У вівторок вранці, у свій перший повний день на чолі держави президент США Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс взяли участь у традиційній "Міжконфесійній молитві за націю" у Національному соборі Вашингтона, тому самому, де 9-го січня відбулися похорони колишнього президента Джиммі Картера.
За традицією ця "міжконфесійна та екуменічна" служба відбувається у збудованому на початку XX століття в неоготичному стилі соборі святих Петра і Павла, який є більш відомий під назвою Національний собор Вашингтона. Він належить протестантській єпископальній конгрегації, проте, його двері відкриті для молитовної служби лідерів багатьох різних конфесій і релігій.
Так було і цього разу, коли служба розпочалася гімном Америки та коротким вступним словом і молитвою настоятеля храму, Рендольфа Голлеріта.
Після цього з амвона до Бога зверталися лідери різних християнських груп, лунали юдейські та мусульманські, буддистські молитви, а також молитви представників інших релігій, які просили Всевишнього, зокрема, за мудрість влади, президента, членів Верховного суду, щоб вони могли зберігати єдність нації та демократичні традиції американців.
Також вони молилися за бідних і нужденних, за молодь у складному і часто ворожому світі, за повагу і милосердя до тих, кого відкидає суспільство, за сиріт і вдів, за біженців та втікачів, за в'язнів та злочинців, щоб вони навернулися.
Як сказав пресі напередодні Кевін Екстрем, речник собору, "це те, для чого побудований собор".
"Це місце, де нація може об’єднатися", – сказав Екстрем.
Перед тим, як до собору прийшли високі гості, та у перервах між молитвами відбувся виступ музичних виконавців та соборного хору і камерного оркестру морської піхоти США.
З міркувань безпеки молитва була закрита для відвідування широкої громадськості, але всі охочі могли долучитися до служби дистанційно через трансляцію з храму.
Проповідь про єдність нації та милосердя
З проповіддю про єдність нації, взаємну повагу і чесність у стосунках до присутніх звернулася Маріанн Бадде, єпископка Єпископальної церкви Вашингтона, перша жінка, обрана на цю посаду.
У своїй проповіді вона процитувала слова суперечливого російського консервативного мислителя Олександра Солженіцина про те, що кордон між добром і злом лежить у кожному людському серці. Його слова були єдиною небіблійною цитатою на службі у Національному соборі.
Іменем нашого Бога я прошу Вас мати милосердя до людей у нашій країні, які зараз наляканіЄпископка Маріанн Бадде
Звертаючись прямо до президента Дональда Трампа, який повторив у своїй інавгураційній промові, що відчуває, що його обрав Господь, єпископка Бадде попросила його мати милосердя до "людей, які бояться" його приходу до влади – представників сексуальних та інших меншин та іммігрантських громад.
"Дозвольте звернутися до Вас, пане президенте, з одним останнім проханням. Мільйони віддали Вам свою довіру, і, як Ви вчора сказали, Ви відчули чудо, створене рукою люблячого Бога. Іменем нашого Бога я прошу Вас мати милосердя до людей у нашій країні, які зараз налякані", – сказала єпископка, додавши, що є геї, лесбійки та трансгендерні діти, у демократичних, республіканських та незалежних родинах, які "бояться за своє життя".
Вона також нагадала, що багато іммігрантів прибирають офіси, збирають врожаї та пакують м'ясо на птахофермах, працюють по ночах у шпиталях, роблять роботу, яка потрібна американцям, живуть чесною працею і не мають відношення до злочинності.
Я хочу попросити Вас, пане президенте, буди милосердним до дітей, які бояться, що в них відберуть їхніх батькіЄпископка Бадде
"Вони, можливо, не є громадянами, і не мають відповідних документів, але переважна більшість не є злочинцями. Вони платять податки, і є добрими сусідами, вони є вірними членами наших церков, синагог, мечетей та інших храмів. Я хочу попросити Вас, пане президенте, буди милосердним до дітей, які бояться, що в них відберуть їхніх батьків", – сказала єпископка Бадде.
Вона також попросила президента Трампа не відбирати захисту в "людей, які втікають від війн та переслідувань у їхніх країнах" і допомогти їм знайти в Америці "співчуття та відчуття, що тут їх вітають".
"Господь вчить нас бути милосердними до чужинців, бо ми всі колись були чужинцями на цій землі", – підсумувала єпископка Бадде.
Інавгураційній традиції майже 100 років, але з перервами
Традиції "Молитви за націю" у Національного собору, вже майже 100 років, вона бере свій початок з 1933 року з інавгурацією президента Франкліна Рузвельта, який і заклав наріжний камінь собору у 1907 році. Сам собор був збудований виключно на гроші громади, і ще недобудованим відкрив свої двері для щоденних молитов у 1912 році.
Ще в 1933 році, коли президент Франклін Рузвельт вперше увійшов до Білого дому, у Національному соборі проводили молебні під час Дня інавгурації. Однак традиція була перервана на кілька десятиліть до другого терміну Рональда Рейгана, який належав до пресвітеріанської церкви. У 1985 році він відвідав першу церковну міжконфесійну церемонію.
У 1993 та 1997 роках президент Білл Клінтон, який належить до південно-баптистської традиції, переніс міжконфесійну службу до столичної африкансько-методистської єпископальної церкви в центрі Вашингтона.
І лише президент Джордж Буш-старший, методист, який відвідав міжконфесійну службу в Національному соборі на другий день після інавгурації у 2001 році перезаснував стару традицію, повернувши цю службу до Національного собору, де вона впродовж понад 20 років відбувається наступного дня після Дня інавгурації.
Єдина перерва у цій традиції були під час епідемії Ковід-19, коли в країні діяли епідемічні обмеження і служба, що відбулася 21-го січня 2021 року, на другий день після інавгурації президента Джо Байдена, римо-католика, проходила дистанційно. Члени адміністрації Байдена брали участь у ній з Білого дому.
Інші молитовні інавгураційні традиції
У понеділок, перед інавгурацією президент Трамп відвідав іншу молитовну службу у мініатюрній єпископальній церкві Святого Івана, що неподалік Білого дому.
На відміну від заходу у Вашингтонському національному соборі у вівторок, служба в церкві Св. Іоанна, відомій як "Церква президентів", є приватною та поза досяжністю камер.
Кожен президент, починаючи з Джеймса Медісона, четвертого президента США, англіканця (з цієї традиції виросла Єпископальна церква США, – ред.) відвідав принаймні одну службу в церкві Св. Івана, з того часу, як її було збудовано в 1816 році.
Кожний новий президент відвідував службу в цій церкві перед тим, як зустрітися з президентом, який покидає свою посаду у Білому домі. Так було і цього понеділка, коли подружжя Трампів після служби у церкві Св. Іоанна відвідало подружжя Байденів, яке востаннє проводило церемонію чаювання у Білому домі.
Присяга на Біблії
Складання президентської присяги на Біблії також є американською традицією, яка тягнеться з середини ХІХ століття, часів президента Авраама Лінкольна, про чию деномінацію не збереглося відомостей, але відомо, що він складав присягу на Біблії, яка належала його матері.
Кожен президент має можливість вибрати, на якій Біблії він буде складати присягу. Президент Трамп вирішив використати ті ж дві Біблії, що й під час свого першого терміну: одну від матері та Біблію Лінкольна. Біблію Лінкольна використовував і Барак Обама, який так само, як і Трамп, не має визначеної християнської деномінації.
Глядачі помітили, що цього разу, на відміну від минулої інавгурації, він не поклав руку на Біблію, коли складав присягу. Незрозуміло, чому президент так вирішив, але за законом він не зобов’язаний це робити.
Стаття 6 Конституції США стверджує, що всі посадові особи виконавчої та судової влади, як Сполучених Штатів, так і окремих Штатів, повинні скласти присягу, або зобов'язатися підтримувати Конституцію. Але це не є релігійним іспитом і визнання якоїсь релігії не вимагається як передумова для будь-якої посади в уряді США.
Дивіться також: «Дзвін Солідарності» з Україною пролунав у Національному соборі Вашингтона у перший день 2025 року