Деякі західні та арабські країни заявили про збільшення гуманітарної та іншої допомоги сирійській опозиції. Більшість цієї допомоги надходить до Сирії через кордон з Туреччиною. Експерти кажуть, що значною частиною поставок сирійській опозиції є зброя, незважаючи на заперечення про це іноземних країн.
Аналітики кажуть, що більшість переговорів щодо поставок повстанцям Вільній сирійській армії відбувається саме тут – в турецькому місті Антакія на кордоні із Сирією. Але мало хто визнає, що закордонні уряди озброюють сирійську опозицію. Ахмад абу Хамза, один з командувачів Вільної сирійської армії, заявив «Голосу Америки», що уся їхня зброя була здобута в боях з сирійськими урядовими силами:
«Ми не отримуємо жодної допомоги від західних урядів. Уся наша зброя – легка і та вже стара».
Але поза камерою Хамза визнає, що вони таки отримують зброю з-за кордону. Походження зокрема цього арсеналу, що, за певною інформацією, належить повстанцям в місті Алеппо, – невідоме. Офіційно, уряди США, Великобританії та інші заявляють, що надають виключно гуманітарну та освітню допомогу сирійській опозиції. Але Джонатан Айл, аналітик Лондонського Інституту об’єднаних служб, стверджує протилежне:
«Мало країн це визнають, але інформація потрохи з’являється. Безпосередньо зброю постачають Саудівська Аравія та Катар, а Туреччина і США – через посередників».
Таємний характер постачання та присутність сирійських урядових сил поблизу кордону ускладнюють транспортування зброї, яка складається з рушниць, пістолетів і, ймовірно, гранатометів, кажуть експерти.
«Розвідувальні організації – американські, британські або ізраїльські – не будуть постачати зброю повстанцям напряму. Вони діють через посередників – знаходять когось, хто торгує між Туреччиною та Сирію та має добрі стосунки по обидва боки кордону», – каже Боб Аєрс.
Аєрс каже, що для західних урядів найбільша проблема полягає в тому, що вони не знають, кому точно доставляється їхня зброя:
«Немає об’єднаної опозиції до Ассада. Не можливо вести з ними справу, як з однією силою. Опозиція дуже розчленована, складається з малих за розміром груп та не підлягає єдиному контролю».
Аналітик Джонататн Айл каже, що закордонні прихильники Вільної сирійської армії, які намагаються їм допомогти, серйозно ризикують:
«Дуже важко приховувати власну участь, особливо коли дієш через посередників. Давайте не будемо забувати, що не має мандата Ради безпеки ООН на озброєння повстанців і жодна західна країна не проявляє бажання втрутитися безпосередньо».
На погляд аналітиків вирішальним фактором у цьому протистоянні стане лояльність сирійської урядової армії до президента Башара аль Ассада.
«Розвідувальні організації – американські, британські або ізраїльські – не будуть постачати зброю повстанцям напряму. Вони діють через посередників – знаходять когось, хто торгує між Туреччиною та Сирію та має добрі стосунки по обидва боки кордону».Боб Аєрс
«Ми не отримуємо жодної допомоги від західних урядів. Уся наша зброя – легка і та вже стара».
Але поза камерою Хамза визнає, що вони таки отримують зброю з-за кордону. Походження зокрема цього арсеналу, що, за певною інформацією, належить повстанцям в місті Алеппо, – невідоме. Офіційно, уряди США, Великобританії та інші заявляють, що надають виключно гуманітарну та освітню допомогу сирійській опозиції. Але Джонатан Айл, аналітик Лондонського Інституту об’єднаних служб, стверджує протилежне:
«Мало країн це визнають, але інформація потрохи з’являється. Безпосередньо зброю постачають Саудівська Аравія та Катар, а Туреччина і США – через посередників».
Таємний характер постачання та присутність сирійських урядових сил поблизу кордону ускладнюють транспортування зброї, яка складається з рушниць, пістолетів і, ймовірно, гранатометів, кажуть експерти.
«Розвідувальні організації – американські, британські або ізраїльські – не будуть постачати зброю повстанцям напряму. Вони діють через посередників – знаходять когось, хто торгує між Туреччиною та Сирію та має добрі стосунки по обидва боки кордону», – каже Боб Аєрс.
Аєрс каже, що для західних урядів найбільша проблема полягає в тому, що вони не знають, кому точно доставляється їхня зброя:
«Немає об’єднаної опозиції до Ассада. Не можливо вести з ними справу, як з однією силою. Опозиція дуже розчленована, складається з малих за розміром груп та не підлягає єдиному контролю».
Аналітик Джонататн Айл каже, що закордонні прихильники Вільної сирійської армії, які намагаються їм допомогти, серйозно ризикують:
«Дуже важко приховувати власну участь, особливо коли дієш через посередників. Давайте не будемо забувати, що не має мандата Ради безпеки ООН на озброєння повстанців і жодна західна країна не проявляє бажання втрутитися безпосередньо».
На погляд аналітиків вирішальним фактором у цьому протистоянні стане лояльність сирійської урядової армії до президента Башара аль Ассада.