Британський Верховний суд у четвер закінчив чотириденні слухання у справі російської позики Україні на три мільярди доларів, що отримала назву справи про “борг Януковича”.
За результатами слухань, які відбувалися з 9 до 12 грудня, рішення очікують у першій половині 2020 року.
Верховний суд розглядав доводи російської сторони, представленої фінансовою компанією The Law Debenture Trust Corporation plc, яка доводила, що Україна не має законних аргументів проти повернення позичених грошей.
“(Київ) був змушений випустити єврооблігації під переважаючим тиском російських загроз територіальній цілісності, економіці та громадянам України... (Загрози) були реалізовані лише кількома місяцями згодом у вигляді вторгнення та окупації Криму і військового вторгнення у східну Україну”З аргументів української сторони
У березні 2017 року лондонський Високий суд погодився з російською позицією і постановив, що судовий процес не потрібний, і та що Україна повинна віддати заборговане.
Але апеляційний суд у вересні 2018 року взяв до уваги українську позицію і постановив, що українці повинні мати право розгляду суперечки на судовому процесі.
Верховний суд має сказати у цій суперечці останнє слово, яке визначить, чи буде щодо “боргу Януковича” повноцінний процес, або Україну зобов’яжуть віддати гроші без можливості довести свою позицію.
Україна відмовляється виплачувати позичене і накопичені штрафні відсотки, які тепер можуть сягати $4,5 мільярда, та наполягає, що російська позика, про яку домовилися президенти Володимир Путін і Віктор Янукович, була нав’язана Москвою.
У грудні 2013 року Путін пообіцяв позичити уряду Януковича/Азарова загалом 15 мільярдів доларів.
Правники від імені України також доводять, що Росія завдала удару платоспроможності України, захопивши 2014 року Крим і завдавши величезних руйнувань і втрат війною на Донбасі, яка триває досі.
Віктор Янукович, на тлі демонстрацій у Києві та початку війни на сході, втік з України й досі переховується в Росії.
В українському поданні сказано, що Київ “був змушений випустити єврооблігації під переважаючим тиском російських загроз територіальній цілісності, економіці та громадянам України”.
“(Загрози) були реалізовані лише кількома місяцями згодом у вигляді вторгнення та окупації Криму та військовим вторгненням у східній Україні”, - йдеться у документах.
Адвокати, які представляють Росію, наполягають, що питання боргів і питання російсько-українського конфлікту окремі, і що Україна не має права використовувати у борговій суперечці те, що вони називають геополітичними аргументами.
“Геополітичний спір … ніяк не стосується виконання зобов’язань по цінних паперах”, - сказав адвокат Марк Говард, який представляє російську сторону.
Україна пропонувала Росії домовитися про повернення боргу в межах домовленості про реструктуризацію усіх свої боргів іноземним комерційним кредиторами, але Москва відмовилася від тієї пропозиції Києва.
Справу розглядають у Лондоні, бо позика була оформлена у вигляді придбання Москвою українських єврооблігацій на 3 мільярди доларів відповідно до англійських законів.
Російське міністерство фінансів заявило на початку цих слухань, що британський Верховний суд винесе рішення на користь Москви.
На тлі лондонських судових слухань у Парижі 9 грудня відбулася перша зустріч нового президента України Володимира Зеленського з російським президентом Путіним в ході чотиристоронніх переговорів за участі також керівників Франції та Німеччини.
На Паризькій зустрічі не вдалося досягти прориву, але сторони зобов'язалися здійснити кроки до миру, зокрема досягти припинення вогню та приготуватися до інших кроків обумовлених Мінським мирним процесом.
Дивіться також: Карпентер: Лавров приїхав у Вашингтон із завданням - вмовити Трампа тиснути на Україну
Your browser doesn’t support HTML5
Карпентер: Лавров приїхав у Вашингтон із завданням - вмовити Трампа тиснути на Україну. Відео