долати зміну клімату, або на 27 відсотків скоротити глобальний дефіцит фінансування для боротьби зі зміною клімату, захисту біорізноманіття та зменшення забруднення".
Звіт вказує, що ядерні держави витратили на 10,7 мільярда доларів більше на ядерну зброю у 2023 році порівняно з 2022 роком, причому на Сполучені Штати припадає 80% цього збільшення. ICAN повідомляє, що Сполучені Штати витратили 51,5 мільярда доларів, "більше, ніж усі інші ядерні країни разом узяті".
Зазначається, що наступним за обсягом витрат був Китай з 11,8 млрд доларів, а Росія витратила третю за величиною суму у 8,3 млрд доларів.
У звіті зазначається, що витрати Сполученого Королівства "суттєво зростали другий рік поспіль" і показали ріст на 17% до 8,1 мільярда доларів США.
Загальний обсяг витрат п'яти інших ядерних держав, Франції, Індії, Ізраїлю, Пакистану та Північної Кореї, минулого року склав 11,6 мільярда доларів.
Автори звіту стверджують, що у 2023 році виробники ядерної зброї, отримали нові контракти на суму трохи менше 7,9 мільярда доларів США.
Аналіз даних, зібраних за останні п’ять років, показує, що ядерні держави разом витратили 387 мільярдів доларів на свої ядерні арсенали.
"Протягом останніх п’яти років спостерігалася помітна тенденція до зростання витрат на розробку цієї найбільш негуманної та руйнівної зброї, і це прискорюється, – сказала Сандерс-Закре. - Усі ці гроші не покращують глобальну безпеку. Насправді це загрожує людям, де б вони не жили".
Експерти з контролю над озброєннями поділяють ці занепокоєння та попереджають про небезпеку нової гонки озброєнь, оскільки ядерні держави нарощують свої арсенали всупереч духу Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, метою якого є запобігання поширенню ядерної зброї.
У звіті, опублікованому в травневому номері журналу Foreign Affairs, цитується занепокоєність Вашингтона щодо швидкого розширення ядерного арсеналу Китаю.
Згідно з оцінками Пентагону, "під керівництвом президента Китаю Сі Цзіньпіна Пекін має намір збільшити кількість ядерних боєголовок до 1000 до 2030 року, порівняно з приблизно 200 у 2019 році".
У звіті Комісії Конгресу зі стратегії Сполучених Штатів за 2023 рік наголошується, що ядерна експансія Китаю має спонукати політиків США "переоцінити розмір і склад ядерних сил США".
Комісія також висловила занепокоєння дедалі агресивнішою поведінкою Росії, "включно з безпрецедентним зростанням її ядерних сил, диверсифікацією та розширенням її ядерних систем реагування на загрози, вторгненням в Україну в 2014 році та подальшим повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року".
Міжнародне занепокоєння щодо випадкового чи навмисного тактичного ядерного нападу з боку Росії було продемонстровано минулими вихідними на саміті G7 в Італії та на мирному саміті щодо України в Швейцарії.
У своєму підсумковому комюніке лідери G7 засудили "кричущі порушення Росією міжнародного права", стверджуючи, що "в цьому контексті погрози Росії застосувати ядерну зброю, не кажучи вже про будь-яке використання ядерної зброї Росією в контексті її агресивної війни проти України, було б неприпустимо".
Ці настрої відображені і в підсумковій декларації, підписаній більшістю зі 100 країн, які взяли участь в українській мирній конференції. Серед тих, хто не підписав декларацію - Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія та Південна Африка.
Говорячи про вторгнення Росії в Україну, виконавча директорка ICAN Мелісса Парке попередила: "Ця війна підняла ядерну напругу між Росією та Заходом до найвищого рівня з часів холодної війни, і зараз існує реальна загроза ядерного конфлікту в результаті численних відкритих і прихованих ядерних погроз Росії".
У звіті ICAN йдеться про 20 країн, які беруть участь у виробництві, обслуговуванні та розробці ядерної зброї. Там вказується, що "загалом зобов'язання за контрактами на виконання робіт, пов'язаних з ядерною зброєю складають 335 мільярдів доларів США".
У звіті йдеться про значне зростання ядерних витрат за останні п’ять років, С'юзі Снайдер, координаторка програми ICAN і співавторка звіту, зауважує, що "також спостерігається зростання глобального опору цій зброї масового знищення".
"Договір про заборону ядерної зброї підписали майже 100 країн. Сто одинадцять інвесторів, які представляють близько 5 трильйонів доларів США в активах, заявили про свою підтримку договору", — сказала вона.
"Вони вимагають докладати більше зусиль, щоб не вести бізнес із компаніями ядерної зброї в країнах, які не припиняють робити те, що заборонено договором", — сказала вона, зазначивши, що договір — це "чіткий шлях вперед".
"Це спосіб зменшити напруженість, засудити загрози та зупинити цю нову гонку ядерних озброєнь, про яку ми повідомляємо, до того, як вона не вийшла з-під контролю ще більше", — сказала вона.
Дивіться також: НАТО веде переговори про розгортання на бойовому чергуванні більшої кількості ядерної зброї. Оновлено роз'ясненням НАТО