Ліга арабських держав дала сирійському уряду три дні на те, щоб припинити криваве придушення протестів та дозволити спостерігачам в’їзд до країни, аби наглядати за виконанням умов ультиматуму. Утім, режим Башара аль-Асада не виявляє бажання йти на поступки, а сирійські опозиційні сили залишаються роз’єднаними.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Ліги арабських держав в Марокко, Туреччина виступила з найактивнішою позицією.
«Тиск на Сирію має бути більшим та потужнішим. Ми потребуємо чогось, що б зупинило сирійську систему та її прихильників від використання їх методів», – заявив міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давітоглу.
На сьогодні членство Сирії в Лізі арабських держав призупинено. Це – лише третій випадок в історії цієї організації, коли уряд країни карається виключенням з її лав.
Тим часом в самій Сирії продовжується ескалація насильства, а сама сирійська опозиція залишається розколотою. Утім, усі три провідні сили підтримують політику Ліги арабських держав.
Один з центрів протистояння режиму Башара аль-Асада – Національний координаційний комітет на чолі з Абдулом Азімом. Його платформа – реформування чинного уряду через діалог та побудову громадянського суспільства. Інші, більш радикальні опозиціонери, їхні сподівання на реформування уряду не розділяють та свою незгоду висловили навіть киданням яєць. Алуш, натомість, їх захищає:
«Ми не можемо заперечувати, що ці люди впливові в сирійській опозицій. Вони мають довгу історію боротьби. Ніхто навіть на секунду не може сумніватися в їхньому патріотизмі».
Інша потужна опозиційна сила – Сирійська національна рада, що базується в Туреччині. Її члени відмовляються від діалогу з урядом Асада та закликають до його негайної відставки. Цю групу підтримує Абдел Кадер:
«Національна сирійська рада представляє інтереси сирійців. На їх заклик мільйони вийшли на протест минулої п’ятниці».
Незважаючи на розбіжності у стратегічній меті, обидві групи дотримуються схожої тактики – виключно мирних протестів. А от третя потужна сила закликає до збройного повстання. Це – Вільна сирійська армія, яка складається з військових, що перейшли на бік народу. На початку вона була сформована з метою захисту мирних демонстрантів від урядових сирійських військ. Останнім же часом вони все активніше заявляють про своє бажання узятися за зброю. А у середу навіть здійснили потужну атаку на військову базу на околиці Дамаску. Ідея військового повстання за прикладом Лівії набирає все більшої популярності серед сирійців.
«Ми закликаємо до встановлення зон заборони польотів та буферної зони для цивільних та військових, які можуть перебувати в ній та звідти атакувати урядові війська», – каже сирійський опозиціонер Таха Кхело.
Активізація міжнародних зусиль протягом кількох останніх днів може або допомогти об’єднати, або навпаки – посилити розбіжності серед трьох найбільших сирійських опозиційних груп.
