Крапка у дискусії про вступ України до Митного союзу з Росією. Так прокоментував віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко рішення, прийняте парламентом у четвер 19 травня. Згідно з цим рішенням, з двох альтернатив – зона вільної торгівлі з ЄС чи Митний союз з Росією – Україна обрала першу.
За відповідну постанову, прийняту за результатами парламентських слухань «Про стан і перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС (зона вільної торгівлі) та Митним союзом», проголосувала більшість у 289 депутатів.
Як мовиться в постанові, європейська інтеграція залишається для України пріоритетом, і основним першорядним завданням на найближчу перспективу є завершення переговорів та підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Що ж до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, то до нього, як випливає з документа, Україна вступати не збирається, а хоче співпрацювати на взаємовигідній основі.
Рішення українського парламенту прозвучало немовби у відповідь на вимогу, озвучену напередодні російським президентом. 18 травня Дмитро Медведєв закликав Україну вибирати «або – або». Або Європейський Союз, або ж Митний союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Як наголосив Медведєв, «не можна сидіти на двох стільцях. Або там, або там. Разом не вийде».
Утім, попри ситуативний збіг у часі, заява Медведєва про «стільці» і рішення Ради не пов’язані між собою, – зазначають експерти. Як сказав «Голосу Америки» науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, рішення парламенту готувалося вже давно. Постанову ухвалили за рекомендаціями парламентських слухань, які відбулися кілька тижнів тому.
Відтак зміст документа був відомий, нічого сенсаційного в його появі нема, – зауважив аналітик, який не схильний переоцінювати подію. За його словами, постанову можна вітати як ще один чинник легітимізації політики європейської інтеграції. Що ж до «крапки у дискусії», то навряд чи її на цьому буде поставлено, – вважає Сушко:
Олександр Сушко
«Чи поставив парламент крапку? Знаєте, в нашій історії багато відбувалося подій, які здавалися крапкою, а потім виявлялися комою або трьома крапками. Можу, скажімо, нагадати такий факт: у 2003-му році парламент ухвалив абсолютно такий же за статусом документ, у якому зазначалося, що Україна рухається до членства в НАТО, і це є наша стратегічна мета, крапка. І що з того вийшло?.. Тому я не був би надто категоричним. Давайте не гіперболізувати ті чи інші рішення українських парламентарів».«З іншого боку, – додав політолог, – це рішення свідчить про те, що, незважаючи на потужний тиск з боку Росії, яка тягне Україну в Митний союз, її позицію не було підтримано. Адже українське керівництво розуміє: для цього довелося б принести в жертву Угоду про асоціацію з ЄС і взагалі будь-які перспективи європейської інтеграції України».
Експерт прокоментував також проблему «сидіння на двох стільцях». З цього приводу і російські, і українські керівники в різний час висловлювало різні версії. Як каже Сушко, правильна відповідь очевидна:
«Тут є абсолютно чітка відповідь. І ми, експерти, говорили і рік, і два, і сім років тому, що жодні рухи в бік глибокої інтеграції з Росією (під «глибокою» я маю на увазі інтеграцію на рівні Митного союзу, а не на рівні зони вільної торгівлі), – так от, жодні рухи в цьому напрямку несумісні навіть з базовим рівнем європейської інтеграції, якою є зона вільної торгівлі з ЄС. І довгий час нам заперечували. Казали, що треба рухатися і туди, і туди. А тепер ми бачимо, що й саме російське керівництво вже не приховує того, що воно ставить жорстко питання: або – або. І в принципі воно пропонує шлях, який повністю відкидає можливість європейської інтеграції для України. Ну і я думаю, що це позитивно, що нарешті внесена ясність в позицію російської сторони», – сказав політолог «Голосу Америки».