Єнс Столтенберґ очевидно залишиться на посаді генерального секретаря НАТО ще на рік. Про це з посиланням на власні джерела в Альянсі повідомило видання Politico. За їх інформацією, Столтенберґ не лобіював активно продовження власних повноважень генсека, але це рішення вже є “завершеною справою”.
Один з європейських дипломатів повідомив Politico, що це рішення буде “офіційно оформлено наступного тижня”. Джерела видання також підтвердили наявність консенсусу в Альянсі щодо розширення.
Водночас посол Великої Британії при НАТО Девід Кворрі сказав, що дискусія щодо посади генсека ще триває. Про це дипломат заявив під час зустрічі з ініціативи вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень CSIS.
“Зараз я не можу випередити цю дискусію [щодо кандидатури очільника альянсу - ред.]. Але насправді віддаю належне керівництву Столтенберґа, він і надалі має нашу дуже, дуже сильну підтримку”, - сказав Кворрі.
Рішення про наступного очільника НАТО може бути ухвалене до наступного саміту у Вільнюсі, в Литві. Цю зустріч називають одним із найважливіших зібрань Альянсу за останні роки в час війни Росії в Україні.
Столтенберґ, який раніше обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії, очолює НАТО з 2014 року. Якщо його кандидатуру знову підтримають, це буде вже третій випадок, коли його просять продовжити свій майже 10-річний термін на посаді.
Зараз на цю посаду розглядали також кандидатури прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, міністра оборони Британії Бена Воллеса, а також прем'єр-міністерку Естонії Каю Каллас, яку підтримують східні країни альянсу, зокрема, Польща. Йшлося і про президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн як потенційну кандидатку на цю посаду, повідомляв Голос Америки.
Британська газета Times інформує, що Столтенберґ очевидно стане одним із лідерів військового блоку з найдовшим перебуванням на посаді. Лише Джозеф Лунс, колишній нідерландський політик, займав цю посаду довше – з 1971 по 1984 рік.
За даними Times, проти кандидатури Бена Воллеса виступали США і Франція. Еммануель Макрон воліє бачили на цій посаді представника країни-члена ЄС. А за даними видання The Guardian, у США є сумніви щодо Воллеса, тому що "дехто в армії обурюється тим, як він форсує темпи щодо України".
Метте Фредеріксен не підтверджує, що зацікавлена у посаді генсека НАТО. Втім, як пишуть ЗМІ, її однопартійці в Данії скептичні щодо її заперечень в зацікавленості цією посадою. "В тому, як вона себе подає, є трохи Андерса Фога (Рассмусена, колишнього генсека НАТО - ред.): заперечувати, заперечувати, заперечувати, поки це не виявиться правдою", – сказав журналістам один з лідерів соціал-демократів Данії Пер Стефансен. І додав: "Так, я думаю, що вона є кандидатом". Слова політика цитує видання The Guardian.
Нещодавно Метте Фредеріксен відвідувала Вашингтон, де зустрічалась із президентом США Джо Байденом та окремо - з главою ЦРУ Вільямсом Берном. Деякі міжнародні ЗМІ називали ці зустрічі "співбесідою на роботу".
Очільниця естонського уряду Кая Каллас була серед ініціаторів збільшення виробництва зброї в ЄС та виступає за те, щоб Європа не лише заморожувала російські активи, а й заарештовувала їх. Вона також вважається одним із гучних критиків Росії. Видання The Guardian пише, що через її "авангардну роль" союзники НАТО можуть не підтримати Каллас на посаду, де потрібно демонструвати єдність в альянсі, "залагоджувати розбіжності та публічно заперечувати будь-які суперечності".
Раніше держсекретар США заявляв, що Штати “не просувають жодного кандидата на посаду нового генерального секретаря Альянсу”.
Politico своєю чергою наголошує, що вторгнення Росії в Україну зіграло важливу роль в ухваленні рішення про очільника НАТО, оскільки низка столиць схильна віддати перевагу досвідченому політику, відомому своєю обережною риторикою, у політично чутливий для Альянсу період.
Генерального секретаря НАТО обирають члени альянсу за результатами неформальних домовленостей на термін чотири роки із можливістю продовження перебування на посаді, за згодою членів.