Генеральна Асамблея ООН 16-го грудня ухвалила нову посилену резолюцію щодо ситуації з порушенням прав людини на окупованому Росією Кримському півострові. За проголосували 64 країни-члени Генасамблеї, проти – 23.
Як повідомив у ексклюзивному коментарі «Голосу Америки» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, ця підтримка Генасамблеї дуже показова. «Важливо розуміти: чим жорсткіше резолюція, тим важче стає збирати голоси. Але нам це вдається», - додав міністр.
Для українських дипломатів вже не перший рік важливо зафіксувати у тексті резолюції усі нові порушення прав людини на півострові. Окрім того, серед нових та важливих положень резолюції Дмитро Кулеба, зокрема, називає і те, що резолюція «максимально чітко фіксує саме відповідальність Росії, як держави окупанта, за ситуацію на півострові. «Це історичний та переломний момент. Нам вдалося чітко прописати, що Росія на півострові має розглядатися як окупаційна влада», - розповідає глава МЗС.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, у свою чергу, пояснюючи «Голосу Америки» важливість прийняття цього документу, додає, його мета - покращити стан людей, які проживають на окупованому Росією півострові. В цьому контексті, моніторинг ситуації з порушенням прав людини в Криму для України та захисту її громадян на півострові, має важливе значення. Саме тому, цього року українські дипломати вирішили зосередити свої зусилля на тому, аби його систематизувати.
Це важливо, адже, наразі, за словами Кислиці, у складі Ради з прав людини ООН, багато країн, які у своїх діях та рішеннях підтримують наративи Російської федерації. «У новій резолюцій вже міститься положення про те, якими би там не були позиції Росії, Венесуели і компанії в Женеві, доповідь Генерального секретаря щодо порушення прав людини у Криму має розглядатися на засіданні Ради з прав людини. Це певною мірою може нейтралізувати дії Російської Федерації і її партнерів в Женеві, адже Росія заходить у склад комітету з січня», - пояснює Кислиця.
Ще один важливий аспект, зазначений у резолюції, полягає в том, що мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ поширюється і на Крим. І це, за словами українського постпреда, важливо, оскільки тепер це визнання статусу не лише країнами ОБСЄ, а такою потужною та універсальною організацією, як ООН. В майбутньому це дозволить моніторити ситуацію в Криму, не як частину Росії, на чому наголошує Москва, а як окуповану територію України.
Резолюція також наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуються із системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами та тортурами. Близько 100 громадян України продовжують незаконно утримуватися за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали шокуючі терміни – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів.
Це - вже п’ята поспіль резолюція Генасамблеї з правозахисної проблематики в окупованому Криму і дев’ята у контексті міжнародного реагування на спробу анексії Росією українського півострова.
За словами Кулеби, наступного року українські дипломати очікують на запуск Кримської платформи. Цей міжнародний майданчик, мета якого протидія грубим порушенням прав людини та системній дезінформації Росії, має ще більше актуалізувати питання анексованого Криму у міжнародному просторі.
Дивіться також: Коли і скільки доз вакцини Україна може отримати від ВООЗ?
Your browser doesn’t support HTML5
Коли і скільки доз вакцини Україна може отримати від ВООЗ? Відео