Аеропорт у місті Маямі донедавна був лише один з трьох в країні, які мали пряме сполучення з комуністичною Кубою, країною проти якої Сполучені Штати запровадили ембарго понад 50 років тому. Віднедавна, на острів можна долетіти із сусіднього з Маямі міста Форт-Лотердейл. Хоча ембарго проти комуністичного уряду братів Кастро продовжує діяти, адміністрація Барака Обами значно послабила обмеження на подорожі кубинських іммігрантів до Батьківщини.
В аеропорту Форт-Лотердейл кілька генерацій кубинських емігрантів чекають з нетерпінням на рейс, який повезе їх додому. Октавіо Гералдо – один з понад ста пасажирів першого за понад 20 років рейсу з Форт-Лотердейл на Кубу. Подію святкують з традиційною кубинською їжею, музикою і навіть танцями.
«Це свято для всіх. Все, що нормалізує подорожі на Кубу і дає можливість вилітати з будь-якого аеропорту, аби відвідати родину, є святом», – каже президент авіакомпанії «Brokers Company Inc» Вівіан Манеруд.
Утім не всі кубинці радіють. Координатор організації кубинсько-американських патріотів Еміліо Іскердо зазначає:
«Рішення розпочати авіасполучення з Кубою є помилкою – це перемога для країни-спонсора тероризму».
Еміліо Іскердо колишній політичний в’язень. У 60-их роках він провів понад 2 роки у кубинській в’язниці. Еміліо часто зустрічається зі своїми співвітчизниками у кубинському районі Маямі, де збираються опоненти режиму Кастро у вигнанні.
Антоніо Есківел – голова Ради кубинських патріотів вважає, що від послаблення санкцій виграє лише уряд Кастро:
«Це нікому не допомагає, хіба що режиму Кастро. Їх цікавлять гроші, це все».
Пасажири, однак, не погоджуються.
«Я не даю грошей режиму Кастро, я хочу побачити родичів, які скучають за тими, хто емігрував, а тепер має можливість у будь-який час приїхати відвідати їх», – зазначає емігрант Октавіо Гералдо.
Саме родинні зв’язки змушують Манро Маркеза подорожувати на Кубу:
«У мене там мати, рідні брати і сестри, дружина – усі мої близькі. Я мрію, щоб вони були тут».
Маркез хоче, аби рейси продовжувалися. Американці кубинського походження у Маямі можуть не погоджуватися з приводу послаблення санкцій, однак ніхто не заперечує, що всі вони глибоко пов’язані зі своєю Батьківщиною і хотіли б подорожувати туди частіше.
