Москва – За словами прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, Кремль належним чином відреагує як на американський закон «Про підтримку свободи в Україні», так і на скасування позаблокового статусу України.
Про це Медведєв заявив у вівторок 23 грудня на своїй сторінці Facebook.
«Обидва ці рішення будуть мати вкрай негативні наслідки», – написав Медведєв.
На його думку, через американський закон про антиросійські санкції відносини Росії і США «будуть отруєні на десятиліття».
Нагадаємо, 18 грудня президент США Барак Обама підписав прийнятий Конгресом США документ, який, зокрема, дає право вводити додаткові санкції щодо російського нафтового і енергетичного секторів, а також компанії «Рособоронекспорт».
МЗС РФ засудило ці заходи і пообіцяло дати адекватну у власному розумінні відповідь.
Під кінець року, що минає, Вашингтон і Москва обмінялися цілою серією взаємних уколів.
Очевидно, що криза в американсько-російських відносинах триває. Російська служба «Голосу Америки» попросила експертів проаналізувати їх стан і спробувати визначити, чи є світло в кінці тунелю і за якою спіралі двосторонні зв’язки будуть розвиватися далі.
За оцінкою директора Фонду вивчення США імені Франкліна Рузвельта Юрія Рогулева, відносини США і РФ погіршилися настільки серйозно, що знаходяться близько до найнижчої точки у своїй історії.
«Напевно, можна і ще щось зробити, щоб зробити їх гіршими, – додав він. – Але будь-які кроки в даному напрямку будуть наближати нас вже до надзвичайно небезпечної межі – межі відкритої ворожості. І це дійсно може кинути світ у стан, близький до стану холодної війни».
Тим не менш, як йому здається, варіанти виправити становище завжди є.
«Життя не таке одномірне і однозначне, – міркує Рогулев. – Загалом-то, історія радянсько-американських і російсько-американських відносин показує, що для них якраз характерні злети і падіння, а після проходження нижчої точки настає період усвідомлення небезпеки обраної дороги ».
Але для цього потрібен час і велике бажання з обох сторін переламати ситуацію, упевнений директор фонду, який також звернув увагу на неконструктивну роль медіа обох країн.
«Американські ЗМІ малюють у цьому сенсі картину, близьку до апокаліпсичної, – продовжив він. – У російських ЗМІ теж повно всяких негативних публікацій, пов’язаних із США. І це, звичайно, створює в суспільстві негативну атмосферу, яка дуже погано впливає на наші відносини».
Директор Московського центру Карнеґі Дмитро Тренін теж вважає, що США і РФ підібралися до нижчої точки в своїх відносинах.
«Але ж ми можемо і глибше впасти, – зауважив він. – Варіанти поліпшення відносин також, напевно, є, але поки я їх не бачу».
Тренін охарактеризував цю ситуацію як конфронтацію, «яка за деякими параметрами близька до холодної війни».
«Але я не став би тут занадто захоплюватися цією історичною перекличкою, тому що в наявності інша ситуація, – уточнив він. – І вона набагато небезпечніша, ніж холодна війна».
Як йому видається, головна небезпека при цьому полягає, насамперед, у важкій передбачуваності потенційного розвитку подій.
«Холодна війна була все-таки статичною битвою, а ця ситуація може абсолютно несподівано вийти з-під контролю», – констатував директор Московського центру Карнеґі.
Експерти дещо розійшлися в думках щодо впливу української кризи на американсько-російські взаємини.
За словами Дмитра Треніна, США дуже жорстко вимагають від Росії «відступити від України».
«З ряду причин це неможливо або важко здійснити для Росії, тому не думаю, що тут може бути якийсь легкий і швидкий вихід з кризи», – резюмував він.
При цьому експерт упевнений, що причини погіршення американсько-російських відносин глибші, але, на його погляд, «рух в обхід України неможливий».
«Якщо питання з Грузією ніби залишили за дужками, то зараз цього зробити не можна», – стверджує він.
Юрій Рогулев вважає помилковим вважати, що тільки українське питання стало головним каменем спотикання у відносинах Москви і Вашингтона.
«Воно, безумовно, є найбільшим подразником, – наполягає він. – Але згадаймо: погіршення відносин почалося задовго до кризи в Україні. Підтвердження тому – цілий ряд моментів, включаючи інцидент зі Сноуденом і так далі. Україна в якійсь мірі, на нещастя, лише увійшла в загальне русло».
Однак наскільки сьогоднішній статус-кво дозволить або, навпаки, завадить вирішувати найважливіші питання, що стоять в міжнародному порядку денному?
З точки зору Дмитра Треніна, на якихось напрямках це не позначається або майже не позначається.
«Скажімо, щодо Ірану Росія разом з США діє заодно, – розвинув він тезу. – В інших питаннях, наприклад, щодо Сирії, як не було серйозної згоди, так немає її і зараз. Словом, ще збереглися якісь острівці, на яких між нами продовжує розвиватися співробітництво, але щодо нових проблем взаємодія відбувається досить важко. Наприклад, це стосується ІДІЛ, оскільки питання тут знову ж стосується Сирії».
Можливо, загальна атмосфера буде не настільки погана, щоб відмовитися від співпраці з усіх питань, включаючи Іран, спільну боротьбу з тероризмом, припускає директор Московського центру Карнеґі.
«Але я поки не відчув ні з одного, ні з іншого боку особливого прагнення знову почати шукати якийсь компроміс», – сказав Тренін.