26 квітня 38 років тому сталась аварія на Чорнобильській АЕС. Занепокоєння про те, чи може ядерна катастрофа повторитись – тепер на Запорізькій атомній електростанції, понад два роки окупованій російськими військами, загострились в останні тижні, на тлі заяв російської влади про нібито дрони, запущені Києвом по станції. Українська влада відкинула звинувачення, а міжнародні експерти назвали це "збройною дезінформацією" Москви.
Олег Коріков, голова Держінспекції ядерного регулювання, каже, що зараз всі шість енергоблоків перебувають у стані "холодного" зупину. Це зменшує ризики в разі аварії на станції, але попри це безпека ЗАЕС значно деградувала, й українська влада не виключає там можливості будь-якої аварії, включаючи із витоком радіації.
Повідомлялось про факти мінування в межах майданчиків, в межах периметра атомної електростанції
"Повідомлялось про факти мінування в межах майданчиків, в межах периметра атомної електростанції. Приміщення атомної електростанції окупанти використовують як укриття для зброї, вибухівки, військової техніки, це також було одноразово задокументовано експертами МАГАТЕ, які постійно перебувають на атомній електростанції", - каже головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.
Коріков, який починав свою кар'єру машиністом-обхідником на ЗАЕС, зазначає, що фактично зникло Каховське водосховище, яке раніше використовували для того, щоб забезпечити водопостачання електростанцію. При цьому з десяти ліній електропередач, якими транспортувалась електроенергія із ЗАЕС в Україну і навпаки, зараз з'єднаними залишається лише дві лінії.
"Ми вже мали вісім подій, пов'язаних із повним знеструмленням Запорізької АЕС, відключенням від мережі із спрацьовуванням дизельних резервних дизельних електростанцій для того, щоб гарантувати безпечний стан ядерного палива", - додав він.
Рафаель Маріано Гроссі очолює делегацію МАГАТЕ на ЗАЕС, 15 червня 2023
Радіобіологиня Олена Паренюк досліджує безпеку АЕС. Вона каже: на Запорізькій атомній станції просто зараз непомітно розгортається катастрофа, порівняна із Чорнобилем і Фукусімою.
"Так, немає викидів в навколишнє середовище, але це скоріше щаслива випадковість. Але з погляду впливу на людей, ситуація, що складається зараз на ЗАЕС, вже вплинула на більше людей, ніж вплинув і Чорнобиль, і Фукусіма", - переконує вона.
Українське суспільство та міжнародна спільнота "звикли, що кожен день там порушуються всі можливі правила експлуатації атомних об'єктів, що ми просто: ну одним правилом більше, одним правилом менше", каже вона і додає: "Але насправді це небезпека не тільки для України, це небезпека для всього світу".
якщо при цьому ця атомна станція запуститься, тобто почне іти ланцюгова реакція, і якщо там щось станеться, катастрофа може бути страшенною
Загалом для української енергосистеми Паренюк вважає ЗАЕС – втраченою: "Я не впевнена, що потрібно зробити для того, щоб вона знову почала генерувати електроенергію. Тому що ми не знаємо, що саме мінували росіяни, і я не думаю, що росіяни також добре пам'ятають, які саме вузли і агрегати вони мінували. І запустити цю атомну станцію без того, щоб перебрати її буквально по якихось маленьких шматочках і абсолютно точно впевнитись, що кожен вузол, кожен болтик є безпечним".
На її думку, найбільша небезпека може виникнути, якщо російські окупаційні сили, як вони самі заявляють, таки спробують запустити реактори для виробництва енергії.
Паренюк сумнівається, що російським силам таки вдасться запустити станцію, "але якщо так і якщо при цьому ця атомна станція запуститься, тобто почне іти ланцюгова реакція, і якщо там щось станеться, катастрофа може бути страшенною".
Також Росія заявляє про нібито удари дронів по території ЗАЕС. Головне управління розвідки Міноборони вже заперечувало причетність України, а нещодавній звіт німецького Greenpeace засвідчив, що найімовірніше самі росіяни запускали ці безпілотники задля провокації.
Уламки дрона, який, як стверджує окупаційна російська влада, по території ЗАЕС запустила Україна. ГУР МО заперечив ці звинувачення
Дослідниця Гарвардського університету Мар'яна Буджерин каже: безпосередньої небезпеки, що дрон зможе відразу спричинити якусь аварію, немає, йдеться скоріше про дезінформаційну кампанію.
Вона пов'язує спроби росіян звинуватити українців у нібито атаках на ЗАЕС із тим, що "останнім часом вийшло декілька звітів і ряд повідомлень про тортури, катування які відбуваються і відбувалися вже впродовж певного часу над українськими працівниками ЗАЕС, в Енергодарі та на ЗАЕС".
ескалація потрібна Росії для того, щоб відвернути увагу і змусити Україну захищатися від звинувачень на міжнародних майданчиках
"Було поширено ще декілька повідомлень про те, що обладнання на ЗАЕС зараз в дуже поганому стані. Мені здається, ця ескалація потрібна Росії для того, щоб відвернути увагу і змусити Україну захищатися від звинувачень на міжнародних майданчиках", - переконує Буджерин.
Однак Коріков каже, що виклику авторитету Україні як державі, що дотримується міжнародних правил безпеки атомних об’єктів, немає, адже Київ позбавлений можливості гарантувати безпеку на ЗАЕС.
Натомість, каже він, під сумнівом – саме авторитет міжнародних організацій, рішення яких ігноруються країною-агресором. МАГАТЕ регулярно публікує звіти про ситуацію на ЗАЕС, але там зазначають, що російські сили не дають інспекторам агенції доступу до багатьох приміщень і галерей енергоблоків.
Коріков пояснює, що керівництво МАГАТЕ у Відні перебуває під значним впливом Росії, зокрема через присутність у керівництві значної кількості російських громадян і продовження співпраці організації з Москвою. Це викликає сумніви у безсторонності агенції. Що ж до нинішньої ситуації на ЗАЕС, каже він, українська влада готується до будь-якого сценарію, включаючи радіаційну аварію.
Він додає: через те, що Україна позбавлена можливості гарантувати на ЗАЕС безпеку, у тому, аби не допустити аварії на найбільшій у Європі атомній електростанції, міжнародна спільнота змушені покладатись лише на присутніх там інспекторів МАГАТЕ.
Дивіться також: МАГАТЕ продовжує співпрацювати із Росією, тож про безсторонність не йдеться, каже держінспектор з ядерної безпеки Олег Коріков. Інтерв'ю