Чи справді виконання "Мінська" потрібне Заходу, але лякає українців?

У західних столицях виникла думка, що на заваді реалізації Мінських угод та відповідно зняття санкції з Росії стала позиція України. Про це у блозі на сайті інформаційної агенції Reuters пише Лучіан Кім журналіст-міжнародник, який висвітлював події в Україні у таких впливових західних виданнях, як Slate, Newsweek, та BuzzFeed.

"Усвідомлення того, що вирішувати конфлікт в Україні треба негайно походить зі страху у західних столицях, що Порошенко може затягувати час, що може призвести до перетворення Мінських угод у нескінчений обмін докорами між Києвом та Москвою. Натомість Кремль зі свого боку намагається на повну використати нинішню нагоду у час, коли ЄС зайнятий іншими викликами", - пише Кім.

Оглядач відзначає, що Захід та українці зараз розходяться в оцінці, як пріоритетності виконання різних пунктів Мінських угод, так і нинішньої позиції Росії. Ще більше значення має той факт, що Україна боїться збереження санкцій проти Росії, а Захід - на думку Кіма - прагне зняти обмеження із економічних відносин з Москвою.

"Українці, які самі постали перед загрозою економічного колапсу, вважають, що продовження санкцій проти Росії, має ключове значення для виживання країни. У Києві сподіваються, що по мірі ослаблення російської економіки, Путін втратить можливість дестабілізувати Україну. І навпаки, якщо Захід вирішить, що Росія виконує Мінські угоди та послабить санкції, Порошенко може залишитись один на один із Путіним", - міркує Кім.

З боку Путіна, вважає Кім, Захід помітив кроки до примирення там де українці їх не помічають у принципі. При цьому Захід аж надто охочий скористатись нагодою, і заради цього, можливо, тисне на президента України Петра Порошенка.

До числа ознак того, що Захід сприймає дружні сигнали з Москви, а остання їх подає, Кім відносить : зустріч Нуланд та Суркова, "зідзвон" Обами та Путіна напередодні цієї зустрічі та зустріч державного секретаря США Джона Керрі та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. У ході останньої, як відомо, Керрі заявив, що у разі виконання Мінських угод у наступні місяці санкції Заходу щодо Росії може бути послаблено.

"Потужні лобі в Німеччині, Франції та Італії зараз проштовхують послаблення санкцій щодо Росії", - пише Кім.

"Якщо ситуація виглядатиме так, що Путін співпрацює із Заходом (у питання виконання Мінских угод - прим. ГА), а Порошенко затримує процес, Брюсселю буде важко влітку зберігти єдність у питанні поновлення санкцій проти Росії", - додає журналіст.

Кім також відзначає, що до числа кроків Кремля, які вказували б на готовність реалізувати деескалацію конфлікту, можна віднести... загибель лідерів сепаратистів, які в принципі не допускали зближення з Україною та "розмови" про готовність прибрати з керівних посад у "республіках" Захарченка та Плотніцького.

При цьому, зауважує Лучіан Кім, Захід та Україна розійшлися в оцінці бажаної послідовності та пріоритетності виконання різних положень Мінських угод.

"Мінськ" став лайкою в Україні. Людей все більше дратує те, що Захід приділяє увагу внесенню змін до Конституції у той час, як більш базові умови мирного процесу - повне припинення вогню, активний міжнародний моніторинг, обмін полоненими - не реалізовані. Багато українців все більше відчувають, що долю їх країни вирішують закордоном. Водночас, вони бояться, що Захід забуде про Україну, і сприйматиме, як ще одну проблемну країну на кордонах Європи", - пише Кім.

У таких умовах - виконання Мінських угод та зняття санкцій, здається вигідніше Заходу, ніж Україні - і доводиться цього тижня розглядати питання про внесення змін до Конституції.

На думку, Лучіана Кіма, президент України опинився у дуже непростій ситуації.

"Дилема, яка постала перед Порошенком, полягає у тому, що у нього є граничний термін для ухвалення конституційних змін, які прокладуть шлях до надання спеціального статусу контрольованим сепаратистам регіонам, як і передбачено у Мінських угодах. При цьому, на поточний момент, президент України не має необхідних 300 голосів у Раді. Якщо Порошенко програє, або затримає голосування, може виникнути враження, що він не виконує взятих на себе забов'язань".

У разі ж провалу Мінських угод, головним архітектором яких Кім називає Меркель, може справдитись сценарій, якого бояться у міністерстві закордонних справ Німеччини - криза в Україні може повернутись до площини загрози опосередкованого військового протистояння між Росією та США-Заходом.

"Найгірший сценарій, який розглядають у МЗС Німеччини це провал внесення змін до Конституції в Україні з наступним проведенням сепаратистами власних "виборів", які у свою чергу поховають Мінські угоди, після чого у Вашингтоні можуть відновитись заклики про надання Україні летального озброєння", - пише Кім.

Як раніше повідомляв "Голос Америки" у бюджет США на наступний рік закладена економічна, військова, безпекова та гуманітарна допомога Україні на суму в 908 мільйонів 185 тисяч доларів. Це на 145 мільйонів більше, ніж просив Білий дім.

"Віддати наказ міг особисто Путін"

50 мільйонів із запланованої у бюджеті допомоги Україні можуть піти на летальну зброю. Чого і скільки закупити мають вирішувати в Державному департаменті і Пентагоні. Конгресмени та сенатори вже давно закликають адміністрацію Обами надати Україні зброю, проте президента США, всупереч позиції багатьох впливових членів свого кабінету, послідовно виступає проти надання Україні летальної зброї.

«Багато членів нашого Комітету продовжуватимуть тиснути на адміністрацію Обами щодо цієї шкідливої, непотрібної затримки, яка немає жодного сенсу у наданні летальної зброї, що настільки потрібна українцям», - заявила, відкриваючи березневі слухання у Конгресі за участю помічника державного секретаря Вікторії Нуланд, конгресмен-демократ Ілеана Рос-Летінен.

«У нас де-факто встановлено ембарго на продаж оборонної зброї Україні. Українці чекають на можливість захистити себе», - зробив висновок з політики Білого дому конгресмен-республіканець Кріс Сміт на тих слуханнях.

Дивіться також: Ось чим на вбивство Литвиненка може відповісти Росії Велика Британія - експерт

Ось чим на вбивство Литвиненка може відповісти Росії Велика Британія - експерт. Відео