Чи може одна людина змінити на краще життя цілого міста? У райцентрі Долина на Івано-Франківщині саме так і сталося, коли сюди приїхала працювати волонтер Корпусу миру США – пенсіонерка з Аляски Роберта Еліжер. З її приїздом у міському краєзнавчому музеї «Бойківщина» виник осередок волонтерського руху, що об’єднав долинських урядовців, бізнесменів, школярів. Тепер краєзнавчий музей – найпопулярніший заклад міста, а двері тут не зачиняються від відвідувачів.
У старовинній бойківській хаті Віта Кіндра почувається як у себе вдома: знає, що таке бамбетлі, і як прясти куделі, і які магічні знаки її предки вирізьблювали на сволоку хат. Тут, у краєзнавчому музеї бойків, школярка проводить екскурсії на волонтерських засадах.
У музеї в райцентрі Долина, що колись стояв тихий та порожній, тепер завжди людно і чути молоді голоси. Зараз тут готують чергову подію: аукціон. На виручені гроші планують спорядити експедицію школярів у віддалені села – на пошуки старожитностей для поповнення експозиції.
Ідею з аукціоном підказала Роберта Еліжер з Корпусу миру США. Лоти, спеціально для цього виписані з Америки, також її робота. Відколи півтора року тому тут з’явилась волонтер Корпусу миру, в краєзнавчий музей «Бойківщина» неначе вдихнули нове життя, – каже його директор Тетяна Сенів:
«Вона навчила нас, як зробити так, щоб музей був повний людей. Їх багато – старших, молодших, середніх, мер, влада, діти – вони всі тут».
«Музеєманія» почалася зі створення в Долині клубу друзів музею. До елітного клубу увійшли місцеві депутати, підприємці, журналісти. Одна із його членів Тетяна Матвєєва зазначає:
«Почали люди сходитися зі спільними інтересами, ті, які хотіли щось зробити добре для громади. І практично більшість нам не вірить, що ми оце робимо задурно».
Мода на волонтерство від дорослих та впливових «друзів музею» перекинулась на дітей із долинських шкіл. Схоже, їм до душі нова роль: екскурсоводів, розпорядників на виставках, фандрайзерів, що залучають кошти на громадські проекти.
Задоволений швидким поширенням нової тенденції серед місцевої молоді і міський голова Долини Володимир Гаразд:
«Волонтери породили волонтерів. Насправді так і є, тому що вони оцей вірус волонтерський прищепили нашим молодим людям. Ви бачите, у них у всіх очі горять, вони хочуть працювати, багато з них працює просто так, безоплатно, але їм цікаво. Вони хочуть це робити, вони пропагують цю ідею іншим людям».
Хоч як дивно, але Роберта, що заварила увесь цей музейний бум, ніколи раніше не мала справи з музеями. Каже – для неї це занадто тихе місце. Вдома на Алясці вона все життя працювала тренером спортивних груп підтримки. Завжди мріяла про Корпус миру. Мрія, каже вона, здійснилася аж тепер – після виходу на пенсію:
«Більшість українців не розуміє, чому ми це робимо. Люди дивуються, коли дізнаються, що в Україні зараз працює понад 300 добровольців з Америки. Мало хто знає, що таке Корпус миру і волонтерство взагалі. І часом дуже важко буває пояснити. З молодими легше, бо вони вже й самі робили волонтерські проекти для школи. А старші геть не розуміють. Вони питають – вам платять? Ні. Тоді навіщо ви це робите?»
Скоро збігають 2 роки, на які Роберта присягнула служити Україні. Але вона хоче продовжити контракт іще на рік. Проект добре пішов, і тут у Долині потрібна її допомога. Аляска і пенсія зачекають.
Корпус миру США – благодійна організація, що була заснована у 1961-му році президентом Кеннеді для зміцнення миру і взаєморозуміння між народами. Корпус миру діє у 90 країнах світу, у тому числі в Україні. Американські волонтери працюють у маленьких містечках та селах, де викладають англійську мову, здійснюють молодіжні проекти, допомагають розвитку громад.