У Києві на вуличному ярмарку у суботу переселенці з Криму і Донбасу хвалилися своїми досягненнями в бізнесі. Відкрити нову справу їм допомогли Міжнародна організація з міграції та Агентство США з міжнародного розвитку. Міжнародні донори про новітніх малих бізнесменів кажуть – вони герої. На ярмарку свої досягнення представляли 100 підприємців.
Як випікати кураб’є і пахлаву Ельмаз Куратова навчилася ще в дитинстві від бабусі. Бабусині рецепти згодились, коли, вигнана російською окупацією з Сімферополя, Ельмаз опинилась у Вінниці. Переселенцям запропонували допомогу, і вона попросила духовку, щоб відкрити власний солодкий бізнес.
«Одна духовка – цього досить для початку, я так вважаю. Одна духовка, кондитерський мішок – це те, чого у мене не було під рукою», - каже переселенка з Криму Ельмаз Куратова.
Олександр Кононов – родом із Сєвєродонецька Луганської області. Кілька останніх років возив волонтерську допомогу на фронт, навіть побував у полоні сепаратистів. Тепер оселився у селі під Житомиром, завів козину ферму.
«Я виграв грант, придбали мені на ферму тюкователь для сіна. Як переселенцю допомагають, невеличкі гранти на розвиток домашнього господарства», - каже переселенець з Луганської області Олександр Кононов.
Це справжні українські героїМанфред Профазі
Голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі ділиться враженнями: «Це справжні українські герої. Вони змогли перебороти серйозні життєві труднощі. Біженці, яких позбавив домівки конфлікт на Сході України. З невеличкою допомогою від Міжнародної організації з міграції, від Уряду США, інших донорів, вони змогли знову стати на ноги, розпочати власний бізнес і так знайти вихід із цієї складної ситуації».
Вони не опустили руки, їм не забракло сміливості взятися за нову справу, розпочати життя зановоПосол США в Україні Марі Йованович
«Мене надихає приклад підприємців, які тут зібралися. Вони не опустили руки, їм не забракло сміливості взятися за нову справу, розпочати життя заново», - каже посол США в Україні Марі Йованович.
Мікрогранти, що їх отримали переселенці від міжнародних донорів, не бозна-які гроші навіть за українськими мірками – від кількасот доларів до кількох тисяч. І це, як полюбляють говорити американці, не сама рибка, а вудка, щоб її ловити. Але такий маленький поштовх справді робить різницю. Переселенцям допомогли з вудками – і ось вона, рибка. Хтось зайнявся овочами, хтось качає мед. Шиють одяг, виготовляють сувеніри, майструють меблі, варять каву. Люди, що втратили, здавалося, все – і роботу, і житло, починають нову справу, стають економічно незалежними, обживаються з родинами на новому місці.
Принаймні приклад новонароджених бізнесів на цьому вуличному ярмарку доводить, що це можливо.
Дивіться також: Як у США працюють офіси спільного користування
Your browser doesn’t support HTML5
Як у США працюють офіси спільного користування. Відео