«Захищаючи Україну, ви захищаєте Тайвань» –  міністр закордонних справ Джозеф Ву

Західні демократії повинні допомогти Україні заради безпеки Європи, заради безпеки Азії і заради зміцнення самих себе у протистоянні "коаліції авторитарних режимів Росії та Китаю", закликає голова закордонного відомства Тайваню.

Про це на тлі нещодавнього оголошення про надання Україні та Тайваню рекордного пакета військової та економічної допомоги, а також загострення ситуації на фронті в Україні, написав міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву у колонці в американському часописі Foreign Affairs.

У колонці, що вийшла друком у четвер, 9-го травня, він наголосив, що помиляються ті, хто мріє про повернення до світу, що існував перед російським вторгненням – світ, у якому очікувалося, що Росія та Китай будуть «відповідальними зацікавленими сторонами в міжнародному порядку, заснованому на правилах».

Натомість, каже Ву, «з’явився дедалі суперечливіший світ, уражений авторитарною агресією, найнебезпечнішим прикладом якої є «безмежне партнерство» між Китаєм і Росією, за допомогою якого дві країни підтримують репресивні, експансіоністські плани одна одної». Щоб протистояти цій небезпеці, демократії повинні згуртуватися на допомогу Україні, вважає він.

«Демократії світу на чолі зі Сполученими Штатами мають продовжити військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні. Мета цієї підтримки виходить за рамки повернення до передвоєнного статусу-кво на європейському континенті. Допомагаючи Україні, демократії можуть збільшити свою відносну силу проти китайсько-російської коаліції», – пише Ву у своїй статті.

Тайванський урядовець, який пізніше цього місяця стане генеральним секретарем Ради національної безпеки своєї країни, каже, що є помилкою протиставляти допомогу Україні та Тайваню, нібито міжнародна підтримка захисту України від російської агресії відволікає увагу та ресурси від завдання протистояти китайській агресії.

Він стверджує, що такий аргумент недооцінює ступінь геополітичної пов’язаності сучасного світу. Ву нагадує, що Китай допомагає Росії у її війні проти України всіма способами, крім летальної підтримки. Докладніше про цю підтримку інформував Голос Америки у повідомленні про дослідження Фонду Карнегі.

Тож, оскільки Китай і Росія знаходяться в такому тісному союзі, для демократій ще більш важливо діяти узгоджено, вважає Ву.

Тому, він наголошує, що Тайвань вітає нещодавнє рішення Конгресу США щодо продовження американської військової підтримки України.

«Такий прояв неослабної та беззаперечної рішучості захистити демократію не применшує захист таких місць, як Тайвань: насправді це ключовий фактор стримування авантюризму з боку Пекіна», – переконаний тайванський урядовець.

Наслідки нападу на Тайвань для світу

Він пояснює, наслідки нападу Китаю на Тайвань були б ще більш руйнівними для світу, ніж наслідки нападу Росії на Україну.

Він посилається на підрахунки Bloomberg Economics, який підрахував, що китайське вторгнення на Тайвань обійдеться світовій економіці приблизно в 10 трильйонів доларів США, тобто майже 10% світового ВВП. А це – більше, ніж, наслідки війни в Україні, пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи 2008–9 років. Навіть китайська блокада Тайваню призвела б до втрат для світової економіки до 5 трильйонів доларів.

Ці втрати пов’язані з тим, що на Тайвані виробляється понад 90 відсотків передових мікросхем виробляється на Тайвані, а приблизно половина світового флоту суден, які перевозять морські контейнери, проходить через Тайванську протоку, пояснює урядовець.

Тобто Тайвань є незамінною та незамінною частиною глобального ланцюжка поставок, і для його захисту потрібні глобальні зусилля, пояснює керівник тайванського МЗС.

Він додає, що цінність безпеки Тайваню є не лише економічною, але і геостратегічною.

«Збереження статус-кво в протоці життєво важливе для підтримки системи альянсу США, регіонального балансу сил і нерозповсюдження ядерної зброї. Ці три найважливіші стовпи підтримували стабільність і процвітання Індо-Тихоокеанського регіону протягом багатьох поколінь і опинилися б під загрозою, якби Китай отримав контроль над Тайванем», – вважає урядовець.

Ву наголошує, що Тайвань навчився на українському прикладі, що допомагають захищатися тому, хто також робить багато для забезпечення своєї безпеки.

«Це був перший і найважливіший урок, який Тайвань засвоїв із захисту України від Росії; оскільки українці були готові боротися за свою демократію, решта світу була готова допомогти», – сказав Ву, додавши, що його країна збільшила витрати на оборону і тепер витрачає на цю мету близько19 мільярдів доларів, або 2,5% ВВП.

«Продовжуючи підтримувати Україну в її боротьбі за виживання перед обличчям російської агресії, демократії світу продемонстрували саме ту рішучість і моральну ясність, яких також потребує від них Тайвань, – переконаний Ву. – Ми не можемо допустити, щоб у цьому столітті зародився світовий порядок, у якому авторитарні влади можуть викорінити справедливість і свободу».

Він вважає, що у найближчі роки доля Тайваню, як і України, стане «вирішальним випробуванням, яке світові демократії не повинні провалити».

Тайвань був серед найбільш активних прихильників надання американської військової допомоги Україні. Як повідомляв Голос Америки, міністр Ву неодноразово закликав американських законодавців ухвалити пакет допомоги, в якому допомога надавалася Україні та Тайваню, бо це би свідчило про відданість США своїм обов’язкам захищати світовий порядок, заснований на правилах.

Якщо Сполучені Штати залишать Україну, Китай “сприйме це як натяк”, що він може продовжувати постійні дії проти Тайваню, бо “США та їхні союзники відступлять”, заявляв Ву.

Як повідомляв Голос Америки, на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Палати представників Конгресу наприкінці березня командувач Індійсько-тихоокеанського командування ВМС США адмірал Джон Аквіліно заявив, що, за його оцінкою, Китай буде готовий до війни на Тайвані раніше, ніж вважалось.

За його словами, Китай розбудовує свої збройні сили, включно з ядерною зброєю, темпами, небаченими з часів Другої світової війни, й до 2027 року буде готовий до вторгнення на Тайвань.

Зближення Китаю з Росією, за його словами, є вагомим фактором, який робить поточне міжнародне середовище “найнебезпечнішим, яке я бачив за 40 років в уніформі”.