Українська газотранспортна система на найближчі кілька років залишатиметься ключовою для транзиту російського газу у Європу, але на тлі завершення будівництва газопроводу Північний потік-2 український уряд закликають готуватися до зміни ситуації.
Російські представники заявляють, що до кінця серпня цього року 1230 кілометрів нового газопроводу будуть прокладені, і зареєстрована у Швейцарії компанія Nord Stream 2 AG, якою володіє російський Газпром, вже подала заяву на попередню сертифікацію у якості оператора транспортування газу в Німеччині.
Європейські фахівці, з якими нещодавно розмовляв Голос Америки, наголошують, що Росія неодноразово демонструвала готовність використовувати свій газ як інструмент тиску, але вони також припускають, що Україна буде здатна давати раду новій ситуації.
Безпека
В умовах триваючої російської агресії український уряд називає ситуацію, що постає з трубопроводом Північний потік-2, загрозою і для своєї безпеки, і для безпеки Європи загалом.
Я не думаю, що Путін керується економічними міркуваннями...Александер Кларксон
Але лунають також припущення, що новий газопровід не змінює те, як президент Володимир Путін дивиться на сусідні країни і, напевне, не вплине на виявлену досі готовність російського керівництва разом з політичними та економічними важелями використовувати силові й навіть військові.
«Дехто стверджує, що трубопроводи в Україні буцім-то якось стримували Росію від вторгнення. Я радше пам’ятаю, як 2014 року українські газопроводи називали підставою для намірів вторгнення Путіна в Україну, бо він, мовляв, хотів контролювати трубопроводи… Я не думаю, що Путін керується економічними міркуваннями», - сказав Голосу Америки Александер Кларксон, викладач лондонського університету Кінґс коледж.
Проте інший співрозмовник, лондонський економіст Тімоті Аш, міркує, що досі Росія залежала від транзиту газу через Україну і була, як він каже, «до певної міри зацікавлена у безпеці української газотранспортної системи».
«В ситуації, коли є велика альтернатива у вигляді Північного потоку-2, я, наприклад, потенційно стурбований, що українська газотранспортна система може стати об’єктом, наприклад, терористичного нападу, наприклад», - застерігає він.
Економіка
До 2024 року між Києвом та Москвою залишатиметься чинним контракт щодо газу, який дає Україні приблизно $3 мільярди на рік у вигляді оплати за використання української газотранспортної системи.
Проблема Газпрому в тому, що у середній і далекій перспективі його головний бізнес буде йти на спад. Чи хоче Україна залежати від такої галузі?Тімоті Аш
Це значні гроші для українського бюджету, визнає фахівець з інвестицій Тімоті Аш, але він нагадує, що Україна нещодавно витримала набагато серйозніші економічні удари пов'язані зокрема із російським захопленням Криму, агресією на Донбасі та спричинену війною фінансово-економічну кризою 2014 року.
«Досягнення України досить вражають. З 5 мільярдів валютного резерву Україна дійшла до суми 28 мільярдів доларів. Український коефіцієнт боргу дуже непоганий. Українська гривня стабільна і міцна. І це - незважаючи на шок в результаті втрат після газових і торговельних воєн з Росією», - сказав Аш в інтерв’ю.
Потенційне припинення надходжень від транзиту російського газу він називає «болісним» для балансу платежів України, але прогнозує, що це не повинно призвести до платіжної кризи.
Натомість Тімоті Аш звертає увагу на те, що в найближчі роки Україні було б дуже корисно зосередитися на зменшенні залежності від співпраці з російським Газпромом.
«В часи кліматичних змін ми рухаємося геть від вуглеводневих джерел енергії. Проблема Газпрому в тому, що у середній і далекій перспективі його головний бізнес буде йти на спад. Чи хоче Україна залежати від такої галузі? Напевне ні! І їй варто думати вже зараз про диверсифікацію геть від того бізнесу», - припускає лондонський економіст.
Тімоті Аш також нагадує, що саме російсько-українські газові оборудки упродовж багатьох років були інструментом впливу Росії на Україну через українських олігархів.
«Це був брудний бізнес, в якому велетенські суми грошей опинялися в кишенях олігархів. Це був стимулятор корупції», - наполягає Аш і підкреслює, що хоча він особисто надалі виступає проти Північного потоку-2, він також вважає, що «зрештою Україні насправді напевне буде краще без того бізнесу».
Корупція
Співробітник Польського інституту з міжнародних справ Даніель Шеліґовський наголосив Голосу Америки на тому, що можливість значного збільшення постачань російського газу в Німеччину та в інші країни на заході континенту несе у собі корупційну загрозу.
«Це означає більшу й більшу залежність Європи від газу з Росії. А з газом приходить і політичний вплив. Це також політична корупція. Що більше російського газу буде в Німеччині і в різних країнах Західної Європи, то більш схильними вони будуть до політичної корупції з боку Росії і це загрозлива ситуація», - турбується польський політолог.
Коментатор з Варшави також дивиться ширше, називаючи факт нещодавньої домовленості Німеччини зі США щодо Північного потоку-2, прикладом того як наддержави вирішують міжнародні питання між собою, не залучаючи менші країни.
Тим часом Александер Кларксон, фахівець з європейської політики, не бачить підстав для надмірних побоювань.
«Корупція в Німеччині зараз мене не турбує більше, ніж це було у минулому, чи буде у майбутньому», - каже він і вказує, що в європейську та американську систему потрапляють не лише російські гроші, але також китайські, турецькі тощо.
Кларксон вважає, що вплив таких людей як Ґергард Шредер, які з уряду пересіли на високооплачувані посади у радах директорів російських компаній, «збалансований» вагою різних еліт, громадянського суспільства і навіть конкуруючих в Німеччині бізнес інтересів США й Китаю - «двох провідних сил».
Економіст Тімоті Аш більш скептичний і каже, що вже зараз успіх проекту Північний потіку-2 можна вважати підтвердженням лобістського впливу російських грошей у Європі, і він називає газопровід «перемогою клептократії».
«Це поганий проект. Він не має економічного виправдання. Його єдине завдання - підірвати український суверенітет, і він буде стратегічним інструментом проти України. А сприяло тому проекту використання величезних сум грошей заплачених за політичний вплив у Німеччині, в Європі, щоб його таки проштовхнути», - розмірковує економіст.
Дивіться: Європа і ще одна російська труба. Відео.
Your browser doesn’t support HTML5
Як сприймають домовленості Вашингтона і Берліна сусіди Німеччини? Відео