Рада Безпеки ООН так і не змогла дійти згоди у прийнятті резолюції щодо Сирії. Головними противниками її ухвалення виступили Росія та Китай. Таким чином міжнародна спільнота розділилась у тому яким чином вплинути на режим у Сирії і припинити криваву бійню, яка триває у країні майже рік.
На площі у столиці Сирії Дамаску протестуючі палять прапори Росії та Китаю. Ці країни заблокували резолюцію Ради Безпеки ООН, а відтак стали союзниками режиму аль Ассада, який брутально намагається придушити антиурядові протести. Аналітики кажуть, що режим Сирії вивчив уроки Арабської весни і не поспішає йти демонстрантам на поступки.
«Режим у Сирії навчився на досвіді Лівії і виробив механізми реакції на протести – вони діють брутально, але їх заяви дуже виважені. Їх дії жорсткі, але заяви м’які. Вони також мають перед собою досвід Єгипту, де уряд пішов на компроміс з опозицією і вони зрозуміли – якщо іти на компроміс зразу, в кінці можна втратити усе», – каже Пол Салем, експерт Інституту Карнеґі у Бейруті.
Сирія також може повчитись на уроках сусіднього Лівану, який пережив громадянську війну 1970-80-их років. Так само як у Лівані, у Сирії сповідують декілька релігій. Між собою борються три потужні мусульманські течії Суніти , Шиїти та Алавіти. Представником останньої є президент Башар аль Ассад та більшість представників чинної влади. Окрім того Сирію населяють християни та друзи. Бейрут, де знайшли притулок багато опозиційних лідерів Сирії, досі загоює сліди війни.
Пол Салем вважає, що режим у Сирії ефективно використовує цей урок, вони застерігають сирійців, кажучи, якщо ви скинете режим – в країні почнеться громадянська війна.
У регіоні Сирія може також розраховувати на підтримку Ірану. Махмуд Ахмадінеджад регулярно критикує арабські країни, які здійснюють тиск на Сирію, закликаючи аль Ассада припинити кровопролиття і піти з посади.
«Один сумний і абсолютно дикий сценарій, що у нашому регіоні деякі країни, які не мають навіть уявлення що таке вибори, де відсутня свобода – збираються і намагаються встановити демократію та свободу у Сирії», – заявив Махмуд Ахмадінеджад.
Експерти зазначають, що з такою підтримкою у регіоні буде дуже важко ізолювати Дамаск. Лише непорядки більшого масштабу можуть спровокувати втручання міжнародних сил безпеки.
«Якщо станеться щось драматичне і міжнародна преса почне про це говорити і це вплине на громадську думку так, що зрештою світові політики будуть вимушені реагувати. Це те, що сталось у Лівії, чи у Косово», – каже Пол Салем.
На сьогодні ж розкол у позиції міжнародної спільноти з приводу дій у Сирії не дає багато надій на швидке вирішення конфлікту в цій країні.
