Днями президент Обама підписав законопроект, згідно з яким роботодавці, які наймають нових працівників, платитимуть менші податки. Однак закон не вирішить в одну мить проблеми мільйонів людей, які кілька років поспіль не можуть знайти роботу.
Наприклад, на сьогодні понад 400 тисяч мешканців Нью-Йорка - безробітні. За попередніми прогнозами, упродовж наступного року безробіття в місті залишатиметься на рівні 10-ти відсотків.
Дюен Рендел живе у бідному районі Бруклина у Нью-Йорку. Уже п’ять років він не може знайти роботу. У перший рік свого безробіття Рендел розсилав резюме у всі установи, але без жодного результату.
«Все було даремно, мені ніхто не зателефонував. Однак навіть, якщо установи не наймають на роботу, я все одно піду і спитаю, тому що ніколи не знаєш. Можливо деякі люди дуже перебірливі і хочуть подивитися, хто справді віддано працюватиме».
А тим часом, Дюену, батькові двох дітей доводиться жити на урядову допомогу з безробіття і тимчасові підробітки.
«Я можу працювати електриком, слюсарем, будівельником, штукатуром,столяром. Я маю багато професійних навичок, на які є попит. Будинки споруджують щодня – просто ніхто не наймає на роботу».
Проблеми Рендела добре розуміє Стефані Форман, яка живе поблизу Мангеттена. Рік тому вона мала добре оплачувану роботу. Зараз, шукаючи нове місце праці, Стефані доводиться жити на пенсійні збереження.
«Кожного дня я дивлюся, які компанії наймають на роботу. Я читаю блоги, оголошення, дивлюся, які компанії добре розвиваються і чи я когось знаю. Дуже часто вам можуть не відповісти, тому треба бути дуже наполегливим. Але є тонка межа між наполегливістю і надокучливістю, коли люди не хочуть вас бачити».
Нещодавно Форман відвідала ярмарок праці у Мангеттені, втім покладає не багато надій знайти престижну роботу.
«В нашій країні склалося хибне враження, що ринок праці покращується. Те, що компанії подають оголошення, не означає, що вони наймуть когось на роботу. Можу сказати із свого досвіду, за 25 років я ще не бачила такого ринку праці».
Втім, і Стефані, і Дюен не опускають рук і продовжують пошуки. Нещодавно Дюену вдалося знайти тимчасову роботу у федеральній агенції Бюро перепису населення.
«Я дуже радий. Вони добре платять. І хоча це часткова робота всього лиш на 4-5 місяців, але все ж таки, я працюватиму».
Стефані теж отримала підбадьорливі новини від роботодавця. А це вже добрий початок. Як вона каже, завжди потрібно бути напоготові і ніколи не переставати шукати нові можливості.