Цього тижня президента Барак Обама планує провести три особисті зустрічі з законодавцями на Капітолійському пагорбі. Таким чином Обама намагається нарешті досягти міжпартійного компромісу у широкому спектрі питань - від бюджетних скорочень до імміграційної реформи.
Такий персональний підхід щодо вирішення справ не дуже притаманний офіційному Вашингтону, але президент вдався до такої тактики у сподіванні нарешті вивести ситуацію з глухого кута та покласти край політичному протистоянню:
Минулого місяця з наближенням терміну вступу в дію автоматичних скорочень, президент Обама неодноразово піддавав Конгрес гострій критиці:
«Республіканці в Конгресі не погодились на компроміс, вирішивши не просити нічого від найзаможніших американців, а радше дозволити, щоб ці скорочення лягли виключно на плечі середнього класу».
Тепер, коли скорочення вступили в дію, президент вдався до іншої тактики:
«Я все ще вірю, що ми можемо знайти спільну мову та досягти великих результатів».
У рамках тактики, яку в певних колах охрестили «сподіванням на особистий шарм», президент проведе кілька зустрічей з законодавцями від обох партій:
«Я веду діалог і з республіканцями, і з демократами, щоб ми могли вийти з цього глухого кута».
Минулого тижня президент мав дві робочих вечері з законодавцями-республіканцями, у тому числі зі спікером Палати представників Джоном Бейнером. Спікер так окреслив зустріч:
«Після чотирьох років в офісі він нарешті готовий до справжньої розмови з республіканцями. Це, на мою думку, добра ознака. Я дуже сподіваюсь на якійсь конкретний результат».
Щоправда, між партіями залишається глибока політична прірва, як це підкреслює Бейнер, особливо щодо способів зменшення дефіциту:
«Якщо президент продовжуватиме наполягати на збільшенні податків, далеко ми не зайдемо. Якщо президент не визнає, що ми занадто витрачаємо, з мертвої точки ми не зрушимося».
Очевидно, щоб продовжувати фінансування федерального уряду, збільшити межу на зовнішні позичання та запровадити довготривалі реформи для зменшення дефіциту, необхідна міжпартійна домовленість. Співпраця партій також потрібна і у питанні реформування системи контролю за вогнепальною зброєю та імміграційної системи.
Лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі наполягає, що Обама завжди був готовий до компромісу з республіканцями:
«Він завжди прислухався, йшов на поступки та брав до уваги їх позицію».
Схоже, що сторони ніяк не знайдуть спільний ґрунт, навіть у час коли країна потребує рішучих дій своїх лідерів.
Такий персональний підхід щодо вирішення справ не дуже притаманний офіційному Вашингтону, але президент вдався до такої тактики у сподіванні нарешті вивести ситуацію з глухого кута та покласти край політичному протистоянню:
Минулого місяця з наближенням терміну вступу в дію автоматичних скорочень, президент Обама неодноразово піддавав Конгрес гострій критиці:
«Республіканці в Конгресі не погодились на компроміс, вирішивши не просити нічого від найзаможніших американців, а радше дозволити, щоб ці скорочення лягли виключно на плечі середнього класу».
Тепер, коли скорочення вступили в дію, президент вдався до іншої тактики:
«Я все ще вірю, що ми можемо знайти спільну мову та досягти великих результатів».
У рамках тактики, яку в певних колах охрестили «сподіванням на особистий шарм», президент проведе кілька зустрічей з законодавцями від обох партій:
«Я веду діалог і з республіканцями, і з демократами, щоб ми могли вийти з цього глухого кута».
Минулого тижня президент мав дві робочих вечері з законодавцями-республіканцями, у тому числі зі спікером Палати представників Джоном Бейнером. Спікер так окреслив зустріч:
«Після чотирьох років в офісі він нарешті готовий до справжньої розмови з республіканцями. Це, на мою думку, добра ознака. Я дуже сподіваюсь на якійсь конкретний результат».
Якщо президент продовжуватиме наполягати на збільшенні податків, далеко ми не зайдемо. Якщо президент не визнає, що ми занадто витрачаємо, з мертвої точки ми не зрушимося.Джон Бейнер, спікер Палати представників
Щоправда, між партіями залишається глибока політична прірва, як це підкреслює Бейнер, особливо щодо способів зменшення дефіциту:
«Якщо президент продовжуватиме наполягати на збільшенні податків, далеко ми не зайдемо. Якщо президент не визнає, що ми занадто витрачаємо, з мертвої точки ми не зрушимося».
Очевидно, щоб продовжувати фінансування федерального уряду, збільшити межу на зовнішні позичання та запровадити довготривалі реформи для зменшення дефіциту, необхідна міжпартійна домовленість. Співпраця партій також потрібна і у питанні реформування системи контролю за вогнепальною зброєю та імміграційної системи.
Лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі наполягає, що Обама завжди був готовий до компромісу з республіканцями:
«Він завжди прислухався, йшов на поступки та брав до уваги їх позицію».
Схоже, що сторони ніяк не знайдуть спільний ґрунт, навіть у час коли країна потребує рішучих дій своїх лідерів.