На мосту Патона у Києві активісти утворили «Живий ланцюг Соборності», яким символічно об’єднали лівий та правий береги Дніпра. Трохи далі, на мосту Метро, вишикувалися у свій живий ланцюг прихильники партії «Батьківщина» з плакатами, якими закликають звільнити ув’язнену колишню прем’єрку Юлію Тимошенко. А керівництво країни на чолі з президентом Януковичем з самого ранку відвідує офіційні покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському. Так українці святкують єдність своєї країни.
День Соборності або, як його ще називають, День Злуки – це свято нагадує українцям про день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році. Цьому передувала інша важлива подія в історії країни, коли 22 січня 1918 року було підписано Четвертий Універсал, яким Українську Народну Республіку було проголошено суверенною і незалежною державою.
«Головний урок тих подій, які молоді українці можуть вивчити – те, як розділені між різними державами, що воювали між собою, українці тоді відчували свою ідентичність. Це відбувалося усупереч існуючим політичним обставинам. Українці тоді тягнулися до єдності», – сказав Голосу Америки письменник, політв’язень радянського режиму Євген Сверстюк. «Так само зараз є намагання розділити українців на основі мови і нав’язати мовний закон, але навіть зараз, попри все, є прагнення до возз’єднання та самостійності українців».
Політичні, мовні та навіть зовнішньо-інтеграційні спірні питання, які часто згадують політики, коли хочуть об’єднати електорат і досі спрацьовують через те, що насаджувалися протягом століть. Сверстюк наводить приклад мовної політики, коли раніше культивувалося злиття мов – російської та української, що мало на меті остаточно розділити українців «у зв’язку з політикою імперії», – говорить Сверстюк.
У попередні роки було покладено тисячі життів, щоб українці мали свою незалежну державу, тому уроком тих історичних подій може стати те, як можна вберегти незалежність та соборність. «Це зробити все ж легше, ніж відвоювати (соборність)», – сказав Голосу Америки журналіст, історик за фахом Роман Кабачій. Ідеї сепаратизму існують та існували, як на сході, півдні, так і на заході України. Проте, на думку Кабачія, боротьба за українську ідею складніша на сході країни.
«Тут триматися української ідеї – важче, але ця боротьба потрібна, вона формує усвідомленість відповідальності за всю Україну. Месіанство галичан на даному моменті дещо пригасло», – сказав Кабачій.
Справжня соборність могла б зробити країну міцною, як в політичному, економічному, так і соціальному значенні, вважає політолог, активіст Остап Кривдик.
«Україна є старою країною, але новою державою, і це відчуття державності дасть нам процвітання та своєрідну могутність, якої вимагає сучасний світ», – сказав Голосу Америки Кривдик. «Відчуття єдності в українців є, просто воно все ще має своє маленьке «але» – це стереотипи одних українців щодо інших. Утім, це можна подолати через програму внутрішніх українських подорожей».
Прикладом того, як внутрішній туризм може допомагати соборності країни, називають Львів, який починають відвідувати все більше жителів східної частини України, і як результати краще розуміти співгромадян на заході. Ще одним прикладом Кабачій називає Київ, де колишні політичні супротивники вчаться працювати разом і чути один одного.
«Українців об’єднує зараз паспорт та кордони. Щораз менше людей окреслює себе як «совєтські». Але українськість дуже різна. Це не проблема, а проблема в тому, що українці мало знають один одного, рідко виїздять за межі власного регіону (області)», – сказав Кабачій. «Тому процес формування політичної нації іде, і саме він є відповідником соборності на сьогодні».
Зв’язок між українцями з різних регіонів може підтримувати і місцева влада: обмін досвідом про те, як вирішувати однакові проблеми може об’єднати більше, ніж будь-які гасла, вважає Кривдик. Тому гіперцентралізованість влади, яка тягне на себе всі ресурси, на пряму заважає цьому процесу.
«Ожеледиця усюди однакова, що в Ужгороді, що в Донецьку… Тому, коли з’явиться місцева політика і люди в Донецьку та Львові почнуть дивитися, як один в одного вирішують спільні комунальні проблеми – тоді політика наповниться змістом», – сказав Кривдик. «Бо теми, які обговорюють сьогодні – дуже високого рівня, їх з сьогодні на завтра не вирішити».
День Соборності або, як його ще називають, День Злуки – це свято нагадує українцям про день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році. Цьому передувала інша важлива подія в історії країни, коли 22 січня 1918 року було підписано Четвертий Універсал, яким Українську Народну Республіку було проголошено суверенною і незалежною державою.
«Головний урок тих подій, які молоді українці можуть вивчити – те, як розділені між різними державами, що воювали між собою, українці тоді відчували свою ідентичність. Це відбувалося усупереч існуючим політичним обставинам. Українці тоді тягнулися до єдності», – сказав Голосу Америки письменник, політв’язень радянського режиму Євген Сверстюк. «Так само зараз є намагання розділити українців на основі мови і нав’язати мовний закон, але навіть зараз, попри все, є прагнення до возз’єднання та самостійності українців».
Політичні, мовні та навіть зовнішньо-інтеграційні спірні питання, які часто згадують політики, коли хочуть об’єднати електорат і досі спрацьовують через те, що насаджувалися протягом століть. Сверстюк наводить приклад мовної політики, коли раніше культивувалося злиття мов – російської та української, що мало на меті остаточно розділити українців «у зв’язку з політикою імперії», – говорить Сверстюк.
У попередні роки було покладено тисячі життів, щоб українці мали свою незалежну державу, тому уроком тих історичних подій може стати те, як можна вберегти незалежність та соборність. «Це зробити все ж легше, ніж відвоювати (соборність)», – сказав Голосу Америки журналіст, історик за фахом Роман Кабачій. Ідеї сепаратизму існують та існували, як на сході, півдні, так і на заході України. Проте, на думку Кабачія, боротьба за українську ідею складніша на сході країни.
«Тут триматися української ідеї – важче, але ця боротьба потрібна, вона формує усвідомленість відповідальності за всю Україну. Месіанство галичан на даному моменті дещо пригасло», – сказав Кабачій.
Справжня соборність могла б зробити країну міцною, як в політичному, економічному, так і соціальному значенні, вважає політолог, активіст Остап Кривдик.
«Україна є старою країною, але новою державою, і це відчуття державності дасть нам процвітання та своєрідну могутність, якої вимагає сучасний світ», – сказав Голосу Америки Кривдик. «Відчуття єдності в українців є, просто воно все ще має своє маленьке «але» – це стереотипи одних українців щодо інших. Утім, це можна подолати через програму внутрішніх українських подорожей».
Відчуття єдності в українців є, просто воно все ще має своє маленьке «але» – це стереотипи одних українців щодо інших. Утім, це можна подолати через програму внутрішніх українських подорожей.
Остап Кривдик
Прикладом того, як внутрішній туризм може допомагати соборності країни, називають Львів, який починають відвідувати все більше жителів східної частини України, і як результати краще розуміти співгромадян на заході. Ще одним прикладом Кабачій називає Київ, де колишні політичні супротивники вчаться працювати разом і чути один одного.
«Українців об’єднує зараз паспорт та кордони. Щораз менше людей окреслює себе як «совєтські». Але українськість дуже різна. Це не проблема, а проблема в тому, що українці мало знають один одного, рідко виїздять за межі власного регіону (області)», – сказав Кабачій. «Тому процес формування політичної нації іде, і саме він є відповідником соборності на сьогодні».
Зв’язок між українцями з різних регіонів може підтримувати і місцева влада: обмін досвідом про те, як вирішувати однакові проблеми може об’єднати більше, ніж будь-які гасла, вважає Кривдик. Тому гіперцентралізованість влади, яка тягне на себе всі ресурси, на пряму заважає цьому процесу.
«Ожеледиця усюди однакова, що в Ужгороді, що в Донецьку… Тому, коли з’явиться місцева політика і люди в Донецьку та Львові почнуть дивитися, як один в одного вирішують спільні комунальні проблеми – тоді політика наповниться змістом», – сказав Кривдик. «Бо теми, які обговорюють сьогодні – дуже високого рівня, їх з сьогодні на завтра не вирішити».