Повертати Росію до зернової угоди, чи проривати блокаду? Західні експерти радять, як подолати російське "морське ембарго щодо України"

Вихід Росії з Чорноморської зернової угоди у середині липня зупинив український експорт зерна через власні порти у Чорному морі, підняв ціни на продукти харчування у світі та поставив під загрозу життя мільйонів людей в найбідніших країнах світу.

При цьому Росія погрозила, що розстрілюватиме цивільні вантажні кораблі з зерном у відкритому морі, якщо вони рухатимуться в бік до або від українських портів. Західні політики говорять, що такі дії Росії є незаконними, але більшість з них не пропонують інших варіантів, крім повернення Росії до зернової угоди.

Зокрема, США закликають "усіх учасників" якнайшвидше поновити Чорноморську зернову ініціативу, повідомив представник Державного департаменту, відповідаючи на запит Української служби Голосу Америки.

"Росія несе тут основну відповідальність, тому вона повинна змінити курс і дозволити кораблям виходити затвердженим маршрутом, – заявив представник Держдепартаменту. – Войовнича риторика та агресивна поведінка Кремля ускладнюють впевнене повернення страховиків і комерційних вантажовідправників до чорноморських маршрутів".

Одночасно США працюють з партнерами у регіоні над збільшенням транспортування українського зерна через "Шляхи солідарності" ЄС та дунайські порти, повідомив представник Державного департаменту.

Однак раніше державний секретар США Ентоні Блінкен заявляв, що попри намагання США і союзників знайти альтернативні шляхи, навряд чи вдасться вивезти ними увесь той обсяг зерна, який Україна експортувала морем – минулого року це було близько 33 мільйонів тон зерна.

Україна пропонує "гуманітарний коридор", який може розблокувати її порти

Намагаючись знайти морський вихід для свого експорту, що не передбачає участі Росії, Україна запропонувала цивільним суднам, які прямують до або з її чорноморських портів, тимчасові "гуманітарні коридори" вздовж своєї берегової лінії у напрямку Румунії.

Як повідомляє ВМС України, ці маршрути, в першу чергу, використовуватимуться для виходу з України кораблів, які опинилися заблокованими в українських портах після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

За словами експерта з морських питань, головного редактора порталу BlackSeaNews Андрія Клименка, українська сторона розробила і запропонувала Міжнародній морській організації маршрути, якими би могли вийти з українських портів ті кораблі, які там перебувають зараз.

"Суден, які виявилися заблокованими в українських портах, і досі не змогли вийти з них, скориставшись Чорноморською зерновою ініціативою, є на даний момент лише сім. Станом на 24 лютого 2022 року в портах Чорноморський, Одеса та Південний було заблоковано 41 судно, але 34 судна вийшли під час роботи зернового коридору", – пояснює у розмові з Голосом Америки Андрій Клименко.

Ці судна, за його словами, належать німецьким, грецьким та японським судновласникам, але коридором могли б скористатися і інші кораблі, які б ішли за зерном до українських портів у майбутньому.

Український експерт додає, що українська сторона усвідомлює, що на цих маршрутах існує військова і мінна загроза з боку Росії, тому Київ створив страховий фонд, який допоможе застрахувати судна, власники і капітани яких погодяться пройти по цих маршрутах у даних умовах.

"Якщо вони ризикнуть і пройдуть успішно, то це буде приклад усім, що можна робити коридор без Росії. І можна возити зерно морем без Росії", – пояснює Андрій Клименко.

Польські експерти пропонують, як прорвати російське "морське ембарго щодо України під егідою ООН"

Про те, що потрібно проривати російську блокаду, а не намагатися домовлятися з Росією, кажуть і експерти польського Інституту міжнародних відносин (PISM).

"Міжнародне співтовариство має прагнути не відродити зернову ініціативу, а прагнути остаточно прорвати чорноморську блокаду Росії та ефективно убезпечити морський торговельний шлях до українських портів", – пишуть Даніел Шлєґовський та Марцін Піотровський у дослідженні, опублікованому 10 серпня.

Польські дослідники кажуть, що повернення до зернової угоди не змінило б ситуації в Чорному морі принципово. Вони нагадують, що Росія ще за кілька днів до нападу на Україну в лютому 2022 року "під приводом військових навчань істотно обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши фактичну морську блокаду України".

Незабаром після початку вторгнення Росія повністю закрила цю частину Чорного моря, заявивши, що будь-які судна в цьому районі, включно з комерційними, вважатимуться терористичною загрозою. Таким чином Росія унеможливила доставку зброї морем, збільшила вартість і складність її доставки та підірвала економічні можилвості самої України, яка до війни вивозила морем 2/3 свого експорту, на загальну суму понад 45 мільярдів доларів.

"Угода про зерно, за винятком експорту сільськогосподарської продукції, фактично дозволила Росії створити морське ембарго щодо України під егідою ООН, що дозволило Росії в односторонньому порядку заблокувати міжнародний морський шлях", – кажуть дослідники.

Вони переконані, що відновлення зернової угоди знову дасть Росії можливість контролювати комерційне судноплавство, що прямує до/з українських портів, і таким чином ще більше саботувати український експорт.

Натомість, кажуть вони, "спільною метою має бути остаточний прорив російської блокади та ефективний захист морської торгівлі через Чорне море до українських портів".

У своїй статті Шлєґовський і Піотровський кажуть, що системним рішенням могло б стати формування міжнародної коаліції для конвою торговельних суден, яка би забезпечила супровід кораблів, що прямують до українських портів. Таку коаліцію могли б, на їхню думку, створити країни, зацікавлені у відновленні морської торгівлі з Україною, та ті українські партнери, які мають відповідні можливості.

Експерти також говорять, що Україні потрібно надати можливості захищати свої порти від повітряних нападів Росії. Водночас, вони пропонують збільшити дипломатичний тиск на Росію, щоб вона не ризикнула нападати на торгові судна, а у випадку, якщо таке станеться, заблокувати всю морську торгівлю з Росією у Європі.

Крім цього, польські експерти кажуть, що вирішальне значення матимуть засоби протидії морським мінам, підводним човнам і безпілотникам різних класів. Також Україна потребуватиме гелікоптери сил спеціальних операцій і берегової охорони. Для захисту портів та кораблів Україні будуть потрібні і системи берегової оборони з великою дальністю дії та багатоцільові реактивні винищувачі, які включатимуть пакети озброєння проти надводних і підводних кораблів.

Але головне, на думку дослідників, змінити сам підхід – з умовляння Росії на протидію їй, тоді зміниться і арсенал засобів.

У Вашингтоні поки не готові відправляти конвої, але експерти закликають до цього активніше

Як повідомляв Голос Америки, виступаючи на події у Вашингтоні, старший науковий співробітник дослідницького центру "Атлантична рада" Андерс Аслунд підтримав ідею з коаліцією для охорони торгових суден. На його думку, у таку коаліцію могли б вступити і країни НАТО, бо міжнародне право дозволяє їхнім кораблям супроводжувати комерційні судна в Чорному морі.

“Кораблі НАТО можуть увійти в Чорне море і можуть там перебувати протягом трьох тижнів, згідно з конвенцією Монтре. Окрім того, є три країни НАТО з виходом до Чорного моря – Румунія, Болгарія і Туреччина”, – нагадав Аслунд.

Раніше про можливість прорвати російську блокаду в Чорному морі писав колишній Головнокомандувач Збройних сил США в Європі та колишній Головнокомандувач об'єднаними збройними силами НАТО в Європі, адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс.

У своїй статті, огляд якої публікував Голос Америки, він нагадав, як він організовував подібну операцію в минулому, коли США вирішили допомогти прорвати іранську блокаду вивозу нафти через Ормузьку протоку.

Тоді, наприкінці 1980-х років, Вашингтон, за словами адмірала у відставці, зробив у Перській затоці "надзвичайний крок" для того, щоб захистити кувейтські нафтові танкери. Їх перереєстрували як американські – "змінили прапор", каже адмірал, – а потім американські військові організовували конвої чи призначали військові кораблі для захисту окремих танкерів, залежно від ситуації.

У результаті блокаду було зірвано і чверть світової торгівлі вуглеводнями було розблоковано, а намагання чинити спротив коштувало Ірану кількох затоплених військових кораблів, нагадує колишній адмірал.

Проте інші експерти говорять, що саме цього ризику і намагаються уникнути у Вашингтоні, де говорять, що в жодному разі не хочуть допустити загострення конфлікту з ядерною державою, якою є нинішня Росія, на відміну від Ірану 1980-х років.

В інтерв’ю Голосу Америки 28 липня координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що Вашингтон таку можливість поки що не розглядає.

"Немає зараз активної дискусії про введення військових кораблів у Чорне море. Я думаю, це лише посилить напругу і збільшить можливості для потенційного конфлікту між заходом і Росією, а це не те, чого ми прагнемо", – сказав Кірбі.

Разом з тим, ветеран американської дипломатії Даніел Фрід вважає, що це – не остаточне рішення Вашингтона, а деякі рекомендації, які розробили польські аналітики, уже є в розгляді.

"Команда PISM розробила рекомендації щодо послаблення контролю Росії над Чорноморським судноплавством: зброя для України, дипломатичні зусилля та конвої для підриву блокади. Деякі версії з них, можливо, уже на шляху", – пише у своєму твіті Даніел Фрід, який був послом США у Польщі та свого часу брав участь у розробці політики санкцій щодо Росії.