Конституція Сполучених Штатів вимагає, щоби президент США щороку звітував Конгресу про поточний стан справ в країні. Але те, що колись починалося зі звичайного, написаного від руки документу для конгресменів, переросло у справжнє шоу. Сьогодні провідні телеканали ведуть пряму трансляцію цього політичного театру не лише на США, але й на увесь світ. Тож, що собою являє «Промова про стан держави»?
В давнину президенти надсилали листи конгресменам, а не виступали перед ними. Конституція США лише вимагає, щоби такий звіт був поданий. У ньому президент повинен рекомендувати Конгресу що, на його думку, необхідно зробити чи змінити. Рональд Рейґан розпочав традицію запрошення спеціальних гостей на свої виступи, як наприклад, чоловіка, який пірнув у ріку Потомак у Вашингтоні, щоби врятувати жертв авіакатастрофи. Втім, з роками «Промова про стан держави» зазнала суттєвих змін, каже професор Джорджтаунського університету з питань уряду та громадської політики Марк Ром:
«Президенти мають багато причин звітувати про стан держави. Одна з них – розповісти своє бачення розвитку країни. Вони розповідають про це Конгресу, але також це своєрідне роз’яснення громадянам тих кроків, які робитиме президент. Конгрес рахується з думкою людей, тож президент в такий спосіб хоче здобути громадську підтримку своїм діям».
Спікер Палати представників формально запрошує президента звернутися до сенаторів і конгресменів. Сам виступ відбувається у залі засідань Палати представників, бо вона більша за розміром. Марк Ром каже, що нинішні промови є продуктивними і, навіть драматичними:
«Президент розповідає про свої плани. Його прихильники у Конгресі - члени його партії, встають з крісел і гучно аплодують кожному його слову. Опоненти ж з опозиційної партії навпаки, зазвичай, сидять і скептично спостерігають за тим, що відбувається»
У цей час президент говорить про проблеми та шляхи їх вирішення. Президент Барак Обама у розпал економічної кризи виступив з промовою, яка обнадіювала і закликала до змін:
«У час, коли наша економіка слабка, а віра не така міцна, сьогодні я хочу, щоби кожен американець знав: ми відбудуємо нашу державу, відновимо стабільність і Сполучені Штати стануть сильнішими».
Сильнішими в економіці, сильнішими в питаннях контролю за зброєю, сильнішими в імміграційній політиці. Експерти кажуть, це - саме ті питання, які президент підніматиме цього разу.
В давнину президенти надсилали листи конгресменам, а не виступали перед ними. Конституція США лише вимагає, щоби такий звіт був поданий. У ньому президент повинен рекомендувати Конгресу що, на його думку, необхідно зробити чи змінити. Рональд Рейґан розпочав традицію запрошення спеціальних гостей на свої виступи, як наприклад, чоловіка, який пірнув у ріку Потомак у Вашингтоні, щоби врятувати жертв авіакатастрофи. Втім, з роками «Промова про стан держави» зазнала суттєвих змін, каже професор Джорджтаунського університету з питань уряду та громадської політики Марк Ром:
«Президенти мають багато причин звітувати про стан держави. Одна з них – розповісти своє бачення розвитку країни. Вони розповідають про це Конгресу, але також це своєрідне роз’яснення громадянам тих кроків, які робитиме президент. Конгрес рахується з думкою людей, тож президент в такий спосіб хоче здобути громадську підтримку своїм діям».
Президенти мають багато причин звітувати про стан держави. Одна з них – розповісти своє бачення розвитку країниМарк Ром політолог
«Президент розповідає про свої плани. Його прихильники у Конгресі - члени його партії, встають з крісел і гучно аплодують кожному його слову. Опоненти ж з опозиційної партії навпаки, зазвичай, сидять і скептично спостерігають за тим, що відбувається»
У цей час президент говорить про проблеми та шляхи їх вирішення. Президент Барак Обама у розпал економічної кризи виступив з промовою, яка обнадіювала і закликала до змін:
«У час, коли наша економіка слабка, а віра не така міцна, сьогодні я хочу, щоби кожен американець знав: ми відбудуємо нашу державу, відновимо стабільність і Сполучені Штати стануть сильнішими».
Сильнішими в економіці, сильнішими в питаннях контролю за зброєю, сильнішими в імміграційній політиці. Експерти кажуть, це - саме ті питання, які президент підніматиме цього разу.