«На більшості територій в одному місці немає більше 10-відсоткового скупчення носіїв регіональної мови, вони більш розпорошені, за певними виключеннями, а також тих, хто говорить російською».Андрій Павловський
Законопроект містить норму, яка говорить про те, що мова регіону може отримати всі привілеї та статус регіональної, якщо нею говорить більше 10 відсотків жителів. Народний депутат партії «Батьківщина» Андрій Павловський вважає, що саме ця норма –дискримінаційна.
«На більшості територій в одному місці немає більше 10-відсоткового скупчення носіїв регіональної мови, вони більш розпорошені, за певними виключеннями, а також тих, хто говорить російською», – сказав Павловський Голосу Америки. «Все ж, закон більше сприяє тому, що в східних областях все буде зроблено під російську мову. Цьому буде надаватися і фінансовий пріоритет».
Регіонали ж наголошують, що просто намагаються виконати свої колишні обіцянки, саме тому зараз повернулися до мовного питання. І хоча минулого тижня не вдалося проголосувати за законопроект у парламенті та передати його далі на підпис президенту, за цей непленарний тиждень можна або втратити кількох прихильників законопроекту, або ж, навпаки, заручитися підтримкою нових, вважає народний депутат від Партії регіонів Юрій Болдирєв.
Експерти говорять, що мовне питання відіграє свою важливу роль на кожних виборах. Попри те, що за результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, мовне питання займає дев’яте місце серед пріоритетів українців, інше дослідження Київського центру прикладних досліджень та конфліктології вказує на те, що 90 відсотків людей, які голосували за Віктора Ющенка на попередніх виборах, були україномовними.
«Мова фактично визначає, за кого буде голосувати виборець», – сказав директор Київського центру прикладних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський. «Мова – це символ».
В опозиції заявляють про те, що законом про мову Партія регіонів намагається отримати додаткові 5 відсотків на виборах. Лідер партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV заявив, що прийняття мовного закону може розколоти країну, але в той же час збільшить підтримку провладної партії.
«Те, що роблять вони, не має жодного відношення до мови. Соціологічна компанія R&B показала, що в тому випадку, якщо буде прийнятий закон про мови, рейтинг Партії регіонів зросте на 5 %. Їх цікавить тільки одне – утримання влади. Їм абсолютно байдужа доля країни, доля українців, зокрема й російськомовних», – сказав Яценюк.
Якщо раніше противники законопроекту апелювали переважно до того, що з підвищенням статусу російської мови захищати доведеться українську, то зараз також приєднуються до критики, озвученої екс-прем’єром Юлією Тимошенко, і додають, що самі українські парламентарі не володіють грамотною українською мовою, натомість вживають грубу розмовну лексику та сленг, коментуючи державні справи.
Так, віце-прем’єр Борис Колесніков на сторінці соціальної мережі нагрубив користувачам, які критикували його заяви, також до вживання сленгу інколи вдається президент Віктор Янукович.
У своїй заяві з харківської лікарні, де перебуває Тимошенко, вона говорить, що запровадження другої державної мови це «злочин проти України, проти нації, проти історії і проти народу».
«Я давно казала: якщо у вас є проблема з мовами, якщо у вас є проблеми з двомовністю – вивчіть українську». – зазначила Тимошенко.
Утім, представник Партії регіонів Болдирєв вважає, що закон про мову просто захищатиме інтереси російськомовного населення України, яке звикло думати та говорити на цій мові, і жодної загрози українській мові даний законопроект не становить.
«Я вважаю, що українська мова не потребує захисту, що з українською у нас в країні все нормально, щонайменше, я не знаю фактів, коли б по відношенню до української мови приймалися якісь дії», – сказав Болдирєв.
З цією думкою не погоджується Павловський, який називає щонайменше дві сфери, в яких українська мова може потребувати захисту – це освіта та медіа. За його даними, 90 відсотків друкованої продукції в Україні виходить не українською мовою. А тому, надалі держава повинна буде мотивувати економічними засобами використання державної мови, як наприклад, введення меншого податку з прибутку, отриманого від продажу україномовної друкованої продукції, вважає політик.