Західна преса про геополітичне становище України та можливі сценарії розвитку

Західна преса цього тижня присвячує увагу політичним перипетіям в Україні та складному геополітичному становищі держави.

«Україна та Захід. Дилема Віктора» – під такою назвою вийшла цього тижня стаття у журналі «Економіст». Автори розмірковують над геополітичним становищем України і впливом на неї країн-сусідів. «Межуючи з Росією на сході, Європейським Союзом на заході та з Туреччиною через Чорне море, ця країна з населенням 48 мільйонів, цікавить усіх трьох», – пише «Економіст». Представники як ЄС, так і Туреччини, висловлювали відкрито свій інтерес до України на цьогорічній конференції у Ялті. І хоча представників Росії там не було, пише журнал , але «її тінь відчувалась».

Журнал посилається на міністра закордонних справ Польщі Родослава Сікорського, який вважає хорошою новиною, те, що майбутнє України не будуть визначати імперіалістичні сили. Поганою новиною, пишуть автори, є те, що в українських політиків немає стратегії ролі та місця України у світі.

«Президент Янукович виглядає проєвропейським, але його поведінка яскраво посткомуністична. Прикладом цього є суд над Юлією Тимошенко – найсильнішим противником … Януковича», – йдеться у статті. У контексті пострадянської поведінки української влади журнал нагадує про рейди на бізнесменів, які заявляють, що бізнес-клімат в країні погіршився.

Нагадуючи про сусідство Росії, видання констатує, що «Янукович знає, що повернення до Росії може перетворити його на васала Москви, навіть, якщо це додасть йому декілька додаткових голосів». Автори публікації з песимізмом зазначають, що в таких умовах Україні навряд чи вдасться ближче інтегруватись з Європою.

«Україна залишатиметься у пастці пострадянського простору, якщо ситуація в самій країні не покращиться», – пише «Економіст».

Цієї ж теми торкається політолог Тарас Кузьо у своїй статті у виданні «Еurasia Daily Monitor». Автор наголошує, що українська влада намагається задовольнити вимоги Європи, водночас створюючи у самій країні контрольовану демократію. Суд над Юлією Тимошенко, на думку автора, є нічим іншим як намаганням позбутись сильного політичного опонента на майбутніх виборах.

«Європа продовжуватиме виявляти антидемократичні дії адміністрації Януковича, еліта якої хоче отримати дивіденди від Європи, з керуючою демократією вдома», – зазначає експерт.

Ця неорадянська багатовекторність не хоче визнати, що є неспівставною з Європою, – підсумовує автор.