Китай попереджає про можливу війну з Тайванем і відпрацьовує “захоплення влади” на острові

Китайські посадовці заявили 24 травня, що керівництво Тайваню буцімто підштовхує острів до війни з Пекіном. Заява прозвучала в час, коли Китай проводить військові навчання навколо самоврядного демократичного острова, під час яких китайські війська відпрацьовують “захоплення влади” на Тайвані.

За словами речника Міністерства оборони Китаю У Цяня, новообраний президент Тайваню Лай Цінде “кинув серйозний виклик принципу одного Китаю... штовхаючи наших співвітчизників на Тайвані в загрозливу ситуацію війни та небезпеки”.

“Щоразу, коли нас провокує “незалежність Тайваню”, ми будемо посилювати наші контрзаходи, доки не буде досягнуто повного возз’єднання Батьківщини”, — заявив посадовець.

Пекін останніми роками провів серію масштабних військових навчань навколо острова.

За словами речника командування Народно-визвольної армії Китаю на Східному театрі бойових дій полковника Лі Сі, мета навчань у п’ятницю, 24 травня, полягає у тому, щоб перевірити “спроможність спільного захоплення влади, спільних ударів і контролю над ключовими територіями”.

Як уже повідомляв Голос Америки, раніше полковник Лі Сі назвав навчання “суворим покаранням за сепаратистські акти сил незалежності Тайваню та серйозним застереженням від втручання та провокацій з боку зовнішніх сил”.

Своєю чергою офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Веньбінь у четвер, 23 травня, виступив із заявою, яка включала твердження, більш притаманні китайським пропагандистським ЗМІ, зазначає AFP.

“У сил незалежності Тайваню будуть розбиті голови й тектиме кров після зіткнення з великою... тенденцією Китаю до досягнення повного об'єднання”, - цитує агентство слова Вана.

Офіційне державне інформаційне агентство Китаю “Сіньхуа” та газета комуністичної партії People's Daily опублікували 24 травня редакційні статті, які привітали навчання й розкритикували “зрадницьку поведінку” Лая, обіцяючи “сильний удар” у відповідь.

“Сіньхуа” заявило, що навчання є “законними, своєчасними та абсолютно необхідними, оскільки вчинки щодо “незалежності Тайваню” в будь-якій формі не можна терпіти”, цитує видання The Guardian.

Тим часом новообраний президент Тайваню у своїй промові 23 травня сказав, що “стоятиме на передовій”, щоб захистити Тайвань, не згадуючи прямо про навчання.

Лай неодноразово пропонував переговори з Китаєм, але отримав відмову, нагадує Reuters. Він заявляє, що тільки народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє, і відкидає претензії Пекіна на суверенітет острова.

Китай неодноразово називав Лая “небезпечним сепаратистом”, який принесе острову “війну і занепад”. Пекін також був розлючений його інавгураційною промовою в понеділок, 20 травня, в якій Лай привітав “славну” епоху для демократії Тайваню.

Коментуючи промову Лая, “Сіньхуа” 24 травня зазначило, що “Лай навмисно розпалює ненависть до материка та посилює протистояння та ворожнечу через протоку”.

Менші навчання з метою “перерізати кровоносні судини тайванської незалежності”

Тайвань звик до військових загроз з боку Китаю, й теперішні навчання не викликали зайвої тривоги на острові, де життя триває у звичайному режимі, зазначає Reuters.

Аналітики, дипломати в регіоні та високопосадовці Тайваню відзначили, що масштаби навчань наразі менші ніж подібні навчання у 2022 чи 2023 році. Також тайванські та іноземні офіційні особи очікували ці військові вправи.

За повідомленнями Міністерства оборони Тайваню, на ранок п'ятниці було зафіксовано 49 китайських військових літаків, 19 кораблів військово-морських сил і сім кораблів берегової охорони. 28 літаків перетнули серединну лінію протоки. Мінімальна відстань, на яку китайський літак наблизився до узбережжя Тайваню становила 74 км.

Анімована графіка, опублікована китайськими військовими, показала ракети, що вражають ключові міста і цілі на півночі, півдні та сході острова з поясненням, що це “переріже кровоносні судини незалежності Тайваню!”

Пекін заявив, що навчання триватимуть до 24 квітня. Однак за оцінками аналітиків, Китай може вирішити продовжити їх або ж запустити ракети поблизу Тайваню, подібно до того, як це сталося після візиту на острів колишньої спікерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі у 2022 році.

Переможений уряд Республіки Китай втік на Тайвань у 1949 році після поразки у громадянській війні з комуністами Мао Цзедуна, які заснували Китайську Народну Республіку.

Лише 12 країн у світі офіційно визнають Тайвань державою. Це переважно малі країни, що розвиваються, такі як Палау та Гватемала.

Пекін розглядає острів як провінцію, що відкололася незаконно, й вважає, що Тайвань врешті-решт повинен возз'єднатися з Китаєм.

США не мають офіційних дипломатичних відносин з Тайванем, адже Сполучені Штати визнають Китай, який відмовляється від дипломатичних відносин з країнами, які визнали Тайвань. Водночас США залишаються ключовим міжнародним партнером та військовим союзником острова.

В статті використані матеріали агентств Reuters та AFP.