УПЦ лобіює у США і скаржиться на утиски в Україні. Подробиці

Останніми тижнями у США почала активно лунати критика на адресу українського уряду в обмеженні релігійних свобод в країні. Як з'ясував Голос Америки, принаймні частково це походить від кампанії, яка здійснюється американськими лобістами, які представляють інтереси Української православної церкви, раніше відомої як УПЦ -МП (Московського патріархату).

Це звинувачення пролунало навіть під час третіх дебатів учасників республіканських праймеріз у Маямі. Перераховуючи вади України, які, на його думку, не роблять її «взірцем демократії» і, отже, гідною підтримки США, Вівек Рамасвамі заявив, що Україна заборонила Українську православну церкву.

«Парламент зробив це лише минулого тижня за підтримки наших доларів», — сказав Рамасвамі.

Раніше в популярному в США шоу на X (короткий ролик із шоу переглянули 54,9 млн осіб на момент написання статті) медійна особа Такер Карлсон звинуватив український уряд у забороні «цілої християнської конфесії». У шоу представник Української Православної Церкви у США Роберт Амстердам сказав, що, хоча він займає проукраїнську позицію, він не розуміє, чому гнів, викликаний стражданнями у війні з Росією, спрямовується на його клієнта, «відданого Богу, послідовники якого, дозвольте мені бути відвертим, є найпобожнішою частиною українського народу».

Видання The Hill опублікувало статтю професора Школи права Кері Пенсильванського університету Вільяма Бурке-Вайта, в якій він пише про те, що закон, який Верховна Рада може ухвалити найближчим часом, «заборонить Українську православну церкву».

«Цей закон не лише позбавить мільйони українців свободи віросповідання, але й підірве основну опору оборони України від російської агресії – бути на правильному боці закону», - пише він.

Йдеться про законопроект 8371 («Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій»), проголосований у першому читанні Верховною Радою України 19 жовтня. Наразі депутати працюють над внесенням поправок перед другим читанням.

«Формально законопроект вносить зміни до чинного законодавства України щодо гарантування свободи віросповідання, встановлюючи, що “Діяльність релігійних організацій, пов’язаних із центрами впливу релігійної організації, керівний центр якої знаходиться за межами України в державі, що здійснює збройну агресію проти України, не допускаються”», - пише Бурке-Вайт.

Але на практиці, продовжує він, «закон забороняє діяльність Української православної церкви (УПЦ), гілки українського православ’я, яке сповідують щонайменше 16 відсотків українського народу».

Юристи Роберт Амстердам і Вільям Бурке-Вайт були найняті представляти інтереси Української православної церкви і зареєстровані в Міністерстві юстиції США. Це підтвердив в інтерв`ю Голосу Америки Амстердам, сказавши, що вони цим займаються вже кілька місяців. Їхнє основне, але не єдине завдання, розповів він, домогтися відкликання законопроєкту 8371.

«Як я вже казав, ви знаєте, незліченну кількість разів, релігійна заборона є невибачною, незаконною, суперечить міжнародному праву та інтересам України. І, що мене найбільш засмучує як того, хто підтримує Україну, що цей уряд запропонував Раді закон, який настільки суперечить закону та міжнародній практиці! Український уряд має повернутися до верховенства права», - сказав він в інтерв`ю Голосу Америки.

Представник УПЦ Митрополит Климент (Вечеря) погодився, що цей законопроект, у разі його прийняття, можна трактувати як заборону УПЦ.

«Парламент прийняв у першому читанні законопроект, назва якого прямо не вказує на нашу релігійну організацію. Однак, розробники цього законопроекту відкрито заявляють, що мають на меті заборонити саме нашу церкву», - відповів він письмово Голосу Америки.

Митрополит Климент зазначив, що хоча закон ще не прийнято, уряд, як на центральному, так й місцевому рівнях, діє так, ніби церква вже перебуває під забороною, відмовляючи її представникам у зустрічах та спільних поїздках.

«Державна служба зі свободи совісті і національної політики (далі ДЕСС – ГА), яка є урядовою установою, надала висновок, що саме наша релігійна організація є такою, яка підпадає під всі ознаки цього законопроєкту. Ми неодноразово заперечували такий висновок і намагалися його оскаржувати, проте судова система в Україну бажає кращого», - написав він.

В інтерв'ю Голосу Америки керівник цього відомства Віктор Єленський пояснив, що закон уповноважує ДЕСС перевіряти наявність зв'язків будь-якої релігійної організації з Росією. Якщо такі зв’язки будуть виявлені, агентство попросить організацію внести конкретні зміни.

«Якщо релігійна організація відмовилася виконувати вимоги закону, державна служба звертатиметься до суду. Отже, останнє слово буде за цивільним судом. Це не заборона», - сказав він.

Єленський говорить, що закон не обмежує релігійну свободу.

"Мова йде не про релігійну свободу. Це про національну безпеку. Це про права людини. Підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного вчення".

Митрополит Климент висловив побоювання, що остаточний варіант законопроєкту може бути жорсткішим за попередній і згадуватиме УПЦ в тексті. Амстердам заявив, що українські суди упереджено ставляться до його клієнта і ухвалення закону, на його думку "прискорить перехід від цієї церкви".

Юридично окрема парафія може змінити свою церковну юрисдикцію двома третинами голосів на парафіяльних зборах. Єленьский сказав Голосу Америки, що від Об`єднавчого собору у грудні 2018 року до ПЦУ з УПЦ перейшло 1600 громад. Але, підкреслив він, цей закон не спрямований на те, аби пришвидшити цей процес, – лише сприяти розірванню зв`язків із Росією релігійних організацій.

Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, у період з червня 2020 р. по липень 2022 р., відсоток респондентів, які називають себе віруючими ПЦУ, виріс з 34 до 54, а віруючими УПЦ – впав до 4 відсотків у липні 2022, порівняно з 18 відсотками у червні 2021 року. Митрополит Климент припустив, що кількість їхніх прихильників може бути вище.

Амстердам говорить, що якщо парафії чи окремі віруючі переходять від УПЦ до ПЦУ, вони не можуть повноцінно дотримуватися звичних релігійних обрядів.

«Літургія - інша. Інша мова — церковнослов'янська проти української», - сказав він як в інтерв`ю Голосу Америки, так й Такеру Карлсону. Митрополит Климент заявив, що, на думку переважної більшості помісних церков, «в ПЦУ ще не довели, що їхні священики мають справжнє сакральне поставлення, а не самі себе такими назвали».

Архімандрит Кирило Говорун, український богослов і професор еклезіології, міжнародних відносин та екуменізму в Університетському коледжі Стокгольма, сказав Голосу Америки, що обидві церкви мають однакові обряди.

"Обидві церкви дозволяють своїм послідовникам молитися церковнослов'янською або українською мовами. Між ними немає жодних відмінностей, крім канонічного статусу. УПЦ зберігає неявне підпорядкування Московському патріархату, а ПЦУ є повністю незалежною", - написав він у письмовій відповіді.

Питанням законопроекту 8371 зацікавилися й державні органи США. Посольство України у США поділилося з Голосом Америки письмовими відповдями ДЕСС на запит Комісії США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF). Ця комісія є окремим державним агенством уряду США, відповідальним за розгляд можливих порушень релігійної свободи за кордоном та надання політичних рекомендацій президенту, Державному секретарю та Конгресу.

Відповідаючи на питання комісії, ДЕСС зазначив, що закон «не має на меті обмеження свободи совісті, а - не допустити індоктринації населення України через релігійний центр, який є частиною військово-політичного комплексу держави, що намагається знищити Україну».

У самій Комісії Голосу Америки повідомили, що вони мали зустріч із посолкою США в Україні Оксаною Маркаровою на тему дотримання в Україні релігійної свободи, на якій піднімалося питання й цього законопроєкту.

«Пані посол рішуче виступила за здатність України захищати свою національну безпеку з огляду на невиправдану війну та кампанію впливу Росії в Україні», — йдеться у письмовій відповіді від голови комісі Абрахама Купера.

Комісія висловила своє розуміння викликів, які стоять перед Україною, яка намагається боротися із ворожими колоборантами під час війни, але попросила переконатися, що закон, коли його ухвалять, не порушуватиме релігійної свободи.

«Зрештою, український уряд має забезпечити, щоб закон не був спрямований на законослухняних громадян через їхні релігійні переконання чи приналежність або будь-яким чином перешкоджав людям мирно сповідувати свою релігію разом з іншими».

Чи може вплинути ініціатива Ради на підтримку України в американському Конгресі?

Деякі американські законодавці обґрунтовують свою опозицію до виділення допомоги Україні, у тому числі, аргументами про буцімто відсутність релігійної свободи в Україні.

Амстердам рішуче заперечив можливість того, що його кампанія на користь УПЦ може зіграти на руку Росії, якщо Конгрес США, розчарувавшися в Києві, вирішить не надавати кошти, і запропонував українському парламенту відкликати проект, щоб покращити свої шанси на ухвалення допомоги.

«Не створюйте незаконне законодавство і не говоріть про те, щоб йти до Конгресу. Це так безглуздо. Це смішно. Це найдурніше, що Україна могла зробити», - сказав він.

Якщо це станеться і закон буде прийнято, Амстердам погрожує накласти санкції на депутатів, які підтримають закон: «Якщо вони рухатимуться вперед із цим законопроектом, ми будемо застосовувати санкції до депутатів Ради».

Відповідаючи на питання щодо впиву, який ця кампанія може мати на відносини США і України, і який саме меседж йому б хотілося надіслати Конгресу, Митрополіт Климент написав наступне.

«Напевно, до американських політиків мають звертатися українськи політики. Місія церкви полягає в іншому. Разом з тим, мільйони вірян УПЦ - це громадяни і патріоти України. Багато з них постраждали від агресії Росії. Багато з них у лавах української армії захищають Україну від російського вторгнення. І звісно ж, без міжнародної підтримки українці не могли б ефективно обороняти свою Батьківщину».

Він додав, що представники УПЦ попереджали українську владу про «ризики наявної державної політики щодо церкви».

«Всім зрозуміло, що спроби обмежити свободу совісті в решті-решт стануть проблемою не лише церкви, але і всієї держави», - написав він.

Перехід віруючих з УПЦ до ПЦУ - "картинка для ЗМІ" чи бажання громади

Крім лобіювання за відкликання законопроєкту, Амстердам також піднімає у США питання переходу віруючих з УПЦ до ПЦУ, яке, наголошує він, відбувається під примусом.

«Я бачив ці фотографії чоловіків у балаклавах, які приходили і погрожували та залякували людей, щоб вони змінили (деномінацію - ГА)», - сказав він в інтервю Голосу Америки подібну до тієї тези, що й на шоу Такера Карлсона.

Єленський пояснив Голосу Америки, що абсолютна більшість переходів відбулася мирно, втім, часом ставалися зіткнення між більшістю, яка хотіла перейти, й меншістю зі священником, яка була проти.

"Коли священик ховає статут громади і ключі, а люди, що хочуть зайти до храму зрізають замок, - улюблена картинка для ЗМІ про захоплення храму. Насправді, майже завжди це люди, які власне і є громадою, яка не хоче бути в МП і яким священик перешкоджає у задоволенні своїх релігійних потреб", - написав він.

Він додав, що більшість таких бурхливих переходів відбувається в селах, в яких часто громади самі будують та утримують храми, і що протидія також має організований характер.

Делегація Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій у США пояснювала законопроєкт

«Україна ніколи за всю свою історію не мала такого рівня свободи віросповідання, який вона мала з моменту здобуття незалежності», — сказав Голосу Америки митрополит Православної церкви України Євстратій (Зоря).

З 30 жовтня по 5 листопада він відвідав США у складі делегації від Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій з 18 релігйних лідерів для зустрічей з членами Конгресу, політиками, експертами та релігійними громадами. Рада каже, що представляє 95% усіх релігійних конфесій українського суспільства. Митрополит Климент говорить, що представників його церкви не включили до делегації.

Інший учасник делегації, уродженець США Яков Дов Блайх, головний рабин Києва та України, розповів Голосу Америки, що він взяв на себе місію пояснювати законопроект та його мету під час зустрічей у США.

"Це закон, який говорить, що якщо країна-агресор збирається використовувати релігійну організацію чи будь-яку іншу організацію, щоб спробувати вплинути на людей і життя в Україні, то це небезпека для України", - сказав він.

Основною ж метою делегації було розповісти про масові порушення права на свободу віросповідання та про застосування фізичного насильства проти релігійних меншин, які чинить влада Росії на тимчасово окупованих територіях України.

«Ми говорили про викрадених священиків, які зараз перебувають у російських тюрмах, ми говорили про знищені та пограбовані святині. Якщо людина, чи то юрист, чи то журналіст, чи то політик, каже, що в Україні немає релігійної свободи, і при цьому жодного слова про окуповані території, це вже пряма ознака того, що це виключно російська пропаганда, а не правда», – сказав митрополит Євстратій.

У звіті, який незабаром буде опублікований, Український інститут релігійної свободи пише, що «за 20 місяців повномасштабного вторгнення російські війська повністю знищили або пошкодили щонайменше 660 релігійних об’єктів в Україні».

Більшість постраждали від того, що російські війська без розбору обстрілювали українське цивільне населення з ракет, безпілотників і артилерії. Росія, здається, завдає найбільшої шкоди Церкві, яка довгий час асоціювалася з Москвою, знищивши щонайменше 187 церков УПЦ, згідно зі звітом, і 59 церков їхнього конкурента, ПЦУ.

«Руйнування євангельських церков також є масовим – загалом щонайменше 206», – йдеться у звіті, яким Інститут поділився із Голосом Америки.

У письмовій відповіді Голосу Америки Старший єпископ Української церкви християн віри євангельської Анатолій Козачок, який брав участь в поїздці, порівняв ставлення до своєї конфесії на підконтрольних Києву та Москві територіях. Він каже, що з моменту здобуття Україною незалежності євангелісти користувалися найвищою релігійною свободою.

«В Україні не закрита жодна церква, не переслідується жодний священнослужитель за релігійну діяльність».

А от на окупованих територіях, його громада зазнавала релігійних обмежень, дискримінації та переслідувань.

«Наприклад, в окупованій Луганській області у нас не вціліла жодна діюча церква. Вони всі заборонені. На інших окупованих територіях церкви обмежені через свою невідповідність ідеології “руского мира”,» - написав він.

Він каже, що Кремль, як й за радянських часів, розглядає євангелістів як “агентів США” і так само ставиться до них, однак його не дивують звинувачення у релігійних переслідуваннях на адресу Києва, а не Москви, які він почув у США.

«Кремль використовує мережу агентів впливу та дії в рясах від 2014 року», - вважає він.

Амстердам називає ситуацію на окупованих Росією територіях України "жахливою". Митрополит Климент говорить, що в УПЦ неодноразово виступали проти таких дій Росії.

"Наша церква неодноразово засуджувала спроби релігійної дискримінації і представники наших громад на окупованих територіях категорично виступали проти неправомірних дій щодо будь-якої релігійної конфесії. Адже ми на власній історії знаємо, на скільки це боляче», – йдеться у письмовій відповіді представника УПЦ.

Війна Росії проти України та окупація нею українських територій «залишається найбільшою загрозою для свободи віросповідання в Україні», - каже Комісія США з міжнародної релігійної свободи.

«Українським релігійним громадам на окупованих Росією територіях довелося пережити деякі з найгірших порушень релігійної свободи, оскільки російські військові сили та де-факто влада регулярно забороняли релігійні групи, призводили до зникнення, катували та вбивали релігійних лідерів, а також знищували релігійні та культурні об’єкти України. Проте ми знову висловлюємо стурбованість можливими наслідками закону 8371».

До написання статті долучилися Наталія Чурікова та Мирослава Гонгадзе.