Протягом тижня, що передував виступу Махмуда Аббаса перед делегатами Генеральної асамблеї ООН, на палестинських територіях тривали демонстрації на підтримку зусиль президента Палестинської автономії отримати визнання ООН. Втім, ставлення у суспільстві цього регіону до цього питання є неоднозначним. Багато як палестинців, так і ізраїльтян стверджують, що декларація ООН, яка визнаватиме Палестину, як повноцінну державу, матиме лише номінальний характер та лише загострить відносини з Ізраїлем.
Тисячі палестинців вийшли цього тижня на вулиці Рамалли та інших міст Західного Берега, щоб підтримати своїх лідерів, які прагнуть зробити Палестинську Автономію повноцінними членом ООН. Демонстрації були здебільшого мирними, втім подекуди вони переростали у зіткнення з ізраїльськими силами безпеки.
Ізраїльські лідери кажуть, що палестинська заявка на членство в ООН зашкодить процесу мирних переговорів між сторонами. Натомість, керівництво Палестинської Автономії вважає, що визнання їх державності ООН лише дасть новий поштовх переговорам та допоможе палестинцям врешті отримати повноцінну незалежність. Втім, не всі пересічні палестинці погоджуються з думкою їх лідерів.
«Мені здається – звертатися до ООН – це нонсенс. Навіть якщо нас визнають, ми все одно залишимось під окупацією. Це безглузда ідея», – каже мешканець Рамалли Тамер Мармеш.
Інші ж сподіваються, що звернення в ООН має сенс. Сабах Раджах каже, що визнання Палестини – мрія усього її життя:
«Визнання змінить все, поведінку людей, зникнуть контрольно-пропускні пункти, палестинські території нарешті позбудуться окупації у нас настане нормальне життя».
У Єрусалимі, ізраїльтянка Зіва Ґазіт підтримує надання Палестині статусу незалежної держави, втім без залучення ООН:
«Декларація ООН не дасть ніяких конкретних результатів для простих палестинців. Нічого не зміниться і вони будуть дуже розчаровані, я боюся наслідків».
Розчарування може спровокувати демонстрації серед палестинців та спалахи насильства, а відтак призведе до нових санкцій з боку Ізраїлю, вважає професор Єврейського університету Яков Сіман-Тов. На його думку, сторони так чи інакше змушені будуть сісти за стіл переговорів:
«Виникне незадоволення через те, що очікування не будуть відповідати отриманому результату. Дуже швидко палестнці зрозуміють, що цим кроком взагалі нічого не досягли. Гарна декларація, ну той що? Що далі?»
Ставлення до спроби отримати визнання ООН серед палестинців залежить переважно від їх політичних вподобань. Прихильники правлячого руху Фатх, який контролює Західний Берег, підтримують зусилля Аббаса. Втім члени Гамасу, який править у Секторі Гази, виступають проти залучення ООН. Речник Гамасу Самі Абу Зухрі каже, що такий крок лише дасть більшої легітимності Ізраїлю:
«Ми підкреслюємо, що дії Аббаса – це його особиста ініціатива, яка не має підтримки більшості палестинців. Це косметична процедура, яка не принесе вагомих справжніх результатів для палестинського народу».
З таким розколом позицій серед самих палестинців та жорсткими запереченнями з боку Ізраїлю зусилля Аббаса, незалежно від рішення ООН, сприймаються багатьма як сумнівна тактика.