"Наші ресурси не безмежні". Розширене інтерв'ю з Вікторією Спартц

Починаючи із 6-го липня, конгресвумен від штату Індіана, республіканка Вікторія Спартц опублікувала ряд критичних заяв, які стосувались дій президента США Джо Байдена та президента України Володимира Зеленського, після повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Спартц виступила із вимогою відставки Андрія Єрмака, Керівника Офісу Президента України та розкритикували роботу ряду інших представників українського керівництва.

Однією із основних вимог конгресвумен від Республіканської партії є перевірка допомоги, яка надається Україні від США.

У відповідь на вимоги Спартц адміністрація Байдена, оприлюднила ряд заяв та коментарів для ЗМІ в яких вони підкреслили прозорість процесу надання допомоги Україні і пообіцяли надати відповідь Спартц.

Позиція конгресвумен викликала критику, як зі сторони офіційного Києва так і частини колег від Демократичної та Республіканської партій.

Зокрема республіканський сенатор Ліндсі Грем сказав виданню Politico: «Я не поділяю її критики. Я вважаю, що уряд Зеленського і український народ витримали момент. В інтересах нашої національної безпеки підтримувати український народ та його обране керівництво». Співзасновниця Групи підтримки Україні в Конгресі конгресвумен Марсі Каптур також висловилась на підтримку президента Зеленського та членів офісу президента: «На переважно двопартійній основі Конгрес Сполучених Штатів за лідерства Групи підтримки України в Конгресі очолив підтримку суверенної нації України у її героїчних зусиллях захистити свою батьківщину та закінчити брутальну війну, розв’язану Росією», - йдеться в заяві Каптур.

Журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова поспілкувалась із Вікторією Спартц і спробувала роз’яснити суть та походження її занепокоєнь, а також отримати відповідь на критику на адресу самої конгресвумен про ймовірну політичну мотивацію її заяв.

Інтерв'ю перекладене та відредаговане для ясності та за обсягом. Інтерв'ю записане 14 липня. Скорочену версію інтерв'ю Голос Америки опублікував на YouTube.

Катерина Лісунова, Голос Америки: Давайте почнемо із останньої публікації на вашому веб-сайті щодо запровадження нагляду та створення спільної робочої групи для перевірки допомоги Україні. Як ви це бачите? Яким чином це працювало би, на вашу думку? Це має бути певна група людей, яка перевірятиме це на території України? Чи це має бути перевірка тут, у Сполучених Штатах?

Вікторія Спартц, конгресвумен-республіканка, штат Індіана: У нас вже є механізм, який можна застосувати для подібних речей, і я думаю, що саме тому важливо мати спільну робочу групу. І це механізм, якого я вимагаю від цієї адміністрації. Але чомусь, на жаль, президент Байден і радник з нацбезпеки Джейк Салліван цього не роблять.

Тож я вважаю, що Конгрес несе відповідальність і обов’язок перед американським та українським народами, щоб ця допомога використовувалася ефективно та результативно. Щоб вона швидко потрапляла до потрібних людей, а Росія не могла би влаштувати якусь диверсію, яка зупинила би постачання цієї допомоги.

Ми збільшуємо обсяги нашої допомоги, ми працюємо над її якістю і масштабами, тому я вважаю, що це надзвичайно важливо. Таке удосконалення не просто покращить нагляд за постачанням, воно допоможе українцям виграти цю війну. Я вважаю, важливо мати такий механізм. Його має створити адміністрація. Тоді, ми матимемо належну звітність, щоб у нас не було зайвої бюрократії та інших перешкод.

Бюрократія - це дуже погано для війни. Саме тому ми створили Закон про ленд-ліз. Ви бачили, що я підтримувала цей документ, і я зробила багато, щоб допомогти в цьому процесі. Я також допомогла отримати фінансування для України. Тому що це важливо. (ред. - конгресвумен двічі голосувала “проти” формальної процедури винесення на розгляд і винесення на голосування законопроекту про ленд-ліз на захист демократії в Україні. І голосувала “за” на фінальному погодженні документа”)

Ця криза може загостритися і завдати шкоди всім нам. Це важливо не лише для українського народу, а й для всіх нас тут також. Але ми не можемо бути дурними, або реакційними. Ціна занадто висока. Ставки занадто високі. Наразі, бути активним дуже важливо.

Я також хочу додати, що маючи такий досвіт, який чинна адміністрація США має в Афганістані... що було справжнім соромом...я буду відвертою з вами, як американська конгресвумен, мені соромно за те, що сталося в Афганістані. Як ми кинули своїх союзників, кинули зброю. Це дуже небезпечно, що там сталося. Тож я хочу переконатися, що Конгрес буде тиснути на цю адміністрацію Білого Дому, щоб вони вчинили правильно, і ми не мали іще однієї катастрофи та фіаско.

Я також бачу, що відбувається з енергетичною політикою. Ми багато говоримо, але ця енергетична політика лише посилює війну Путіна. І замість того, щоб це виправити, що робить наша адміністрація? Ми продовжуємо завдавати шкоди нашим людям, нашій економіці та маємо величезну інфляцію. Тому я вважаю, що ми повинні притягнути нашу адміністрацію до відповідальності.

К.Л.: Я спілкувалася із сенаторами і конгресменами, зокрема із сенатором-демократом Крісом Кунсом та іншими. Також це питання було піднято в Білому Домі та на інших рівнях адміністрації Байдена – і усі вони кажуть, що система перевірки вже і так існує.

В.С.: Ви говорите про того спецпрокурора, який досі не був призначений за минулі два роки? Про кого саме ви говорите? Це він, той прокурор, на якого ми покладаємось? Мені просто цікаво, хто це? І на скільки він “спеціальний”? Просто, я їх не бачила. Можливо адміністрація США нарешті підкаже мені про кого йдеться? Бо поки що я нічого від них не чула.

Навіть навпаки, я чула, що як тільки все потрапляє в Україну, ми не знаємо, що відбувається далі. Насправді, це не має значення… Я не кажу, що саме українці зроблять щось не так. Але вони створюють ризик того, що росіяни, китайці, іранці мають можливість зашкодити процесу. Українці повинні мати належний механізм для зменшення таких ризиків.

І такий механізм міг би бути запропонований з нашого боку. Насправді він вже був запропонований нашою стороною. Я думаю, що українці просто не хочуть цього робити. Але це наша відповідальність, не лише перед американським народом, а й перед українським народом, - мати належну матеріально-технічну базу, її вдосконалення, нагляд за нею та її ефективністю, що значно допоможе Україні.

К.Л.: Тобто, якщо я правильно вас розумію, вам не потрібні жодні додаткові перевірки, ви вважаєте, що система перевірок, яка вже існує має працювати належним чином?

В.С.: ​ У нас є певний механізм, який можна запровадити, йдеться про нього. Тому що вся ця бюрократія, яка сидить та перебирає папери, не допоможе. Але є більш ефективний спосіб, який можна запровадити, і це потрібно зробити, можна внести покращення. Тоді допомога на передову доставлялася б набагато швидше. У нас був би належний нагляд і все було би зроблено належним чином. Тож я думаю, що це буде значне покращення для України.

​

І українці теж повинні це розуміти. Українці мають навчатися у нас, але інколи їх до цього доводиться підштовхувати. Це наша відповідальність, перед американським народом… це моя відповідальність. Але також я вважаю, що це наша відповідальність перед усіма цими хлопцями, які гинуть в окопах, і молоддю, яка бореться за свободу в Україні, — переконатися, що вони отримують усе найефективнішим способом.

Тому що я вважаю, що вони справжні герої, які виграють цю війну для України. Є речі, якими я дорожу – це люди, які готові воювати і вмирати за свободу. Це ті люди, яких ми повинні цінувати. Я хочу допомогти як нашим людям, так і українським воїнам. Я хочу, щоб вони перемогли.

К.Л.: Давайте іще раз уточнимо, якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб механізми, які вже існують, працювали належним чином, а також ви хочете мати звітність від адміністрації Байдена?

В.С.: ​ У нас є певні механізми, які мають бути запроваджені…

К.Л.: ​: Тобто це нові механізми?

В.С.: ​ Вони вже існують, вони не нові. Вони вже були імплементовані з нашої сторони, тепер Україна має імплементувати їх зі своєї сторони. Але іноді їм потрібен певний поштовх і ми можемо в цьому допомогти.

К.Л.: Але критика вашої позиції полягає саме у тому, що це може сповільнити постачання допомоги Україні.

В.С.: ​ Це навпаки пришвидшить допомогу. Тому що зараз у нас є проблема - відсутність належної перевірки та неефективна логістика дійсно уповільнюють процес. Належний нагляд і належне матеріально-технічне удосконалення насправді збільшить швидкість і ефективність поставок на передову. Наша мета полягає у тому, щоб доставити допомогу до конкретного місця призначення і до конкретних людей, якомога швидше.

Насправді, я думаю, що це риторика, яку намагається використовувати Росія. І деякі люди, можливо, не розуміють цього. Але люди, які цим займаються, розуміють, що для галузі надзвичайно важливо мати належну логістику. І я думаю, що це принесе значну користь Україні.

К.Л.: Чи вважаєте ви що Адміністрація США наразі надає недостатньо військової допомоги Україні? і недостатньо швидко?

В.С.: ​ Авжеж, і я не просто так вважаю, я це бачила на власні очі і на мою думку це прикро. Саме тому, я вважаю, що адміністрація США повинна дуже чітко озвучити свою стратегію. Тому що, як я вже казала раніше, послужний список цієї адміністрації… і я це кажу не тому, що чинна адміністрація керується демократами…але те, що сталося в Афганістані, це сором для нашої країни.

Чинна адміністрація показала себе жахливо під час кожної поточної кризи. У нас відкриті кордони, у нас жахлива енергетична політика, у нас інфляція, у нас картелі захопили Мексику, у нас висока злочинність у кожному місті, люди помирають від наркотиків. ФБР замість того, щоб зупинити торгівлю наркотиками, фактично займається переслідуванням людей. Я порівнюю їх із КДБ, і недаремно.

У нас відбуваються кризи по всьому світу, наша зовнішня політика просто жахлива. Я зазвичай віддаю людям належне, навіть представникам іншої партії. І я знаю, що навіть серед демократів є розчарування. Але демократи також повинні розуміти, що потрібно тиснути на адміністрацію президента, і не боятися говорити. Я була республіканською сенаторкою в штаті Індіана, і завжди говорила, коли вважала, що мій губернатор-республіканець чинив неправильно.

К.Л.: Яку саме військову допомогу ви хочете щоб Україна отримувала? І якою на вашу думку є належна швидкість її доставки?

В.С.: ​ Максимально швидко - це найкраща швидкість, йдеться про будь-яку допомогу. Але є багато різних питань, які потрібно вирішити. Багато людей не розуміють, що ця територія має неоднорідне поле бою, там багато різних місцевостей, відтак відбуваються різні види боїв. Ось чому належна комунікація, належна логістика та належні процеси значно допоможуть. Таким чином, нагляд насправді сприяє тому, щоб допомога була ефективнішою.

Ситуація в Чернігові та ситуація в Одесі чи в Донецькій області, дуже відрізняються одна від одної, там відбуваються дуже різні типи боїв. Також нам важко зробити належну оцінку подій без людей на місцях. Для нас це незвичайна війна. Отже, нам потрібно задіяти різні механізми і думати нестандартно про те. Наші представники можуть це зробити. Я вважаю, що українцям потрібно з нами співпрацювати.

К.Л.: Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США, Джон Кірбі в інтерв'ю «Голосу Америки» заявив, що вони планують дати вам відповідь. Чи отримали ви будь-яку відповідь на ваші запити, як від Білого дому так і від офісу президента України?

В.С.: ​ Здається, що Офіс президента України вирішив облаяти мене через їхні ЗМІ, що насправді прикро. Замість того, щоб дійсно зайнятися цими питаннями. Але ви знаєте, це політика, і це його виборцям вирішувати, подобається їм його відповідь чи ні. Що стосується нашої сторони, то як ви знаєте, адміністрація має організувати спеціальний брифінг бо я не вперше висловлюю ці занепокоєння. Сподіваюся що вони по-справжньому обговорять цю проблему, тому що багато наших брифінгів, це просто перекладення паперів з місця на місце, а я не приймаю такий підхід до справи.

К.Л.: Але поки що жодної відповіді від Білого дому взагалі не було? Або особистого спілкування з Офісом президента України? Не враховуючи публічних заяв.

В.С.: ​ Так, жодних неофіційних комунікацій зі мною поки що не було. Це гаразд, мої заяви в будь-якому разі не були адресовані українській стороні… хоча я вважаю, що це не дуже мудрий спосіб реагування. Але, зрештою, це їхнім виборцям вирішувати, а не мені, що є мудрим вчинком, а що – ні.

К.Л.: Зараз в Україні багато обговорень про те, звідки походить ваша інформація? Деякі кажуть, що вашим джерелом може бути українська політична опозиція чи, можливо, українська армія, тому що ви були в Україні після початку війни. Отже, не називаючи імен, які джерела вашої інформації та ваших занепокоєнь?

В.С.: ​ Давайте відверто, я приїхала в Україну не для того, щоб насолоджуватися краєвидами, добре?… і не тому, що якісь українці попросили мене приїхати.

Українці мають інакші занепокоєння, ніж ті що були озвучені з мого боку, з боку США. Усі питання, які я намагалась вирішити та допомогти українцям вирішити - усе це було нашою ініціативою, а не українською. І дуже прикро, що мене якимось чином намагалися втягти в українську політику, від якої я завжди трималася подалі, тому що вважаю її токсичною.

Але усі ці питання порушувалися з нашої сторони, а не з української сторони, і я намагалась вирішити усе закритим, неформальним шляхом. На жаль, іноді вам просто доводиться тиснути на усі сторони трохи публічніше, щоб зрушити справу з місця, тому що час має велике значення, і це не час для розмов.

Було багато розмов під час цих зустрічей. Я зустрічалась із багатьма людьми у вашому (ред. українському) парламенті, уряді та в офісі вашого президента (ред. В. Зеленського). У нас було кілька зустрічей з вашим президентом. Я їздила у Європу, зокрема в Польщу, Литву, Францію… останнім часом я багато була в Європі, набагато більше, ніж планувала. І я намагалася вести усі ці розмови та дискусії та іще раз дискусії. Але нічого не відбувається, і криза рухається не в правильному напрямку. Путін може програвати у деяких речах, але він знає, як вести гібридну війну, і він дуже ефективно просувається в ній. Ми не можемо його недооцінювати.

Для нас важливо дати йому (ред. В. Путіну) відсіч і мати можливість, притягти його за стіл переговорів, щоб зупинити це божевілля. Але, на жаль, він розуміє лише силу. Ви бачите, що відбувається коли багато розмовляють та дискутують, - він продовжує просуватися, просуватися і просуватися. Він використовує усі слабкості Заходу. На жаль, у нас є недоліки, і ми повинні їх подолати.

К.Л.: В Україні існує думка, що критика Офісу президента зараз “не на часі”. І питання, які ви порушуєте не є доречними. Як ви це прокоментуєте?

В.С.: ​ Бути ініціативним завжди правильно. Було б неправильним, якщо б ми зараз 60 хвилин обговорювали, що в Україні пішло не так. Я також вважаю дуже правильним розгляд будь-якої потенційної проблеми та критики. І не зрозумійте мене неправильно, президент Зеленський робить чудову та складну роботу на міжнародному рівні. Я розумію, що йому важко і не кажу, що ця робота легка.

Але якщо ми хочемо допомогти йому виграти цю війну, ми маємо надавати йому певний фіт-бек щодо деяких речей. А йому потрібно прислухатися до цих відгуків і бути конструктивним у їх розгляді, а не діяти деструктивно і намагатися атакувати у відповідь.

Тому що я маю лише найкращі наміри щодо України. Деяких людей звідти я знаю роками, я виросла в цій країні. Це моя батьківщина, яка мене виростила, моя спадщина там. Так, я можу казати, що це не мій уряд і більше моя держава. Але я розділяю людей та уряд. У мене взагалі, особлива позиція щодо урядів в цілому, але для мене важливі люди.

Мені небайдужі усі ці молоді люди, які вмирають, кращі з кращих, найрозумніші люди. Це вже дуже скоро стане великою проблемою для України, тому що досвідчені бійці зараз гинуть в окопах. Це проблема, яку потрібно вирішити.

Україна також має розуміти, що це дуже серйозна війна. І коли ви воюєте, вам потрібно переналаштувати усю країну на новий ритм. У вас повинен бути режим війни. На жаль, якщо ви цього не зробите, на вас чекає дуже-дуже довгий конфлікт.

Україні потрібно це зробити, якщо вона не хоче стати Афганістаном і мати війну наступні 20-30 років. Вони мають думати про себе, а нам іноді потрібно вказувати на деякі речі. Президент (ред. В. Зеленський) може вирішувати, що йому подобається, що не подобається і як до цього ставитись. Врешті-решт останнє слово за ним та народом, який його обиратиме.

К.Л.: Але чи справедливо говорити, що Україна робить недостатньо, якщо Україні прогнозували, що вона взагалі програє цю війну за три дні?

Вікторія Спартц, конгресвумен-республіканка, 5-й округ, штат Індіана: Я вважаю, що українські військові перевершили усі очікування. Іще раніше в інтерв’ю на цю тему, до війни, я казала що не сумніваюся, що Україна не буде переможена за три дні. Я знаю людей звідти, я виросла із багатьма з них, я знаю їх особисто. Не тільки завдяки кільком зустрічам, знаєте, як в ситуації із цими політиками, з якими я мала лише декілька зустрічей тривалістю в одну годину. З деякими людьми я знайома роками: близькі друзі, родичі. Тож я знаю, які українці насправді. Я знаю, що вони ніколи не здадуться і стоятимуть до кінця. Таким був мій хід думок, із самого початку.

Але на жаль, у нас тут (ред. в США) існують різні погляди. І я маю вам сказати, що найбільшими помилками цієї адміністрації (ред. адміністрація Байдена) я вважаю, те що відбулось у Афганістані і те що відбулось в Україні.

Можна було зробити певні кроки, які допомогли б Україні і допомогли би стримати війну…якби деякі речі відбулися до її початку. Я вважаю, що це дві великі помилки цієї адміністрації.

К.Л.: Про які саме кроки ви говорите?

В.С.: ​ Якби вони надали військову, безпекову допомогу до початку війни і серйозно поставилися до ситуації… тому що ми знали що відбувається, Путін займався цим майже рік, чи не так? Це не за одну ніч сталося. Якби вони не просто розмовляли, а робили свою роботу, він (ред. В. Путін), напевно, думав би інакше. Він (ред. В. Путін), серйозно задумався би перед тим, як розпочати цей величезний напад та звірства в сусідній державі. Я вважаю, що це був провал і такий самий провал стався в оцінках афганської армії і того, що ми зробили в Афганістані. Насправді, ми просто покинули людей там, це було жахливо.

К.Л.: Окремі аналітики пов’язують вашу заяву із проміжними виборами до Конгресу. Називають це спробою вести американську політику за рахунок українського питання. Як ви можете прокоментувати це?

В.С.: ​ Я скажу, що напевно ці люди не розуміють, як працюють загальні вибори в Сполучених Штатах... У нас були праймеріз в травні, і, можливо, ця проблема була би актуальною на праймеріз. Але ніхто навіть не балотувався проти мене. Цей головний біль дістане мене лише на загальних виборах.

Це навіть, не те питання, яке могло би розділити суспільство. На загальних виборах зазвичай роблять акцент на проблемах, які розділяють суспільство. Однак за соцопитуваннями, українського питання немає навіть у топі найактуальніших проблем. Я роблю такі заяви тому що зараз це правильно.

К.Л.: З ваших слів складається враження, що ви вважаєте, що допомога Україні у боротьбі проти Росії – це виключно внутрішній інтерес Києва. Ви не вважаєте, що перемога над Росією також в інтересах США? Що Москва загрожує також і Вашингтону?

В.С.: ​ Я не казала, що це виключно в інтересах Києва, я просто кажу, що це основний обов’язок українського уряду. Якби це було виключно в їхніх інтересах, я, ймовірно, не проводила би усю цю агітацію, щоб надати допомогу Україні. Насправді, я навіть тисну на демократів, бо вони люблять надавати в якості допомоги лише ковдри, а не зброю. Я ж навпаки кажу, що війна не виграється ковдрами. Обама любив давати багато ковдр.

Республіканці чинять величезний тиск для отримання більшої безпекової допомоги. У першому законопроекті ми фактично подвоїли цю допомогу, а в другому проштовхнули частину, яка б гарантувала фінансові виділення конкретно для України. Тому що, коли різна допомога направляється у різні країни, ми не можемо належним чином контролювати те, що робить адміністрація США.

Тому ми зробили “earmark”, конкретне призначення цієї допомоги саме для України. Якби не республіканці, ми б, ймовірно, мали геть інакші цифри. Якщо у вас буде більше військової, безпекової допомоги, у вас буде менше постраждалих, які потребуватимуть гуманітарної допомоги.

К.Л.: Але чи вважаєте ви, що Росія загрожує не лише Україні, але й демократії в усьому світі та безпосередньо в Сполучених Штатах?

В.С.: ​ Авжеж, це є удар по наc. Давайте не будемо наївними. Росіяни можуть розповідати усі ці історичні нісенітниці. Я не хочу заходити далеко, але Путін робить ці заяви для людей, які не розуміють що відбувається. Але врешті-решт це удар зі сторони Росії та Китаю проти нас як наддержави та спроба розділити сфери інтересів

І я буду чесною із вами, я розчарована, тому що нарешті ми маємо партнера, який готовий та хоче боротися. І нам не потрібно відправляти наших власних дітей воювати. У більшості наших воєн воювали наші діти, це американці йшли воювати. Але тепер ми маємо партнера, який хоче воювати і усе що нам потрібно це надати озброєння. Натомість, ми не надаємо належної підтримки.

Це дивно для мене. Я не вважаю, що це в національних інтересах США мати величезний конфлікт, який розгортається в Європі. Росія атакує з різних сторін, і дестабілізує всю Європу, увесь Близький Схід, дестабілізує Африку.

К.Л.: В одному із ваших останніх твітів ви у буквальному сенсі заявили, що хочете відставки голови офісу Українського президента, Андрія Єрмака. Як ви це прокоментуєте?

В.С.: ​ Це резонні занепокоєння, на які він міг би відреагувати і це не так вже й важко. У вас є посада спеціального антикорупційного прокурора, якого ви ніяк не можете призначити і так далі. Ви могли би сказати: “Ось чому я не зробив це, так і так…”, замість того, щоб атакувати.

Я дійсно не вважаю, що це на користь президенту Зеленському. Його репутація має бути прозорою. Тому що усі ці сумніви шкодять Україні. На жаль, багато людей керуються політичними рішеннями, а не тим що було би правильно зробити. Якщо я була би державним діячем і не знала би що робити, я би вирішила що з моєю репутацією та рядом вагомих вже вчинених помилок, рішень та порад, які я надавала - усе просто виглядає погано. Тому що мої партнери мають покладатися на мене.

Президент робить багато на міжнародному рівні, тим часом як очільник його офісу займається внутрішніми питаннями. Я маю довіряти людині, коли надаю усю цю допомогу Україні. А коли існують усі ці сумніви, це створює непевність, яка не потрібна Україні.

К.Л.: Але які саме занепокоєння ви маєте, щодо Андрія Єрмака?

В.С.: ​ Я не хочу вдаватися в деталі, тому що насправді це не про нього. Мені не цікаві персоналії, я просто хочу бути певною, що працюючи з людьми в оточенні президента України, ми можемо їм довіряти. І ці занепокоєння мають отримати відповідь, зокрема від адміністрації американського президента. Я просто відчуваю, що ці занепокоєння, які я непублічно озвучую вже протягом певного часу, так і не дали жодної реакції.

На жаль, коли люди не хочуть відповідати на питання вони починають атакувати і це дуже дивна відповідь. Я була дуже розчарована такою відповіддю від української адміністрації. Але зрештою, про це має судити український народ.

К.Л.: Чи вважаєте ви, що двопартійна підтримка України в Конгресі США досі існує? І чи не вважаєте ви що вона зараз зменшується?

В.С.: ​ Загалом, більшість людей розуміє нинішні виклики. Але так само як і всюди, в США існують речі які мають більший пріоритет, та інші теми, які опиняються у тренді. Також, ви маєте розуміти, що ми вступили в період проміжних виборів і тут відбуватиметься багато політики. Але більшість людей розуміють, що стратегічно нацбезпека та міжнародна політика - в основі роботи федерального уряду.

Але для української сторони також важливо запевнити, що вони дійсно наші партнери. Я вважаю, що український президент демонструє, що він хоче співпрацювати із Заходом, із Сполученими Штатами. І якщо потрібні якісь дії для посилення цієї співпраці, було би важливим показати це американському суспільству, щоб вони продовжували підтримку України. Тому що усе не так просто, у нас багато різних пріоритетів. Багато різних криз у всьому світі, які з’являються на нашому порядку денному і нам потрібно розставляти ці пріоритети, бо наші власні ресурси не є безмежними.

Але я щиро вірю, що в обох партіях є розуміння серйозності нинішньої ситуації.

Дивіться також: Ексклюзивне інтерв’ю із Вікторією Спартц – «Я дуже розчарована відповіддю української сторони».

Ексклюзивне інтерв’ю із Вікторією Спартц – «Я дуже розчарована відповіддю української сторони». Відео