Однією з проблем економіки США та високого безробіття експерти вважають дисбаланс експорту та імпорту. Сполучені Штати купують за кордоном на 45 мільярдів доларів більше, ніж продають. Агентство з питань міжнародної торгівлі прагне виправити ситуацію, і ще у 2009-му році поставило за мету подвоїти експорт американських товарів до 2014-го року. Чимало компаній, які раніше не виходили за межі внутрішнього ринку, у зв’язку із сповільненням економіки США, тепер шукають ринки збуту за кордоном. Однак, вийти на міжнародний ринок для середнього та малого бізнесу, на яких тримається економіка, справа не проста і коштовна.
Базована у Лос-Анджелесі компанія «Тайстар» виготовляє печі, здатні плавити силіконові компоненти, які використовуються у комп’ютерах і мобільних телефонах. Продукція компанії користується попитом у США і особливо за кордоном.
«Ми все більше співпрацюємо з Китаєм. Серед наших клієнтів також є Сінгапур і Південна Корея», – каже менеджер відділу розвитку бізнесу Джим Сміт.
Останні 4–5 років, каже Сміт, компанія працює над тим, аби зайняти місце впливового гравця на міжнародному ринку. За цей період її експорт зріс з 20% до 50%, що допомогло компанії уникнути болючих скорочень у часи економічного спаду. Втім, Джим Сміт каже, що робота з іноземцями має свої нюанси:
«Мовний бар’єр – перша найбільша проблема. Також кожна країна провадить бізнесом інакше від Сполучених Штатів».
Лінгвістичні і культурні бар’єри не єдині труднощі ведення бізнесу за кордоном. Венс Баум, президент асоціації центрів світової торгівлі, говорить, що компаніям-експортерам потрібен додатковий капітал, а більшість американських фірм – це малий бізнес з обмеженими ресурсами:
«Коли бізнес малий, усі його ресурси, як правило, задіяні до максимуму. Тому пошук коштів для виходу на міжнародний ринок проблема №1для них».
Це одна з головних причин, чому лише 15% американських компаній виходять на світові ринки.
«Ми пережили досить важкі економічні часи з 2008-го року, і це ще більше ускладнило можливості малих компаній вийти на світовий ринок», – Венс Баум.
Але саме економічна рецесія і падіння внутрішнього попиту змусила малий бізнес шукати ринки збуту за кордоном, каже директор відділу розвитку торгівлі Джим Маклелан:
«Компанії були змушені диверсифіковувати свої ринки за межами внутрішньої економіки, адже 95% споживачів світу, живуть за межами США».
Наразі базовані у США компанії-експортери мають деякі переваги. Слабкий долар робить американський експорт дешевшим у порівнянні з товарами, що продаються в іншій валюті. Якщо 10 років тому лише близько 20% вантажу з порту Лос-Анджелеса йшло на експорт, то у даний час він зріс до 34%.
«З грудня 2009-го року справи йдуть досить добре. Щомісяця, за деяким винятком, наш експорт продовжує зростати», – каже Джим Маклелан.
За останнє десятиліття експорт у Південній Каліфорнії зріс на 50%. Цьому сприяє наближеність до морського та повітряного портів, що не лише зручно, але й зменшує вартість пересилки товарів за кордон.
Традиційно малий бізнес спочатку розвивається на місцевому, потім на регіональному рівнях, і лише відтак виходить на міжнародний. Тепер, каже Венс Баум, з’явилась нова тенденція:
«Деякий малий бізнес виходить з місцевого продажу одразу на світовий ринок».
Баум також вказує на зміни тенденції в імпорті. Зі зростанням цін на пальне і збільшенням вартості праці за кордоном, компаніям стає все дорожче виробляти товар деінде, а потім привозити його до Америки. То ж чимало з них, починають уважніше приглядатися до виробників у США.
