Відбудова України. Чи створять мільярди Заходу українське економічне диво

Проект бюджету США на наступний рік, остаточно затверджений Конгресом в п’ятницю, передбачає більше 13 млрд дол - на економічну та бюджетну підтримку України наступного року. Ще 18 млрд євро, планують надати Україні країни ЄС.

Крім цього, в 2023 Україна може очікувати на 500 млн дол позики від Світового банку, наданої під гарантію Великої Британії та 115 млн канадських доларів надходжень від мита, яке Канада збирає з російського та білоруського імпорту. Японія також готує пакет підтримки України на 2023 рік, згідно із заявою міністрів фінансів країн G7, виданій в четвер.

Кошти потрібні для того, щоб забезпечити функціонування економіки України, виконання урядових функцій, щоб не переривались соціальні виплати та виплати пенсій. Ще сотні мільярдів уряд планує залучити від країн-партнерів та приватних компаній на повоєнну відбудову України.

Міжнародна спільнота вже робить перші кроки, щоб надати на користь Україні кошти російських олігархів. Сенат США цього тижня одностайно схвалив положення, яке дозволяє спрямовувати кошти, отримані від продажу активів російських олігархів, на оборону, відбудову України та виплату репарацій у війні.

Цього місяця Канада першою розпочала процес конфіскації арештованих активів російського підсанкційного олігарха Романа Абрамовича. Йдеться про 26 млн доларів США, які планують спрямувати на відновлення України, повідомило МЗС Канади.

Бажаючих допомогти Україні багато, але є питання координації. Для того, щоб адмініструвати кошти економічної допомоги Україні, «Група семи» планує створити окрему платформу.

"Мета зараз - це створити цю платформу швидко за участю України, міжнародних фінансовіх установ та інших партнерів", - сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц після зустрічі лідерів G7, що відбулась в режимі онлайн 12-го грудня.

Перемогти не лише у війні, але й в мирі: провідні економісти радять, як відбудувати Україну. Відео

Про те, хто оплатить відбудову та чи довірить Захід Україні такі кошти - ми поспілкувались із авторами нової книги Центру економічних та політичних досліджень. Серед співавторів книги «Відбудова України. Паризький звіт» - відомі західні та українські економісти.

Автори переконані - повоєнна відбудова визначить не лише долю України, але і майбутнє Європи. Вони вважають, що зі спустошеної війною країни Україна в результаті відбудови стане членом ЄС та НАТО.

Найперша передумова економічного дива в Україні - мир без територіальних компромісів

Найпершою передумовою є досягнення сталого миру, який можливий, лише за умови повернення Україні всіх її територій, кажуть економісти.

«Для мене особисто індикаторами успіху цієї відбудови буде те, що Україна стане членом Європейського Союзу і членом НАТО. Чому це важливо? Тому що це буде таким собі індикатором того, що ми – справжня демократія, що в нас є справжні гарантії безпеки. Після чого ми будемо нормально розвиватися», - говорить співавтор книги, професор Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко в інтерв'ю Голосу Америки.

Автори припускають - Росія як загроза для України нікуди не зникне, але Україна отримає гарантії безпеки - гарантії того, що Росія знову не нападе на Україну найближчим часом.

«Але можливі і інші варіанти, що Росія може розпастися на кілька країн може, бути в них якась там революція, вони можуть перетворитися на якусь Північну Корею. Ми цього не знаємо, але ми сподіваємося, що ми здобудемо гарантії безпеки і таким чином у нас будуть підвалини майбутнього зростання», - додає Городніченко.

«Поганий конмпроміс» щодо кордонів створить напругу і нестабільність в Україні – Міклош

Будь-який мир, який не сприймуть українці, не створить можливостей для економічного процвітання, вважає колишній міністр економіки та фінансів Словаччини Іван Міклош, який також виступив співавтором книги.

«Як впевненість, так і довіра прийде лише, якщо не тільки уряд, але і приватні інвестори почуватимуться в безпеці в Україні. Важливо, на моє глибоке переконання, і йдеться не лише про Україну, а і про західних партнерів – необхідна передумова для успішного управління цим процесом – повернення України до міжнародно визнаних кордонів", - каже Міклош в коментарі Голосу Америки.

Гадаю, будь-який поганий компроміс, коли Україна, скажімо, втратить Крим, або воєнні злочини залишаться непокараними – такий поганий компорміс створитьі сподіваюсь цього не станеться – напругу та нестабільність в Україні. А в умовах напруги та нестабільності неможливо успішно реформувати країну. Неможливо успішно створити довіру та впевненість».

Ілона Сологуб, наукова редакторка Vox Ukraine каже в інтерв'ю Голосу Америки, що обсяги інвестицій, необхідні для відбудови, стануть відомими лише після перемоги.

«Зрозуміло, що це потребуватиме дуже великих коштів. За оцінками президента європейського інвестиційного банку, це було понад 1 трлн доларів. – говорить Сологуб. - Але може бути, що це буде більше, тому що атаки на українську інфраструктуру тривають. Ці руйнування нові з'являються щодня, тому зрозуміло що найперший крок для відбудови це постачання в Україні більше зброї щоб якомога скоріше перемогти».

Чи потрібні реформи під час війни

Для того, щоб залучити гроші держав-партнерів а також приватні інвестиції, потрібно, щоб Україні довіряли. За оцінками співавторів книги, Україна потребуватиме від 500 млрд до трильйона доларів на відбудову у наступні десять-п’ятнадцять років. Щоб отримати такі гроші, Україна має вже зараз боротись з корупцією, говорить Городніченко.

«Ми кажемо, що треба починати реформи вже зараз тому, що коли почнуть надходити серйозні гроші в Україну, ми маємо бути максимально чесними і чистими, щоб переконати наших західних партнерів в тому, що вони інвестують в нову Україну, - каже науковець. - Через це важливо зробити реформи судової системи, нашого державного апарату, побудувати систему запобіжників».

«Якщо в нас є чітке розуміння, що ми йдемо в Європейський Союз, то у нас просто немає іншого вибору. Так, нам треба себе перебудовувати, якщо не з нуля, то з першого поверху», – переконаний економіст.

«Чи є на це воля? Звичайно, такі рішення важко іноді робити, але повертаючись до досвіду, що ми зробили з літа - у нас призначили антикорупційного прокурора, прибирали окружний суд, тобто такі дуже складні речі, так би мовити, можна і треба виконувати».

Міклош з подивом відзначає - попри війну, реформи в Україні тривають. «Україна точно не хоче чекати», - каже Міклош.

Він згадує, як в грудні на зустрічі з віце-прем’єркою України Ольгою Стефанішиною, посадовиця запевнила експертів - Україна хоче прискорити підготовку до вступу в ЄС.

Декілька місяців тому український уряд оголосив, що приблизно на 70 відсотків виконав попередні умови угоди про асоціацію. Деякі незалежні оцінки дещо нижчі, каже Міклош, але більшість передумов вже виконано і віце-прем’єрка Стефанішина каже, що зараз, під час війни, хоче прискорити цей процес.

«В країні війна, але попри це парламент працює, уряд працює, пенсії виплачують, зарплати виплачують, макростабільність відносно міцна за цих умов», - говорить експерт.

«Це може дивно звучить, але єдність, яку створила ця загроза для незалежності та суверенітету України – сильна, сильніша, ніж до війни, до лютого цього року. І це – добра стратегія уряду використовувати цю єдність і мобілізованість суспільства, щоб прискорити реформи. Найважливіше - у сфері верховенства права, правоохороної та судової реформи, боротьби з корупцією», - переконаний Міклош.

Складніше ніж план Маршалла. Як скоординувати міжнародну допомогу Україні

У середині минулого століття історичний план Маршалла підштовхнув розвиток Європи після Другої світової війни. Тоді одна держава, США, надала допомогу 16 європейським країнам. Сьогодні ж ситуація протилежна. У відновленні єдиної країни, України, братимуть участь понад десятка держав.

Президент України в режимі оналйн звернувся до засідання "Групи семи" в грудні 2022 року

"Є три важливі речі, що мають відбутися - це координація, координація і ще раз координація", - каже Городніченко.

Він каже, що зараз йде «змагання» між різними спонсорами, донорами.

"Це, звичайно дуже приємно, коли стільки людей, організацій хочуть допомагати, але ми хочемо уникнути ситуації, коли буде дублювання якесь, марнотратство. Нам цього не потрібно. Потрібно, щоб була одна організація, яка буде займатися цим процесом", - додає він.

Платформа G7 координуватиме, як короткострокову, так і стратегічну фінансову допомогу Україні. І робота вже розпочалася. Про це під час конференції в інституті Брукінза розповів представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Рашкован, заступник виконавчого директора в МВФ від України, який також виступив співавтором книги "Відбудова України. Паризький звіт" говорить: "Питання, яке ми обговорюємо стосовно Маршалл плану - Хто стане наступним пані чи паном Маршаллом для України? Бо нам все ще бракує того, хто б взяв цю лідерську роль в світі. Ось перелік людей, про яких я подумав, але на світовому рівні такого лидера покі нема … Це Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, Саманта Пауер, голова USAID, Борис Джонсон, Маріо Драгі, Домбровскіс, якій є одним з найбільших союзників України, Девід Ліптон, який працював в МВФ, а тепер в Мінфіні США, а також генерал Петреус, який уважно відслідковує події в Україні. Україна – не буде військовою економікою, сподіваюсь, після війни. Але наразі лідера – Маршалла – немає".

Жоден бюджет не потягне відбудову України, потрібні приватні інвестори

Автори дослідження також вказують – крім бюджетної, необхідно залучати і приватний іноземний капітал. Він може зайти через кілька місяців після закінчення війни - коли відбудова мостів, електрики та іншої інфраструктури вже розпочалася, говорить Городніченко.

"В книжці ми кажемо - коли закінчиться війна, в перші місяці, може, навіть років, буде складно переконати приватний бізнес потужно інвестувати в Україну, бо не буде електрики чи мостів, чи логістики - і через це у перші роки фокус має бути на державних, публічних ресурсах.

Тобто відновлювати інфраструктуру доведеться державі, відновлювати базові речі доведеться державі, але з часом роль приватних грошей має зростати, тому що в підсумку обсяги грошей, які потрібні на відбудову, жоден бюджет не потягне. Це мають прямі іноземні інвестиції", - каже він.

Деякі приватні компанії не стали чекати навіть закінчення війни. Швейцарська компанія з виробництва продуктів харчування Nestle цього місяця оголосила, що інвестує майже 43 мільйони доларів США у нові промислові потужності в Україні.

Щоб залучити інвестиції, крім реформ, потрібно створити механізм, який надаватиме страхування для інвесторів. Це - механізм, схожий на той, що надає гарантійна агенція Світового банку, щоб застрахувати інвестиції від військових ризиків, каже Ілона Сологуб.

"Також є декілька великих проектів, запропонованих в книзі, такі як, наприклад, перебудова залізниці під європейську ширину колії або відбудова чи перевинайдення міст на сході країни, - додає аналітик.

Українське екномічне диво не гарантоване

Попри всі зусилля, успіх відбудови не гарантований, кажуть аналітики. Городніченко вказує – є як успішні, так і провальні приклади відбудови.

"Кажуть, що досвід України завжди унікальний. У якомусь сенсі це так і є, але можна провести багато паралелей з попередніми відбудовами - всі кажуть про план Маршалла після Другої світової війни і там дуже багато чого схожого - наприклад скільки людей загинуло, скільки всього розбито справді це – масштаби Другої світової війни. Україна може повторити досвід Німеччини, Франції Італії - отримати дуже швидке економічне зростання», каже Городніченко.

Але він наводить і негативні приклади - спроби відбудови Іраку, Афганістану, коли багато грошей було надано країнам, але результати не були вражаючими.

Як каже українсько-американський економіст, треба вчитися на цих помилках, і через це наголошує - треба, щоб була координація, відповідальність, прозорість, чіткий план. Але, як переконаний економіст, найважливіше, щоб Україна була мотором цих змін – щоб ініціатива надходила від України, а не зовнішніх спонсорів.