В Україні незадоволені позицією Євросоюзу на переговорах про створення зони вільної торгівлі. Позицію європейців майже синхронно скритикували екс-президент Леонід Кучма і чинний прем’єр-міністр Микола Азаров.
«Нам така вільна торгівля не потрібна», – заявив Кучма, виступаючи на українсько-російському форумі у Києві у п’ятницю. Як він висловився, з такою торгівлею «ми будемо роздягнуті повністю!»
Обурення колишнього президента викликали неприйнятні, на його думку, умови, запропоновані Європейським Союзом у процесі підготовки Угоди про ЗВТ. Ідеться про вилучення із переліку українських товарів і послуг, що підлягатимуть вільній торгівлі, понад 400 найменувань. При цьому обмеження стосуються здебільшого сільськогосподарської продукції. Це фактично зробить європейський ринок закритим для України, – вважає Кучма. «Сюди йтиме все і вся, а там ринок для нашої продукції закритий!» – обурився екс-президент.
Його колишній соратник, нині чинний прем’єр Микола Азаров також звинуватив Європейський Союз у створенні перешкод на шляху до зони вільної торгівлі. Як він заявив, ЄС гальмує підписання угоди, бо встановлює квоти.
«У найбільш чутливих позиціях для нашого експорту Євросоюз встановлює квоти», – поскаржився Азаров 10 лютого, виступаючи в Кабміні. Як він додав, квоти і вільна торгівля – речі несумісні.
Переговори про створення зони вільної торгівлі Україна і ЄС розпочали ще у 2008 році. Угода про ЗВТ має стати складовою майбутньої Угоди про асоціацію, яка наблизить Україну до Євросоюзу. Нині чинний президент пообіцяв, що справу буде завершено до кінця нинішнього року. 17 грудня 2010 року Віктор Янукович висловив впевненість у тому, що вже у 2011 році Україна і ЄС підпишуть угоду про зону вільної торгівлі та безвізовий режим.
Однак переговори ідуть важко; розбіжності з принципових питань залишаються. Складність переговорного процесу експерти пояснюють тим, що договір про ЗВТ – це торговельно-економічна угода, отож обидві сторони намагаються виторгувати для себе кращі умови. Відтак частина правди в українській критиці Євросоюзу є, – каже політаналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач:
«Є значна частина правди в українській критиці Євросоюзу, що той не хоче робити зону вільної торгівлі без вилучень, а застосовує квотування, причому саме щодо сільськогосподарської продукції, яка в Україні має достатньо великий потенціал для європейського ринку. Серед вилучень називають, наприклад, кондитерські вироби, зерно; крім товарів, пропонують встановити обмеження на послуги – скажімо, транспортні, що їх могли б надавати українські транспортники на європейському ринку. На це не хоче йти Європейський Союз, захищаючи тим самим своїх виробників і надавачів послуг. Це економічний бік справи. Тобто йдеться про економічний торг, про змагальність сторін, кожна з яких відстоює свою позицію».
Водночас, за словами експерта, заяви обурених політиків навряд чи допоможуть посилити позицію України у переговорах з ЄС:
«Як я вже сказав, це економічний торг. Проте важливо зрозуміти, що цей торг відбувається не в якійсь стерильній економічній площині, і йдеться не тільки про гроші. Звичайно, що внутрішньополітична ситуація всередині України аж ніяк не посилює переговорну позицію українських економічних експертів. Навпаки, ці позиції ослаблені, оскільки до України є претензії політичного і правового характеру. Вони озвучуються офіційними речниками Євросоюзу, оприлюднюються у відповідних резолюціях Європарламенту. Тобто українська влада своїми власними руками створює перешкоди своїм переговірникам з Євросоюзом. Вона послаблює позицію України через власну незграбність, часом неадекватні політичні заяви – такі, наприклад, як висловлювання президента Януковича про те, що опозиція на вкрадені в українського народу гроші наймає західні медіа і західних політиків, щоб вони критикували чесну і безгрішну нинішню владу. Такі заяви неадекватні. Але, на жаль, наше політичне керівництво не враховує можливих наслідків. А в економічному плані не враховує те, що саме Україна є реципієнтом, а Європейський Союз є донором. І, власне, Україна більше зацікавлена в укладенні Угоди про зону вільної торгівлі, ніж Європейський Союз. І в такій ситуації не надається агресивна наступальна переговорна тактика. Це неадекватно виглядає в очах партнерів.
Знову ж таки, можна і треба відстоювати свої національні інтереси в економічній сфері, але для цього потрібно, щоб зовнішньополітична риторика української влади принаймні не заперечувала ту внутрішню політику, яку вона реально проводить в Україні», – сказав Горбач Голосу Америки.
