Придушення протестів та вбивства демонстрантів у Сирії дедалі більше непокоять світову спільноту і зокрема вихідців з цієї країни, які проживають у США. Так громада сирійських іммігрантів у штаті Іллінойс організувала демонстрацію у Чикаго в знак солідарності із сирійським народом.
Донедавна чиказький правозахисник і громадський активіст Ясер Таббара охоче допомагав у розвитку освітніх програм у своїй Батьківщині – Сирії. Зараз його вважають ворогом держави, а сирійські медіа називають його проамериканським зрадником.
Така небажана популярність зумовлена тим, що Таббара закликає світову спільноту відреагувати на насилля, яке кілька місяців поспіль триває у Сирії. Частково завдяки його зусиллям Рада Безпеки ООН видала резолюцію, засуджуючи режим сирійського президента Башара аль-Ассада. Таббара також підготував позов до міжнародного кримінального суду, звинувачуючи сирійського диктатора у злочинах проти людства.
«Ми переконані, якщо міжнародна спільнота об’єднається проти Ассада, ізолює його економічно, дипломатично і політично, то це посилить продемократичний рух у Сирії», – переконаний Ясер Таббара.
Однак політолог чиказького університету Юсуф Сарфаті каже, що міжнародний тиск не буде ефективним, якщо сирійці не продовжуватимуть рух опору всередині країни:
«Найважливішим є внутрішній тиск. Якщо люди не вийдуть на вулиці і не вимагатимуть змін, то ніщо так і не зміниться».
Втім, Сарфаті зазначає, що зовнішня підтримка додає продемократичним активістам у Сирії більше впевненості:
«Зміни у Сирії мусять настати завдяки сирійському народу, так як це трапилося у Єгипті. Але демонстранти мають покладатися на зовнішню допомогу, зокрема у технологіях та організації протестів. Для них важлива також психологічна підтримка зовнішнього світу».
Саме у цьому допомагає чиказький лікар Амар Байракдар. Він підтримує сирійських активістів у соцмережі Фейсбук і придумав, як отримати більше інформації з країни, оскільки міжнародним журналістам забороненро працювати у Сирії.
«Одним із наших винаходів є відеокамера, яку демонстранти можуть використовувати як блутус, чіпляючи на вухо. Вони знімають все, що відбувається на вулицях, не привертаючи увагу поліції», – розповідає Амар Байракдар.
Байракдар – член великої сирійської громади у Чикаго. За його словами, антиурядові виступи не притаманні ментальності сирійського народу:
«Ми, сирійці, ніколи не були активними у політиці. На жаль це те, як нас виховували. Коли ми приїхали у США, то зрозуміли що таке свобода слова, свобода зібрань. Але навіть тут ми боїмось, що, якщо ми протестуватимемо, щось може трапитися з нашими рідними, чи з нами, коли ми повернемося у Сирію».
Однак на зміну страху приходить почуття невдоволення кровопролиттям у Сирії. Нещодавно на демонстрації у Чикаго зібрались 500 активістів. І поки режим Ассада намагається придушити протести всередині країни, сотні сирійців за кордоном роблять все можливе для повалення диктаторського режиму у своїй Батьківщині.
