Теми, які могли розколоти суспільство вже вичерпалися, електорат на них не звертає уваги, а партії цього разу не придумали чогось нового, переконують експерти.
На відміну від попередніх років, коли заяви політиків про певні історичні чи геополітичні рішення викликали шквал емоцій в електорату, а спекуляції про визнання чи невизнання заслуг історичних діячів могли вивести людей на протести – на цьогорічних виборах такого не буде, переконують політологи. Електорат не так емоційно реагує, а тому політики не будуть навіть намагатися спекулювати на подібних темах.
Згідно з дослідженням Центру досліджень проблем громадянського суспільства, питання мови, історії та культури знаходяться у другій десятці того, що цікавить електорат. Натомість, на перший план виступають економічні та соціальні показники. Хоча розколюючі питання можна було б знайти, і на наступних виборах їх можуть використати – цього разу політичні партії вирішили не шукати новацій для своїх програм і не включали у них чогось кардинально нового, вважає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
«Ми говоримо, що поки немає такої теми, що могла б розколювати країну, майбутня тема – це федералітет, але вона зараз знаходиться в маргіналітеті. Згодом, ця тема може стати авторитетом. Цього ж разу новацій програми не принесуть. Це будуть більше програми-тости – за все хороше, проти всього поганого», – сказав у коментарі «Голосу Америки» Кулик.
Спроби були, але провалилися
Мовна тема завжди викликала жваві дискусії у суспільстві. Ще в минулі роки саме її політичні експерти та аналітики називали такою, що може розколоти українське суспільство. Проте зараз, експерти сходяться на думці, що всі, хто міг, вже отримав свої дивіденди від неї. Кулик припускає, що у вересні, коли «мовний» закон відправлять на доопрацювання, деякі позиції буде значно пом’якшено.
«Цей закон має більше значення для виборців на сході, які були розчаровані Януковичем та проблемами, які він не вирішив. Проте, опозиція від нього також виграла, адже так мобілізувала своїх прихильників», – сказав, відповідаючи на питання «Голосу Америки», президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Експерти переконані, що підписання мовного закону не підштовхне електорат до радикальних дій, не говорячи вже про розкол країни. Навіть певні соціально-економічні питання, наприклад, низькі зарплати чи відсутність гарячої води, можуть стати сильнішими каталізаторами активності громадян.
Інше питання, яким у попередні роки любили спекулювати політики – це геополітична приналежність країни. Утім, цього разу ситуація змінилася. Представники ЄС чітко дали зрозуміти, що втомилися від торгувань та лякань їх зближенням України з Росією. За переконаннями експертів, міжнародна ізоляція у якій опинився український уряд – це відповідь країн заходу на питання, чи готові вони відпустити Україну з її геополітичним розташуванням. Сполучені Штати, хоч і відправляють значний десант своїх спостерігачів на українські вибори, внутрішня ситуація в країні та вибори в Америці, які відбудуться в листопаді цього року, демонструють, що українське питання не є пріоритетним. Тому, політологи говорять, що без тиску та дивідендів ззовні, представники політичних партій хоч і включили геополітичні питання до своїх програм, але не спекулюють ним так, як це робили раніше.
«Уже всі політичні гравці зрозуміли, що гратися в «Європа чи Росія» невигідно, бо люди хочуть отримувати гроші, як в Європі, спокійно їздити в Росію і належати до якоїсь спільноти подібної до Радянського Союзу, але мати там демократію та жити в достатку», – сказав Кулик.
Утім цього разу, Жданов вважає, політичні теми можуть пожвавитися програмами мажоритарних кандидатів, які, хоча і кожен на своєму місці, але можуть продемонструвати нові підходи та теми у їх політичній діяльності.
«Ми говоримо, що поки немає такої теми, що могла б розколювати країну, майбутня тема – це федералітет, але вона зараз знаходиться в маргіналітеті. Згодом, ця тема може стати авторитетом. Цього ж разу новацій програми не принесуть».Віталій Кулик
Згідно з дослідженням Центру досліджень проблем громадянського суспільства, питання мови, історії та культури знаходяться у другій десятці того, що цікавить електорат. Натомість, на перший план виступають економічні та соціальні показники. Хоча розколюючі питання можна було б знайти, і на наступних виборах їх можуть використати – цього разу політичні партії вирішили не шукати новацій для своїх програм і не включали у них чогось кардинально нового, вважає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
«Ми говоримо, що поки немає такої теми, що могла б розколювати країну, майбутня тема – це федералітет, але вона зараз знаходиться в маргіналітеті. Згодом, ця тема може стати авторитетом. Цього ж разу новацій програми не принесуть. Це будуть більше програми-тости – за все хороше, проти всього поганого», – сказав у коментарі «Голосу Америки» Кулик.
Спроби були, але провалилися
Мовна тема завжди викликала жваві дискусії у суспільстві. Ще в минулі роки саме її політичні експерти та аналітики називали такою, що може розколоти українське суспільство. Проте зараз, експерти сходяться на думці, що всі, хто міг, вже отримав свої дивіденди від неї. Кулик припускає, що у вересні, коли «мовний» закон відправлять на доопрацювання, деякі позиції буде значно пом’якшено.
«Цей закон має більше значення для виборців на сході, які були розчаровані Януковичем та проблемами, які він не вирішив. Проте, опозиція від нього також виграла, адже так мобілізувала своїх прихильників», – сказав, відповідаючи на питання «Голосу Америки», президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов.
Експерти переконані, що підписання мовного закону не підштовхне електорат до радикальних дій, не говорячи вже про розкол країни. Навіть певні соціально-економічні питання, наприклад, низькі зарплати чи відсутність гарячої води, можуть стати сильнішими каталізаторами активності громадян.
Інше питання, яким у попередні роки любили спекулювати політики – це геополітична приналежність країни. Утім, цього разу ситуація змінилася. Представники ЄС чітко дали зрозуміти, що втомилися від торгувань та лякань їх зближенням України з Росією. За переконаннями експертів, міжнародна ізоляція у якій опинився український уряд – це відповідь країн заходу на питання, чи готові вони відпустити Україну з її геополітичним розташуванням. Сполучені Штати, хоч і відправляють значний десант своїх спостерігачів на українські вибори, внутрішня ситуація в країні та вибори в Америці, які відбудуться в листопаді цього року, демонструють, що українське питання не є пріоритетним. Тому, політологи говорять, що без тиску та дивідендів ззовні, представники політичних партій хоч і включили геополітичні питання до своїх програм, але не спекулюють ним так, як це робили раніше.
«Уже всі політичні гравці зрозуміли, що гратися в «Європа чи Росія» невигідно, бо люди хочуть отримувати гроші, як в Європі, спокійно їздити в Росію і належати до якоїсь спільноти подібної до Радянського Союзу, але мати там демократію та жити в достатку», – сказав Кулик.
Утім цього разу, Жданов вважає, політичні теми можуть пожвавитися програмами мажоритарних кандидатів, які, хоча і кожен на своєму місці, але можуть продемонструвати нові підходи та теми у їх політичній діяльності.