У п’ятницю Генеральна Асамблея ООН затвердила кандидатуру Антоніу Гутерреша на посаду Генерального секретаря ООН на другий строк. Генеральний секретар – головна адміністративна посадова особа ООН, яка має великий вплив на роботу інституції.
Нинішній Генсек був єдиним кандидатом, тому кампанія з його переобрання не містила жодної інтриги. Згідно з процедурами ООН, зелене світло для затвердження кандидатури Генерального Секретаря дає Рада безпеки. Антоніу Гутерреш отримав своє благословення від Радбезу минулого тижня.
За словами Свена Юргенсона, постійного представника Естонії при ООН, яка цього місяця головує в Раді безпеки, незважаючи не те, що Гутерреш був єдиним кандидатом, це не вплинуло на процедуру призначення.
Відсутність конкурентів Юргенсон пояснив тим, що, згідно офіційних процедур, кандидати на посаду Генсека можуть бути номіновані лише країнами-членами ООН, чого зроблено не було. «Процес був прозорий та демократичний, незважаючи на те, що був один кандидат. Він представив бачення своєї подальшої роботи. Гутерреш – прекрасний генеральний секретар. Він – чудовий посередник, який може говорити будь з ким», - заявив естонський посол.
У коментарі «Голосу Америки» Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН, відсутність інших кандидатів також пояснює тим, що традиційно під час переобрання Генсека на другий термін конкуренція практично відсутня. «Але також давайте подивимося: хто з відповідальних, амбітних, можливо, більш молодих політиків погодився би взяти на себе цей тягар – керування цією глобальною організацією в умовах КОВІДу, фінансових складнощі та без гарантії успіху», - пояснює він.
В той же час Дієго Аррія, венесуельский дипломат, колишній спеціальний радник Генсекретаря ООН Кофі Аннана, в, по суті, формальному переобранні Генсека на другій термін бачить великі ризики.
Більше того, він в цілому – противник того, щоб Генсекретар мав можливість обиратися двічі, про що Аррія писав у тому числі і у своїй статті в The New York Times. Адже перспектива потенційного переобрання значно обмежує дії Генсека, який свій перший строк має балансувати між інтересами ключових країн Ради безпеки.
«Ця моя позиція – вона безвідносна до прізвищ. Це потрібно для того, аби мати більш незалежного та вільного Генсека. На жаль, через систему, яка існує наразі справді незалежний та потужний лідер, на моє переконання, не може бути обраний», - зазначає Аррія у розмові з «Голосом Америки».
Він також вважає, що ООН – це, по суті, одна з тих установ, яка залишилася з часів Холодної війни і потребує змін. «Американці, французи, британці, росіяни – контролюють ключову активність ООН, захищаючи свої інтереси. І я завжди був дуже критичний щодо того, що через це Генеральний секретар не використовує повністю свою владу і вплив своєї посади», - пояснює він свою позицію.
На думку Аррії, Гутерреш – не виняток. Тому під час його першого строку багато гострих питань не вирішувалися. Як, наприклад, ситуація з утисками уйгурів та інших мусульман у Китаї, або наповнення Ради ООН з прав людини такими недемократичними країнами як Росія, Венесуела, Китай або Куба.
В той же час у контексті України, Криму та війни на сході, за словами Кислиці, навіть незважаючи на намагання бути аполітичним, Гутерреш робив чіткі політичні заяви. Наприклад, він відкрито говорив, що Крим належить Україні, керуючись резолюціями Генасамблеї та міжнародним правом.
Керуючись резолюціями Генасамблеї та міжнародним правом Гутерреш відкрито заявляв, що Крим належить Україні -Сергій Кислиця
Український постпред також додає, що Гутерреш та його секретаріат відповідає за імплементацію резолюцій Генасамблеї та Ради безпеки. І в контексті документів щодо порушення прав людини у Криму, їхнього моніторингу, а також доповідей, робота була проведена на високому рівні.
«Крім того, слід віддати належне Гутеррешу, який на виконання резолюцій, в яких містилися чіткі визначення росіян в Криму як представників окупаційної влади, він давав доручення, які не дозволяють Російській федерації утверджувати свій наратив про те, що Крим належить РФ, у документах ООН», -розповідає він.
Окрім того, в Україні наразі працює більше двадцяти установ та організацій системи ООН, які займаються широким колом питань, починаючи від моніторингу прав людини і закінчуючи соціально-економічним розвитком. З 2014-го система ООН скерувала на ці проекти більше півмільярда доларів.
«І, звичайно, від того, як Генеральний секретар буде скеровувати ці агентства не тільки у політичному сенсі, а й у сенсі розподілу ресурсів, уваги до України, багато чого залежить», - відзначає Кислиця.
Відповідаючи на запитання «Голосу Америки» щодо того, як зміниться політика та діяльність нового-старого Генсекретаря під час другого терміну, Кислиця не приховує оптимізму та очікує, що наступні п’ять років на посаді Гутерреш буде більш рішучим.
Дивіться також: Нуланд: Росія постала перед об’єднаним фронтом демократичних країн, які вимагають від неї цивілізованої поведінки
Your browser doesn’t support HTML5
Нуланд: Росія постала перед об’єднаним фронтом демократичних країн, які вимагають від неї цивілізованої поведінки. Відео