Українські професори не конче мусять володіти українською. Так вирішили в уряді Азарова, скасувавши іспит з української мови для аспірантів та кандидатів наук.
Обов’язковий раніше іспит скасовано постановою Кабміну. Відповідні зміни внесли до «Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів».
Зокрема, з пункту про індивідуальний план роботи аспіранта вилучили обов’язкове складання кандидатського іспиту з української мови (за професійним спрямуванням).
Це означає, що вступник до аспірантури не зобов’язаний знати українську термінологію в межах власного фаху. Від нього також не вимагатимуть уміння заповнити ділову документацію державною мовою.
Як виглядає, влада крок за кроком обмежує застосування державної мови в освіті й науці. Раніше, як відомо, міністр освіти Дмитро Табачник відстояв право абітурієнтів не знати державної мови, дозволивши складати вступні тести російською.
Коментуючи останні новації, експерти висловлюють сумнів у тому, що незнання української вченими благотворно вплине на рівень вітчизняної науки.
Віце-президент Асоціації українських письменників, головний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників НАН України, професор Київського національного університету Максим Стріха нагадує, до прикладу: в Британії і США в науковий ступінь PhD (доктора філософії) входить нормативний курс англійської мови. «Чому в Україні не мусить бути такого ж курсу української – це відомо лишень Господу Богу, а також Партії регіонів і Дмитру Табачнику, якого ця партія поставила керувати ділянкою освіти», - зітхає Стріха.
За словами експерта, деукраїнізація вузів – частина тотального антиукраїнського погрому, який здійснює влада:
«Безумовно, це система наступу на все українське, це бажання зробити Україну частиною ось цього «російського світу», про який нам так багато говорив патріарх Кирил. У цьому «російському світі», звичайно ж, є лише одна важлива мова – російська, а всі інші мови можуть існувати в ролі регіональних додатків для фольклору, але не для науки».
Як каже інший політичний експерт і поет Володимир Цибулько, експерименти в освіті і науці – відволікаючий маневр влади, яка не впоралася з економікою.
«Коли влада провалює економіку, вона починає займатися всякими скандальними дурницями. Влада не має рецептів економічних, усі виборчі зобов’язання «покращення життя вже сьогодні» провалені. І ось тепер, коли в тих речах, де вони видавали себе за гіперпрофесіоналів, нічого зробити не вдалося – вони беруться за ідеологію, щоб видати знищення української мови за виконання виборчих зобов’язань».
Як додає експерт, «не знати державної мови можуть собі дозволити маргінали, люмпен-пролетаріат. А для людини з вищою освітою, тим більше з науковим званням це нонсенс. Науковець просто зобов’язаний знати державну мову», - наголосив Цибулько.
З ним згоден інший політичний експерт Олександр Палій. Як він сказав Голосу Америки, уряд надто низької думки про вчених, коли гадає, що їм не під силу вивчити державну мову:
«Ми бачимо спробу наших чиновників принизити майбутніх кандидатів, аспірантів, докторантів до свого рівня. Тому що людина, яка не здатна вивчити бодай одну мову – тим більше мову держави, в якій вона живе – така людина апріорі не здатна захистити дисертацію. Тому обов’язкова державна мова нікого не обмежує, а навпаки, дає чіткий критерій – чи здатна людина вчитися, чи не здатна».
Як зауважив Палій, пересічні україномовні громадяни в Україні не скаржаться на те, що їм важко вивчити другу, російську мову. «Напевно, в них півкулі мозку працюють краще, ніж у наших чиновників», - висновує політолог.
Нагадаємо: обов’язковий іспит із української мови при вступі до аспірантури та здобутті звання кандидата наук запровадив попередній уряд Тимошенко 2 березня цього року.
Нагадаємо також: 27 липня президент Віктор Янукович підписав закон «Про судоустрій і статус суддів», що дозволяє здійснювати судочинство російською мовою. Опозиція назвала закон антиконституційним та пообіцяла оскаржити в Конституційному Суді.