Лукашенко помилував нову групу політв'язнів напередодні президентських виборів

Президент Білорусі Олександр Лукашенко під час зустрічей в Душанбе, Таджикистан, 11 жовтня 2022 року. REUTERS/Дідор Садуллоєв

Авторитарний лідер Білорусі Олександр Лукашенко помилував 23 осіб, засуджених за екстремізм напередодні президентських виборів, повідомляють у суботу державні ЗМІ.

Державне інформаційне агентство Белта повідомляє про помилування трьох жінок і 20 чоловіків, з них 13 старше 50 років, 14 мають хронічні захворювання, 12 мають дітей. У списку не було названо жодного з їхніх імен.

"Усі вони подали клопотання про помилування, визнали свою провину та розкаялися у скоєному", – повідомляє Белта.

Раніше у січні білоруська влада оприлюднила відео ув’язненого білоруського опозиціонера Віктора Бабарики після того, як він понад 700 днів не спілкувався зі своєю родиною.

Відео Бабарики, колишнього претендента на посаду президента Білорусі, зняте провладним блогером, з'явилося за кілька тижнів до виборів, призначених на 26 січня, на яких прогнозовано перемогу знову здобуде беззмінний лідер Білорусі Олександр Лукашенко.

Не відомо, чи 61-річний Бабарика, якому було відмовлено у побаченнях із сім’єю та адвокатами під час відбування 14-річного ув’язнення, є у спису помилуваних осіб.

Бабарика є одним із 1258 політв’язнів Білорусі, повідомляє провідна правозахисна організація країни «Вясна». Провідні діячі опозиції були ув’язнені або втекли з країни під час масових репресій, що відбулися після виборів 2020 року.

На масові демонстрації протесту проти фальсифікації голосування влада відповіла жорстокими репресіями. Близько 65 000 людей було заарештовано, десятки тисяч були жорстоко побиті поліцією.

Наприкінці грудня Лукашенко помилував 20 осіб, яких правозахисники називають політичними в’язнями, що стало восьмим таким помилуванням Лукашенка з літа 2024 року. За даними найстарішої та найвідомішої правозахисної організації Білорусі «Вясна», загалом було звільнено 207 політичних в’язнів.

Як зауважували співрозмовники Голосу Америки, державна пропаганда намагалася видати за акт милосердя Лукашенка факт звільнення кількох тяжко хворих опозиціонерів, терміни ув'язнення яких за сфабрикованими звинуваченнями і без того спливали за лічені тижні.

"Виборам не можна довіряти в умовах, де поширена цензура і більше не існує незалежних ЗМІ" – Блінкен

Мінській владі шляхом репресій вдалося зупинити тенденції лібералізації ціною геополітичного зсуву у бік більш тісної білорусько-російської інтеграції. Репресії також призвели до безпрецедентної кризи у відносинах Білорусі зі Заходом, вважають оглядачі.

Автор аналізу, що його вміщує Фундація Джеймстаун на своєму сайті, пише, що вибори не привернули уваги міжнародної спільноти, а західні уряди визнали їх несправедливими.

Держсекретар США Ентоні Блінкен напередодні заявив, що президентські вибори в Білорусі не можуть бути вільними та чесними через «репресивні умови» в країні.

«Сполучені Штати приєднуються до багатьох наших європейських союзників в оцінці того, що виборам не можна довіряти в умовах, де поширена цензура і більше не існує незалежних ЗМІ», — сказав Блінкен 17 січня.

Він додав, що вибори відбуватимуться в умовах, коли голосування може відбуватися лише за схвалених режимом кандидатів, а представники опозиції перебувають або у в’язниці, або у вигнанні.

Сполучені Штати засуджують спроби режиму «легітимізувати вибори, які не можуть бути вільними та чесними», сказав Блінкен.

Також США, за його словами, працюють разом з білоруською опозицією над тим, щоб притягнути режим до відповідальності.

Лідерка білоруської опозиції у вигнанні Світлана Тихановська подякувала Блінкену "за засудження репресій режиму та його фіктивних «виборів»".

"Лукашенко не представляє білорусів. Разом зі США та нашими європейськими союзниками ми продовжуватимемо працювати для демократичної Білорусі та регіонального миру та безпеки", – написала Тихановська у мережі Х (колишня Twitter).

Але Мінськ залишається байдужим до критики, віддаючи пріоритет внутрішньому контролю та поглибленню свого стратегічного співробітництва з Росією, зауважує автор дослідження Джеймстаун Євгеній Прейгерман.

Білоруський аналітик із зовнішньої політики та безпеки вважає, що політика максимального політичного тиску та економічних санкцій проти Білорусі ізолювали країну від Заходу та прискорила ще тіснішу інтеграцію між Мінськом і Москвою і пошук Мінськом нових партнерів на Сході. Так, Китай зараз розглядається як ключовий стратегічний партнер, вважає Прейгерман.

У статті використано інформацію агентства АР.

Дивіться також: Білоруський режим напередодні виборів президента: репресії всередині країни, погрози на адресу сусідів