Про владу – тільки добре; про опозицію – або погано, або ніяк. Як твердять експерти, саме таким принципом керується нині більшість українських телеканалів, інформуючи своїх глядачів. При цьому у діях каналів експерти помітили скоординованість та запідозрили замовлення з боку представників владних інститутів, інакше кажучи – цензуру.
Моніторинг якості телевізійних новин у липні провели громадська організація «Ітерньюз», сайт «Телекритика» та Інститут масової інформації. Згідно з їхнім експертним висновком, «канали продовжують вести дві основні лінії – позитив про владу і негатив про будь-яку опозицію владі». При цьому до кола «опозиції» канали долучають будь-яких простих громадян, що виходять на протести, і всіх експертів, що висловлюють критичні думки.
Кількість замовчувань невигідних для влади тем, фактів, думок продовжує зростати. Рекорд таких замовчувань у липні, згідно з результатами дослідження, було встановлено при висвітленні візиту Московського патріарха Кирила і підвищення комунальних тарифів на газ. У першому випадку канали замовчували позицію Київського патріархату, у другому – забули надати слово експертам для оцінки цього рішення та промовчали про попередні обіцянки президента Януковича не підвищувати комунальних тарифів.
Мовчав телевізор і про всі події, пов’язані з журналістськими протестами проти згортання свободи слова. Більшість каналів ігнорують цю тему, як таку. Авторів дослідження це cтривожило найбільше, оскільки – наголошують вони – «без свободи слова суспільство стає дезінформованим».
У своєму дослідженні автори подають також антирейтинги телеканалів. У липні, за їх оцінкою, порушенням професійних журналістських стандартів найбільше відзначились Перший національний, Інтер та ІСТV. Саме ці канали, за даними моніторингу, найбільше грішать тим, що замовчують протестні акції, рідко надають слово опонентам влади та експертам, мовчать про наступ на свободу слова.
Коментуючи дані липневого моніторингу, автори дослідження кажуть, що якість теленовин різко впала в останні місяці та продовжує погіршуватись. Про це розповів Голосу Америки оглядач проекту «Телекритика» Отар Довженко.
«Погіршення почалося з початком минулої президентської виборчої кампанії. Потім, після виборів, був період затишшя. І ми думали: а може буде все гаразд; може «пронесе» з цією владою; може вони не будуть чіпати мас-медіа. Однак потім у березні, квітні, травні кількість порушень журналістських стандартів почала зростати. І в останні місяці це зростання було параболічним – різко вгору, буквально у півтора, в два рази на місяць. Тобто збільшується показник кількості підцензурних матеріалів, випадків замовчування важливої інформації і так далі. І навіть зараз влітку, незважаючи на те, що, в принципі, інформаційний простір порожній; нічого не відбувається; влітку, як правило, в новинах дуже мало політики, - показники продовжують стрімко зростати. Ось і у липні, з приїздом патріарха Кирила, було нове різке зростання «антирейтингів» каналів. Тому що з’явилась тема на яку можна багато чого замовчати і понарозказувати всяких казочок, приємних Януковичу», - каже Довженко.
Порівнюючи нинішній стан свободи слова з цензурою часів президента Кучми, експерт зауважує: тоді були «темники», тепер діють «усники».
«За Кучми була система, керована з єдиного центру. Зараз немає скоординованості певними людьми, але є єдність установок, які даються журналістам і їхнім керівникам, певний спільний напрямок, у якому вони діють. І він збігається з інтересами влади. Тобто нема якихось «сірих кардиналів», аналітиків, які надсилають на телеканали листи з проханням висвітлити подію так чи так. Натомість люди отримують певні усні ідеологічні настанови: що не варто розповідати про таке, а варто про таке. Мовляв, працюйте так, щоб не зашкодити іміджу влади. І далі вже вони працюють на власний розсуд, керуючись цією настановою. І це можливо навіть гірше, ніж «темники». Тому що «темник» дає чітку докладну інструкцію. А коли ти маєш таке завдання і свободу дій з його виконання і мусиш виконати – то ти ризикуєш дуже сильно перестаратися. Особливо в тих випадках, коли люди готові прогинатися і виконувати будь-які вказівки. А як ми бачимо зараз, на більшості телеканалів людей, готових виконувати подібні вказівки, вистачає».
Натомість порівнюючи з часами «помаранчевої» влади, Отар Довженко каже, що попри нарікання на проплачені матеріали – так звану «джинсу» – якість теленовин була на порядок вища:
«Тоді були нарікання, але тоді була ситуація, звичайно ж, на порядок краща. Тобто в нас було дуже багато претензій до «помаранчевої» влади, а зараз головна претензія до «помаранчевої» влади полягає у тому, що вона своїми діями і своєю бездіяльністю довела мас-медіа до того стану, в якому вони без бою здалися ось цьому теперішньому наступу на свободу слова і на професійні стандарти. Я впевнений: якби щось подібне до нинішньої ситуації на телеканалах намагалися створити в 2005 році, то почалася б друга революція. А зараз абсолютно без бою, спокійно всі все здають, опускають руки. Кажуть – жити якось треба, треба платню отримувати, дітей годувати. І тому професійні стандарти в теленовинах вмирають просто на очах», - сказав Голосу Америки оглядач проекту «Телекритика» Отар Довженко.