У 12-ту річницю зникнення Ґеорґія Ґонгадзе, запаленням свічок та хвилиною мовчання українці вшанували пам’ять загиблих журналістів внаслідок їх професійної діяльності за часи незалежності. Церемонії пройшли у Києві, Львові, Харкові, Дніпропетровську, Тернополі та в інших містах.
У столиці на Майдані незалежності учасники акції розклали коробки з написаними іменами загиблих журналістів, а потім символічно їх спалили. Також учасники акції тримали плакат із зображенням Ґеорґія Ґонгадзе на білому фоні із написом «12 років цинізму. Скільки ще?» та портрети голови Верховної Ради Володимира Литвина, екс-президента Леоніда Кучми та екс-голови СБУ Леоніда Деркача із надписом «Він повинен сидіти за ґратами». Акція пройшла без використання жодної партійної символіки.
Як підкреслили організатори київської акції, «жахливим виглядає те, що люди, які мали стосунок до вбивства журналіста, не просто не сидять за ґратами, а продовжують займати ключові посади в державі».
Також у неділю у Києві, у Володимирському соборі, відбулася панахида за загиблими журналістами, під час якої були названі імена усіх 64-ох представників ЗМІ, які загинули через свою професійну діяльність. Такий список склала Українська незалежна медіа-профспілка, яка ініцііювала захід.
«Найбільш гучна фігура у цей день – Ґеорґій Ґонґадзе, який дратував владу і вона з ним розправилася. Це найбільш трагічна історія з усіх смертей», – зазначив журналістам голова профспілки Юрій Луканов. На його думку, «через конфліктність часів» цей список буде доповнюватися.
За дослідженнями Інституту масової інформації, наразі констатується різке зростання кількості порушень прав журналістів та судових позовів до ЗМІ та окремих журналістів. Основним порушенням за серпень цього року стало перешкоджання виконанню професійних обов’язків та цензура. Теж саме констатують і міжнародні організації у звітах щодо України.
Зокрема, міжнародна правозахисна організація «Article 19» зазначила у своєму останньому звіті: «Відсутність належного розслідування та покарання у справі Ґонґадзе має значний вплив на сучасне медіасередовище. Це показує відношення української влади, яка не здатна адекватно захищати журналістів від насильства та безкарності. Подібна ситуація повторюється і в інших справах, таких як вбивство Ігоря Александрова у 2001-му році чи нещодавня справа засновника веб-сайту Ростислава Шапошнікова, якого викрали, били та намагались задушити».
«Відсутність належного розслідування та покарання у справі Ґонґадзе має значний вплив на сучасне медіасередовище. Це показує відношення української влади, яка не здатна адекватно захищати журналістів від насильства та безкарності».Правозахисники
Як підкреслили організатори київської акції, «жахливим виглядає те, що люди, які мали стосунок до вбивства журналіста, не просто не сидять за ґратами, а продовжують займати ключові посади в державі».
Також у неділю у Києві, у Володимирському соборі, відбулася панахида за загиблими журналістами, під час якої були названі імена усіх 64-ох представників ЗМІ, які загинули через свою професійну діяльність. Такий список склала Українська незалежна медіа-профспілка, яка ініцііювала захід.
«Найбільш гучна фігура у цей день – Ґеорґій Ґонґадзе, який дратував владу і вона з ним розправилася. Це найбільш трагічна історія з усіх смертей», – зазначив журналістам голова профспілки Юрій Луканов. На його думку, «через конфліктність часів» цей список буде доповнюватися.
За дослідженнями Інституту масової інформації, наразі констатується різке зростання кількості порушень прав журналістів та судових позовів до ЗМІ та окремих журналістів. Основним порушенням за серпень цього року стало перешкоджання виконанню професійних обов’язків та цензура. Теж саме констатують і міжнародні організації у звітах щодо України.
Зокрема, міжнародна правозахисна організація «Article 19» зазначила у своєму останньому звіті: «Відсутність належного розслідування та покарання у справі Ґонґадзе має значний вплив на сучасне медіасередовище. Це показує відношення української влади, яка не здатна адекватно захищати журналістів від насильства та безкарності. Подібна ситуація повторюється і в інших справах, таких як вбивство Ігоря Александрова у 2001-му році чи нещодавня справа засновника веб-сайту Ростислава Шапошнікова, якого викрали, били та намагались задушити».