На тлі виру конфліктів і криз у роздробленому світі, перед лідерами, які цього тижня відвідують щорічну зустріч ООН, постає завдання: працювати разом не лише з найважливіших питань, але і щодо модернізації міжнародних інституцій, створених після Другої світової війни, щоб вони могли протистояти загрозам майбутнього.
Рік тому Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав країни взяти участь в "Саміті майбутнього" і підтвердити важливість багатосторонності - підходу, що лежить в основі роботи Організації Об’єднаних Націй і багатьох інших глобальних організацій – і виправити застарілу глобальну архітектуру у відповідь на виклики сучасності.
Глава ООН заявив журналістам минулого тижня, що саміт "народився з холодного, суворого факту: міжнародні виклики рухаються швидше, ніж наша здатність їх вирішити". Він вказав на "геополітичні розбіжності, що вийшли з-під контролю" та "затяжні" конфлікти, зміну клімату, нерівність, борги та нові технології, такі як штучний інтелект, які не обмежені певною країною.
Дводенний саміт розпочався в неділю, за два дні до початку зустрічі високого рівня світових лідерів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
В неділю Генеральна Асамблея схвалила головний підсумковий документ саміту — "Пакт заради майбутнього" на 42 сторінках. Головуючий Асамблеї Філемон Янг підтвердив рішення після того, як за текст проголосувало 143 проти 7 при 15, які утрималися. Запропоновані Росією поправки значно пом'якшили формулювання пакту.
Пакт є планом подолання глобальних викликів: від конфліктів і зміни клімату до штучного інтелекту та реформування ООН і глобальних інституцій. Його вага залежатиме від того, як його впровадять 193 країни-члени асамблеї.
"Лідери повинні запитати себе, чи буде це ще одна зустріч, на якій вони просто будуть говорити про більшу співпрацю та консенсус, чи вони продемонструють бачення та впевненість, щоб справді його досягти, — сказала Агнес Калламар, генеральний секретар Amnesty International. — Якщо вони втратять цю можливість, я здригаюся, думаючи про наслідки. На карту поставлено наше спільне майбутнє".
Президент України Володимир Зеленський привітав ухвалення в ООН Пакту заради майбутнього.
Вітаю ухвалення в ООН Пакту заради майбутнього. Попри всі перешкоди, зокрема спроби Росії зірвати його прийняття, світ зумів об%27єднатися навколо бачення справедливого та безпечного майбутнього.Однак це майбутнє можливе лише за умови завершення найбільшої війни у Європі з…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 22, 2024
"Попри всі перешкоди, зокрема спроби Росії зірвати його прийняття, світ зумів об'єднатися навколо бачення справедливого та безпечного майбутнього. Однак це майбутнє можливе лише за умови завершення найбільшої війни у Європі з часів Другої світової відповідно до Формули миру, яка ґрунтується на цілях і принципах Статуту ООН, а також об'єктивній потребі в глобальній безпеці. Світ потребує лідерства та рішучості. Україна готова працювати з усіма відповідальними країнами на цьому шляху", - написав Зеленський в мережі Х.
Найважливіший тиждень для ООН за рік
Саміт передує зустрічі високого рівня, яка проводиться кожного вересня.
Понад 130 президентів, прем’єр-міністрів і монархів планують виступити, як і десятки міністрів. Основними питаннями у їхніх промовах і приватних зустрічах, як очікується, стануть особливо війни в Газі, Україні та Судані та зростання загрози масштабної війни на Близькому Сході.
"Між Самітом майбутнього, зосередженим на розширенні міжнародного співробітництва, і реальністю, що ООН зазнає невдач у Газі, Україні та Судані, буде досить очевидна прірва, — сказав Річард Гован, директор Міжнародного відділу Кризової групи ООН. — Ці три війни будуть головними темами протягом більшої частини тижня".
Найбільше уваги на першому засіданні Асамблеї у вівторок, як очікується, приверне остання велика поява президента США Джо Байдена на світовій арені, платформі, де він виступає десятиліттями.
Посол США Лінда Томас-Грінфілд сказала журналістам цього тижня: "Найбільш уразливі верстви населення у всьому світі розраховують на те, що ми досягнемо прогресу, зробимо зміни, дамо їм відчуття надії".
Щоб подолати численні глобальні виклики, за її словами, США зосередять увагу на засіданнях ООН на припиненні "лиха війни". За її словами, приблизно 2 мільярди людей живуть у зонах конфліктів.
У вересні минулого року війна в Україні та її президент Володимир Зеленський посіли центральне місце на глобальній зустрічі ООН.
7 жовтня наближається перша річниця смертоносної атаки ХАМАСу на Ізраїль, і тому у центрі уваги буде війна в Газі та ескалація насильства на ізраїльсько-ліванському кордоні, яка зараз загрожує поширитися далі на Близький схід.
Іран підтримує як ХАМАС у Газі, так і ліванських бойовиків "Хезболли". Його новий президент Масуд Пезешкіан звернеться до світових лідерів у вівторок вдень. Президент Палестини Махмуд Аббас має виступити у четвер вранці, а прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу – у четвер вдень.
Зеленський двічі потрапить у центр уваги. Він виступить у вівторок на засіданні високого рівня Ради Безпеки ООН, скликаному Сполученими Штатами, Францією, Японією, Мальтою, Південною Кореєю та Великою Британією, і звернеться до Генеральної Асамблеї в середу вранці.
Вони прагнуть протистояти "світу похмурої статистики"
Словенія, яка головує в Раді цього місяця, обрала тему "Лідерство заради миру" для засідання високого рівня в середу і закликала 15 країн-членів пояснити, чому орган ООН, який відповідає за підтримання міжнародного миру та безпеки, не працює — і як це можна виправити.
"Ця подія постала, бо ми живемо у світі похмурої статистики, з найбільшою кількістю триваючих конфліктів, з рекордно високими жертвами серед цивільного населення, серед гуманітарних працівників, серед медичних працівників, серед журналістів", – сказав журналістам посол Словенії в ООН Самуель Жбогар.
Він назвав рекордну кількість у 100 мільйонів людей, які змушені були полишити свої оселі через конфлікти.
"Світ стає менш стабільним, менш мирним, і з ерозією поваги до правил він скочується до стану безладу, — сказав Жбогар. — Ми ніколи раніше не бачили такої гострої потреби у відновленні довіри, щоб забезпечити майбутнє".
Основною причиною дисфункції Ради Безпеки є глибокий розкол між п’ятьма її постійними членами з правом вето.
Сполучені Штати, найближчий союзник Ізраїлю, підтримують Україну разом із Великою Британією та Францією.
Росія вдерлась в Україну та має військове та економічне партнерство з Китаєм, хоча Пекін підтвердив свою давню підтримку суверенітету кожної країни, не критикуючи Росію в документі, виданому до засідань ООН.
Президент Франції Еммануель Макрон і новий прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер цього тижня будуть в ООН разом з Байденом.
Президент Росії Володимир Путін і президент Китаю Сі Цзіньпін відправляють замість себе своїх міністрів закордонних справ. Ні Путін, ні Сі також не були присутніми минулого року.
Гутерріш, який цього тижня керуватиме всім зібранням, попередив, що світ спостерігає "збільшення кількості конфліктів і відчуття безкарності" — ландшафт, де, за його словами, "будь-яка країна чи будь-яке військове утворення, ополчення тощо відчувають що вони можуть робити все, що хочуть, тому що з ними нічого не трапиться".
"І той факт, що ніхто навіть серйозно не сприймає здатність влади вирішувати проблеми на місцях, – сказав він, – робить рівень безкарності величезним".