Незважаючи на проблеми, які переживає зараз Католицька церква, у США кількість молодих людей, які хочуть стати священиками цього року зросла.
У Римі, в серці католицизму, працює Північно-Американський Коледж, де вчаться кандидати на священиків зі Сполучених Штатів. Вони кажуть, що сучасні семінаристи розмовляють не лише про Бога і церковні канони, але й обговорюють теми, які донедавна були табу – наприклад секс.
Семінарія, навряд чи є місцем де ви б очікували почути у їдальні розмови про секс. Втім в американському коледжі у Римі – розмови на цю тему навіть вітаються… як частина освітньої програми щодо сексуального насилля.
Психолог за освітою, отець Дейвид Сонґі, перевіряє майбутніх священиків щодо наявності сексуальних проблем. Він радить своїм семінаристам сприймати целібат як шлюб, де у ролі дружини виступає церква:
«Я кажу цим юнакам, щоб вони визнали в душі: ‘Так це те, що я відчуваю, і те що я вибираю’. Вони мають бути реалістами і не ховатись від цього вибору».
Кандидати у священики сьогодні мусять скласти безліч різноманітних психологічних тестів. Серед них обов‘язково будуть такі питання, як: «Чи були ви жертвою сексуальної наруги, чи шукаєте ви порнографію в Інтернеті і чи мали ви сексуальні контакти з неповнолітніми. Отець Сонґі каже, що зараз церква реагує на найменші ознаки проблемності:
«Якщо хлопець мав чи має проблеми у цій ділянці, ми кажемо йому, що він мусить піти… розмова коротка».
Кількох кандидатів у священики нещодавно виключили з цієї семінарії через проблеми сексуального характеру. Диякон-семінарист Майкл Новайовський каже:
«Ми розуміємо, що церква хоче буди впевненою що наше покликання щире, і ми зможемо жити у целібаті і бути щасливими священиками».
Тож хто ці молоді люди, які сьогодні хочуть стати священиками? Тут і колишні футболісти, і працівники американського Конгресу і навіть ветерани воєн в Афганістані та Іраку. Вони кажуть що прийшли сюди через почуття любові до церкви і бажання прислужитися їй у нелегкий час.
Схожі почуття, привели цього року до Католицької церкви у США більше бажаючих стати священиками, ніж у кілька попередні років. Як кажуть у семінарії – промінь надії у час важкої кризи.