Чи повинні великі корпорації мати необмежений вплив на виборчу кампанію?

Чи повинні великі корпорації мати необмежений вплив на виборчу кампанію?

Цьогорічні президентські вибори у США відбуваються за новими правилами. Відповідно до ухваленого 2 роки тому Верховним Судом рішення, право робити внески до виборчих кампаній або висловлювати свою політичну позицію нарівні з громадянами отримали корпорації. У справі, яка отримала назву «Об’єднані громадяни», п’ятьма голосами проти чотирьох, суд визнав, що давати гроші на політичну агітацію є формою реалізації конституційного права на свободу слова. А корпорації - є об'єднанням людей, тому їм також гарантується свобода висловлювання. Опоненти цього рішення кажуть, що, надавши рівні права особам та корпораціям, суд віддав величезний вплив на виборчий процес у руки добре профінансованих організацій.

Республіканський кандидат Ньют Ґінґріч колись це рішення Верховного Суду підтримав. Сьогодні він став його жертвою. Напередодні голосування в Айові проти Ґінґріча була розгорнута кампанія чорного піару вартістю у кілька мільйонів доларів. Вона була профінансована корпоративними донорами - прихильниками Мітта Ромні. Згідно з рішенням суду у справі «Об’єднані громадяни», вони не лише отримали право виділити кошти на ці телевізійні ролики, але й змогли зробити це анонімно. Саме через цю масивну анти-рекламну кампанію, кажуть аналітики, Ґінґріч в Айові прийшов лише четвертим.

«За іронією долі, це сталося саме з Ньютом Ґінґрічем. Він колись усіляко підтримував право корпоративних еліт робити усе, що вони хочуть, і давати необмежені гроші на виборчу кампанію. А тепер це обернулося проти нього», - зауважує член міської ради Нью-Йорка.

Нещодавно у місті Нью-Йорк була прийнята резолюція, метою якої є обмежити права корпорацій впливати на вибори. Законодавці закликають ввести поправку до Конституції, яка б визначила що корпорації не мають такого ж права на свободу слова, як громадяни, а виділення грошей на підтримку кандидатам не є реалізацією свободи слова, яка захищена Конституцією. Подібну резолюцію вже прийняли також в Лос-Анджелесі, Албані, Болдері та Саус Маямі. Джона Мінкофф-Зерн представляє організацію «Відповідальний громадянин» - НДО, яке виступає за фінансування виборчих кампаній виключно окремими громадянами.

«Наш голос вже нічого не вартий, коли з‘являється хтось з величезними ресурсами, які вони можуть влити у кампанії кандидатів – чи це заможна людина чи то мега-корпорація», - говорить Джона Мінкофф-Зерн.

Депутат міської ради Нью-Йорка республіканець Ерік Ульріч проголосував проти резолюції, яка обмежує свободу слова для корпорацій.

«Це настільки ж важливо, навіть якщо ви з ними не погоджуєтесь, як і вплив профспілок чи інших груп. Треба, аби всі грали за однаковими правилами. Обмежуючи права однієї групи, аби допомогти іншій, навіть якщо ви з ними не погоджуєтесь, - це не правильно, це не по-американські», - пояснює він свою позицію.

Ульрік каже, що газети та релігійні організації так само впливають на виборців, але ж ніхто не пропонує обмежити їхнє право на свободу слова. Рішення Верховного Суду було винесено у справі проти організації «Об’єднані громадяни», яка створила фільм, спрямований проти тодішнього кандидата в Президенти Гіларі Клінтон.