Збідніння націй та світова продовольча криза – такими бачать майбутні виклики перед міжнародною спільнотою в ООН. Саме ці питання поруч зі стабільністю розвитку та відновлювальною енергетикою стануть головними темами Саміту Землі, який організовує ООН кожні 20 років. Цього разу він пройде у липні у місті Ріо-де-Жанейро.
Україна може відіграти важливу роль у вирішенні цих проблем і заробити на них, якщо буде правильно розвивати сільськогосподарську галузь, говорять міжнародні експерти.
«Україна має надзвичайні земельні ресурси, придатні для сільського господарства, сприятливі кліматичні умови, наближеність до моря, для експорту продукції. Тобто, Україна має всі елементи успіху», - сказав в інтерв’ю Голосу Америки координатор програм східної Європи IFAD (Міжнародний фонд розвитку сільського господарства) Абделькарім Сма. «Але країні потрібно сфокусуватися на розвитку малих сільськогосподарських підприємств. У цьому сегменті є величезний потенціал».
Для подальшого розвитку сільського господарства є два шляхи – збільшувати посівні площі, або підвищувати продуктивність. Який би шлях не обрали українські фермери, їм потрібні будуть державні гарантії стабільності та фінансова підтримка, хоча б на початкових етапах.
Сільське господарство в країнах Східної Європи може бути надприбутковим бізнесом, якщо його правильно розвивати, вкладати гроші в людей та виробництво, вважає президент американської компанії Technoserve Брюс Макнамер. Компанія займається дослідженням та визначенням найперспективніших галузей сільського господарства у країнах, що розвиваються, а потім зводить донорів з представниками малих підприємств, які працюють у визначеній галузі в країні. Головна умова – це бізнес-потенціал та прибутковість проектів.
«Головне – це визначити бізнес-можливості в регіоні, показати людям на чому вони тут можуть заробити гроші», – в інтерв’ю Голосу Америки сказав Макнамер. «Зараз зростає тиск на глобальне виробництво їжі, це з одного боку тиск, а з другого – можливості для підприємців, для постачальників. Утім для всього цього необхідна відповідна бізнес-атмосфера, розуміння з боку держави, яка буде підтримувати розвиток малого бізнесу та підприємців, і буде створювати відповідні закони, які не будуть душити галузь».
Співпрацюючи з такими донорами, як Фундація Біла та Мелінди Ґейтс, та американським урядом, Макнамер говорить, що оскільки вони орієнтовані на бізнес, то перш ніж братися за новий проект, вони вивчають ситуацію, щоб на сто відсотків бути упевненими, що на виході буде прибуток.
Україна має хороші перспективи стати важливим регіональним гравцем на європейському ринку. Проте поки його компанія не готова працювати з національними фермерами, тому, що потенційні втрати від політичної нестабільності вищі за можливий прибуток.
«У нас проекти в галузі сільського господарства можуть бути прибутковим бізнесом, якщо цьому не будуть заважати», – сказав Голосу Америки генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. «Ще потрібна підтримка держави. В ЄС фермери виживають не тільки за рахунок власної праці, там 50 мільярдів євро виділяється з бюджету на підтримку галузі. Тут виникає питання: чи є у нас такі кошти щоб підтримувати конкурентоспроможність?»
В той же час міжнародні експерти говорять про необхідність інвестувати та підтримувати малі сільськогосподарські підприємства в Україні, в цьому вони вбачають можливість зменшити розрив між багатими та бідними, які можуть почати добре заробляти на сільському господарстві.
«У багатьох країнах надходження продуктів сільського господарства від малих фермерських господарств вищі ніж у великих. В цьому контексті важливо, щоб на державному рівні фермерам були створені ринкові умови праці, щоб продукція малих господарств мала доступ на національний та міжнародний ринки за достойною ціною. У свою чергу фермери повинні бути відкритішими, запозичуючи нові міжнародні практики роботи, технології та добрива», – сказав Сма.
В Україні зараз відбувається розробка закону «Про сільське господарство», який нібито має врегулювати економічні засади організації сільського господарства та збалансувати інтереси держави та виробника, проте самі представники аграрного сектора сумніваються у цьому.
«Цей закон скоріше поверне нас до планової економіки, тобто що скажуть – те й вирощуй. Єдине, що тоді, при цьому гарантували доходи. Щоб він був дієвим, там повинно бути прописано на 5 років вперед обсяг фінансування та принципи організації ринку», – сказав Лапа.
Утім, за правильної політики Україна може добре заробити на сільському господарстві, в доказ цьому експерти говорять, що торік Україна виробила 57 мільйонів тонн зерна, що на 10% перевищує найкращі радянські показники.
