Зустріч держсекретаря Керрі з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулася на цьому тижні, дозволяє сподіватися на можливе покращення двосторонніх відносин, що погіршилися у зв’язку з ситуацією в Україні. Гіршими, ніж сьогодні, вони були лише в часи «холодної війни». Однак, як відзначають аналітики, між Вашингтоном і Москвою зберігаються істотні розбіжності, а ситуація в Україні залишається досить нестабільною.
Аналітики, однак, згідні з тим, що чотиригодинна зустріч між Керрі і Путіним була позитивним кроком у процесі налагодження контактів між США і Росією.
Незважаючи на напруженість у відносинах у зв’язку з ситуацією в Україні, сторони регулярно обговорюють різні питання. Це відбувається і в ході телефонних розмов між президентами двох країн, і під час численних зустрічей між керівниками зовнішньополітичних відомств.
Директор московського Центру Карнеґі Дмитро Тренін вважає, що ще більше значення мають переговори один на один з Путіним, який, як відомо, є єдиним, хто сьогодні приймає рішення в Кремлі.
«Я, взагалі-то, не очікую якоїсь відлиги у відносинах, – зазначає Тренін. – Я думаю, розбіжності досить серйозні. Для того, щоб їх врегулювати, однієї зустрічі недостатньо. Повинно відбутися ще щось, проте важливо, що діалог, принаймні, піднявся до цього рівня».
Раніше Керрі зустрічався з Путіним в 2013 році – перед тим, як відносини між двома країнами погіршилися у зв’язку з наданням Росією тимчасового притулку колишньому контрактору Агентства національної безпеки Едварду Сноудену, який, перед тим як опинитися в Москві, розкрив секретну інформацію про масштабну програму електронного стеження, здійснювану американськими спецслужбами.
Потім відносини між двома країнами стали ще гіршими після того, як Росія анексувала Крим і почала надавати військову допомогу сепаратистам на сході України. З тих пір, як рік тому почався збройний конфлікт між українськими урядовими військами і сепаратистами, в країні загинуло близько 7 тисяч чоловік, в більшості своїй – мирні жителі, які опинилися між двох вогнів.
За словами Треніна, непорозуміння між Вашингтоном і Москвою вплинули і на зусилля, прикладені до мирного врегулювання ситуації в Сирії, де жертвами триваючої вже чотири роки громадянської війни стало понад 200 тисяч осіб.
«Я думаю, в той момент вони насправді замислювалися про те, щоб вивести співпрацю між Сполученими Штатами і Росією на такий рівень, на якому можна було б покласти край конфлікту в Сирії і почати відновлення країни, – вважає російський аналітик». «На жаль, – підкреслює він, – ми втратили два роки».
На спільній прес-конференції після зустрічі в Сочі держсекретар Керрі і глава МЗС РФ Лавров виступали в явно примирливому тоні, в тому числі – і про становище в Україні.
Не погодившись один з одним в оцінці причин конфлікту, вони визнали, що і Київ, і сепаратисти порушують умови перемир’я, і обіцяли використовувати свій вплив для того, щоб покласти край бойовим діям.
Павло Фельґенгауер, військовий оглядач «Нової газети», вважає, що Кремлю немає необхідності використовувати свій вплив, оскільки саме Кремль і віддає накази.
«Це, звичайно, в деякій мірі, маріонеткові сили, – підкреслює політолог, – і вони безпосередньо підкоряються російському військовому командуванню, і вся їх логістика управляється і контролюється російськими військовими. І вони роблять те, що їм наказують. Якщо стріляють, то це означає, що наказ отриманий з Москви. Якщо вони не стріляють – значить, так наказала Москва».
Російська влада як і раніше заявляє, що вона не постачає сепаратистам зброю і живу силу, незважаючи на те, що фактів, які свідчать про протилежне, стає все більше.
Зустріч Керрі і Лаврова відбулася на тлі посилення побоювань щодо чергової активізації бойових дій між підтримуваними Росією сепаратистами й урядовими військами в районі Маріуполя.
Міжнародні спостерігачі з Організації безпеки та співробітництва в Європі фіксують безладні збройні сутички і нарощування військової присутності, зокрема, танків та іншої військової техніки, особливо сепаратистами.
Деякі аналітики вважають, що сепаратисти хочуть захопити не тільки Маріуполь, щоб мати вихід до моря, але також райони, розташовані на захід від міста, щоб створити таким чином сухопутний коридор, що з’єднує Росію з Кримом.
За твердженням Дмитра Треніна, це нарощування військової присутності носить оборонний характер, оскільки підтримувані Росією сепаратисти готуються до наступу українських військ, які можуть спробувати повернути собі захоплені сепаратистами райони.
«Будь-кому, хто думає про відновлення економіки регіону, потрібно подивитися на те, що відбувається в Маріуполі. Він має величезне значення для керівництва сепаратистів в Донецьку. Однак, при всьому при цьому, я думаю, президент Путін абсолютно реально управляє такого роду діями сепаратистів. Я не думаю, що в цій частині України можливе якйсь масштабний наступ, звичайно, якщо на це не погодиться Росія. Однак я не думаю, що в нинішніх обставинах Росія піде на це», – вважає московський політолог.
За словами Треніна, Кремль намагається змусити Захід змиритися з тим, що Крим став російською територією, в обмін на визнання Донбасу частиною України, що підкоряється центральному уряду.
Як зазначають оглядачі, Крим на спільній прес-конференції не згадувався.
Тим не менш, аналітики відзначають, що уряди західних країн і Київ навряд чи піддадуться тиску Росії, оскільки це узаконило б порушення норм міжнародного права. У неділю під час свого візиту в Москву канцлер Німеччини Анґела Меркель охарактеризувала російську анексію Криму як злочинну.
На думку Фельґенгауера, незважаючи на дипломатичні жести, Кремль готує сепаратистів до чергового наступу. За його словами, той факт, що кошти витрачаються на підтримку сепаратистів, замість того, щоб сприяти розвитку економіки, говорить про те, що відновлення військових дій неминуче, і Маріуполем Росія не обмежиться.
«Насправді, мова йде не про Крим, не про Донбас, а про всю Україну, – підкреслює експерт. – Росії потрібна вся Україна. Не Маріуполь, не Донбас, а вся Україна, не тільки Крим. І на менше вони не погодяться».
Павло Фельґенгауер уточнює: Кремль завжди готовий до діалогу і переговорів із Заходом, але не піде на компроміс у питанні про повернення України в сферу свого впливу.
Криза в Україні почалася з того, що тодішній, орієнтований на Росію президент Віктор Янукович різко змінив своє попереднє рішення, відмовившись підписати угоду про асоціацію з ЄС і зробивши вибір на користь подальшого зближення з Росією.
Започаткуване торік народне повстання проти його уряду переросло в кровопролитні вуличні бої, що супроводжувалися стріляниною снайперів по людях. Янукович утік до Росії, до влади прийшов підтриманий Заходом тимчасовий уряд, а Росія анексувала Крим і почала підтримувати сепаратистів на сході України.