"Вплив на парламентські вибори у Польщі" - експерти аналізують цілі вагнерівців на білоруських кордонах з країнами НАТО

Бойовики «Вагнера» позують для фото біля штабу Південного військового округу в місті Ростов-на-Дону, Росія, 24 червня 2023 року. REUTERS/Stringer/File Photo

Польща, Литва та Латвія можуть спільно закрити свої кордони з Білоруссю, якщо відчують загрозу серйозних інцидентів за участю найманців з "Групи Вагнера". Про це напередодні, 27 липня, заявив міністр внутрішніх справ Польщі.

"Безумовно, якщо будуть серйозні інциденти за участю Групи Вагнера на кордонах країн НАТО і ЄС, таких як Польща, Литва чи Латвія, ми, безсумнівно, будемо вживати спільних дій", – сказав глава МВС Польщі Маріуш Камінський.

За його словами, якщо прикордонні з Білоруссю держави вирішать, що це "правильна відповідь", вони забезпечать "повну ізоляцію Білорусі". Дорожній рух між Польщею та Білоруссю було припинено з лютого на тлі погіршення відносин між двома країнами.

Польща посилює кордон додатковими військами

Польща, яка є членом НАТО з 1999 року, повідомила минулого тижня, що перекине деякі військові частини із заходу на схід після того, як з’явилися підтвердження того, що найманці "Групи Вагнера" почали тренувати білоруські сили спеціального призначення неподалік з її кордону. Польські безпекові експерти вважають, що кількість найманців, що прибула до Білорусі, сягає від 3 до 5 тисяч, а метою їхніх тренувань можуть бути провокації на кордоні.

Дослідниця з Польського інституту міжнародних відносин Анна Марія Дайнер нагадує у своїй статті на сайті інституту, що керівник "вагнерівців" Євген Пригожин, який наприкінці червня здійснив спробу заколоту, припинив марш на Москву лише після переговорів з невизнаним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Натомість Лукашенко разом з президентом Росії Володимиром Путіним дозволив частині найманців переїхати до Білорусі.

Дослідниця також нагадує, що 23 липня під час зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі Лукашенко заявив, що найманці "Групи Вагнера" в Білорусі "дуже хотіли б вжити заходів проти Польщі, але він (Лукашенко) їм у цьому заважає".

Польська дослідниця вважає, що в цих словах є прихована погроза, бо такими ж словами Лукашенко говорив минулого разу, коли влаштував міграційну кризу на польському кордоні кілька років тому.

"Він тоді наголосив, що лише завдяки політиці білоруської влади кордон із країнами НАТО та ЄС безпечний, але Білорусь перестала його охороняти у відповідь на санкції Заходу", – нагадує Дайнер.

Метою заяв обох політиків було залякати польську громадськість і спробувати вплинути на польську владу, щоб вона змінила свою політику щодо Білорусі та Росії на менш конфронтаційну та припинила підтримку України
Анна Марія Дайнер

Невдовзі після Лукашенка президент Путін звинуватив Польщу в тому, що вона має територіальні амбіції у колишньому Радянському Союзі. Він також заявив, що будь-яка агресія проти Білорусі буде вважатися нападом на Росію, бо Білорусь та Росія мають "союзну державу".

Польща заперечує, що претендує на будь-які території поза своїми кордонами. Тож, як каже Дайнер, метою заяв обох політиків було "залякати польську громадськість і спробувати вплинути на польську владу, щоб вона змінила свою політику щодо Білорусі та Росії на менш конфронтаційну та припинила підтримку України".

Польща була важливим притулком для опонентів Лукашенка, а Варшава стала одним із найрішучіших прихильників Києва після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Один з лідерів білоруської опозиції в еміграції Павло Латушка вважає, що "не виключено, що однією з цілей Вагнера будуть спроби проникнути на територію Польщі та спровокувати конфлікт на кордоні, можливо, зі зброєю".

У своєму твіті він звернувся до польського парламенту, щоб той визнав режим Лукашенка спонсором тероризму.

Військової загрози "вагнерівці" не становлять, але можуть створити напругу

Українська розвідка вважає, що після того, як "вагнерівців" роззброїли у Росії, відібрали в них танки та артилерію, вони не становлять значної воєнної загрози. Речник Головного Управління Розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов сказав в ефірі українського телебачення, що напад "вагнерівців" на Польщу був би "самогубчим".

Американський інститут вивчення війни (ISW) також вважає, що найманці Вагнера Білорусі "не становлять військової загрози для Польщі чи України ... доки вони не будуть переозброєні механізованою технікою". Але "навіть тоді вони не становитимуть суттєвої загрози для НАТО", вважають фахівці ISW.

Але польська дослідниця вважає, що навіть без важкої зброї вагнерівці можуть зруйнувати прикордонні загородження, чи взяти участь в інших прикордонних провокаціях проти польських прикордонників із застосуванням зброї, або без, якщо б Лукашенко хотів ще раз використати мігрантів як зброю проти Європейського Союзу.

"Також не можна виключати, що частина найманців намагатиметься проникнути до Польщі та інших країн переважно на східному фланзі (як нелегально, так і, наприклад, за білоруськими паспортами) із завданням виявлення об’єктів критичної інфраструктури. Деякі з них також можуть бути підготовлені до проведення диверсій на території Польщі", – вважає Анна Марія Дайнер.

Такі провокації могли б проводитися у час білорусько-російських військових навчань "Щит Союзу", запланованих на кінець вересня, або в час жовтневих парламентських виборів у Польщі, і могли б мати "психологічний вплив на польське суспільство", вважає дослідниця.

Вагнерівці нагадують, що Росія не відмовиться від гібридних загроз

На її думку, заяви Путіна та Лукашенка чітко дають зрозуміти, що обидва режими будуть продовжувати свої гібридні дії проти Польщі та інших країн НАТО. Тож Польщі потрібен план не просто реагування на нинішню загрозу, а план довгострокового посилення охорони східного кордону.

Польща в рамках консультації в НАТО могла б запропонувати спільний підхід членів Альянсу до гібридних загроз, частиною яких є використання "Групи Вагнера", наприклад, збільшити присутність військ Альянсу на кордоні.

Крім цього, на її думку, може знадобитися визнати "Групу Вагнера" терористичною організацією, що дозволить ефективніше з нею боротися на законодавчому рівні.

Дивіться також: Польща формує спецпідрозділ для протидії загрозам “Групи Вагнера”