Якщо Україна програє війну з корупцією, вона програє війну за свій суверенітет - оглядач

Рік тому єдиною темою розмов в українській столиці була війна. Чи Росія хоче забрати половину країни чи тільки частину? Чи буде повномасштабна інвазія, і якщо так, то коли вона почнеться?

Сьогодні Київ не схожий на місто в стані війни, - пише оглядач Енн Епплбаум на сторінках впливого видання The Washington Post.

Коли я перебувала в українській столиці минулого тижня, в Україні проходили вибори до місцевих органів влади, і все місто було обліплене плакатами, - розповідає вона. З рекламних білбордів, з вітрин кіосків і з автобусних зупинок на пішоходів усміхалися політики, які виражали всілякі думки. По всій країні за мандати в 10 700 місцевих радах боролися понад 200 000 кандидатів від 132 партій.

Більшість голосування пройшло гладко, хоча проголосувала не вся країна. Підтримувані Росією сепаратисти, як і раніше, контролюють частину Східної України. Росія не виконує зобов’язань, які вона взяла на себе згідно з Мінськими угодами. Москва не повністю вивела свої війська і зброю з України, а кордон залишається незабезпеченим. Незважаючи на те, росіяни відвернулися - принаймні тимчасово - від України, зосередивши свою увагу на Сирії, і тому бойові дії на Донбасі припинилися. Виникла пауза, і українська влада повинна скористатися нею, щоб почати другу війну. Цього разу, це повинна бути війна з системною корупцією.

За словами Епплбаум, у реальному сенсі ці дві війни – це одне і те саме. Росія вже давно маніпулює українською політикою, діючи таємно і явно. Вона підкуповує політиків, корумпує газові угоди і спокушає бізнес. Журналістка розповідає, що у 2006 році сиділа у величному залі з позолотою з українським президентом Віктором Ющенком і слухала, як він розповідав, що Помаранчева революція - перша спроба України скинути своє корумповане керівництво - зазнає невдачі через російський тиск, і що він у цьому не винен.

Епплбаум пише, що минулого тижня в менш величному залі з позолотою вона почула іншу історію з вуст українського прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «Яценюк в політиці вже давно, що сьогодні в Україні не найкраща рекомендація. Але він може вказати на реальні досягнення за минулий рік. Його уряд почав героїчно усувати посередників на газовому ринку України, що дало йому можливість заощадити мільярди доларів».

“Більше ніяких підпільних угод, тільки прямі газові закупівлі”, – пообіцяв Яценюк.

Далі журналістка зазначає, що за умовами закону про люстрацію, Яценюк також почав звільняти корумпованих чиновників, унісши більше 700 високопоставлених керівників в спеціальний реєстр, що забороняє їм займати нові державні посади. Уряд Яценюка хоче ліквідувати багато джерел корупції за допомогою скорочення державного регулювання економіки – «ми позбавили владних повноважень міністерства, відомства і центральний уряд, скасували дозволи і сертифікати». А з комп’ютеризацією державних послуг прем’єр запевняє – «хабарів машини не беруть».

Звучить прекрасно, але Епплбаум каже, що з усіма людьми, з якими вона зустрічалася, ніхто не вважає, що цього достатньо.

На погляд одного посадовця, це речі другорядні і для більшості людей здається, що нічого взагалі не робиться, - пише вона, і пояснює:

«По-перше, немає альтернативного бюрократичного апарату, здатного замінити існуючий, який закорінений в звичках і звичаях минулого. Ба гірше: Українська держава настільки прогнила, що закони в будь-якому випадку не виконуються. Як вказує сам Яценюк, Україна тільки почала реформувати свою судову систему і незалежну прокуратуру. За його словами, він має намір звільнити всіх 9 000 суддів, а потім знову прийняти на роботу тільки тих, у кого незамлямлена репутація. Правда, поки що цього не сталося. Одного корумпованого міністра заарештували, але через 48 годин звільнили. Незважаючи на закон про люстрацію, деякі «звільнені» бюрократи-чиновники відроджуються на інших посадах», - йдеться у статті оглядача Washіngton Post.

Боротьба з корупцією також вимагає змін в культурі і навіть моралі. Зробити це тільки згори неможливо. Мер міста Львова на заході України створив успішний політичний рух на основі ідеї про те, що війна з корупцією має починатися на найнижчому рівні місцевої влади. Але в інших частинах країни вибори до місцевих органів влади були затьмарені порушення, коли виборці продавали свої голоси. Це явна ознака того, що цинізм також починається знизу. Яценюк визнає, що не досяг значних успіхів у боротьбі з дрібним хабарництвом у лікарнях, школах та університетах, а це саме той вид корупції, який торкає життя більшості людей. Бажане підвищення зарплат у державному секторі, однак для цього потрібне зростання економіки. Але поки інвестори тримаються осторонь від корумпованої України, економіка рухатися не буде.

На погляд Епплбаум, Яценюк говорить переконливо. Вона пише, що на наступний день після інтерв’ю він полетів до Берліна, де канцлер Анґела Меркель похвалила його уряд за «неухильне дотримання шляху реформ». Але за свою роботу Яценюк платить колосальну політичну ціну. Рейтинг його партії зараз настільки низький, що вона не висувала жодних кандидатів на місцеві вибори.

Яценюк пояснює це підвищенням цін на газ всередині країни, що є неминучим результатом реформ енергетичного ринку. Але інші пояснюють це повільними темпами змін, і не дивно.

«Ставки тут надзвичайно високі. Незабаром знову почнеться боротьба, політичний клімат погіршиться, а терпіння іноземних донорів вичерпається. А якщо Україна програє війну з корупцією, то вона також програє війну за свій суверенітет», - наголосила оглядач Енн Епплбаум у статті у виданні The Washington Post.

Дивіться також: Допомагати Україні немає сенсу – американський публіцист

Відрадити США допомагати Україні спробував авторитетний публіцист. Відео